Банківська система: визначення

Що таке банківська система

Банківська система – сукупність учасників грошово-кредитного ринку, що виконують банківські операції та діючих в рамках загального фінансового механізму.

Під учасниками мають на увазі:

    1) Центральний банк, який є центром банківської системи, проводить державну емісійну і валютну політику. 2) Діючі банки – комерційні і спеціалізовані. 3) Кредитні установи. 4) Окремі економічні організації. 5) А також спеціалізовані установи, що забезпечують діяльність інших учасників системи: розрахунково-касові та клірингові центри, фірми з аудиту банків, дилерські фірми по роботі з цінними паперами банків, організації, що забезпечують банки обладнанням, інформацією, кадрами.

Основні принципи організації банківської системи

Розрізняють такі принципи організації банківської системи:

    Принцип дворівневої структури банківської системи; Принцип універсальності банків.

Принцип дворівневої структури

У країнах з розвиненою ринковою економікою склалися дворівневі банківські системи. Верхній рівень системи представлений Центральним банком. На нижньому рівні діють всі інші учасники банківської системи.

Центральний банк, як верхній рівень банківської системи, виконує функції:

    Банківського нагляду, Управління системою розрахунків, Розробка і реалізація грошово-кредитної політики держави. Емісія національних грошових знаків, контроль над їх обігом, Загальний нагляд за діяльністю фінансово-кредитних установ країни і виконанням фінансового законодавства; Емісія та погашення державних цінних паперів; * управляє рахунками уряду, Здійснює закордонні фінансові операції; Проводить регулювання банківської ліквідності, Збирає статистичні дані про всі фінансові установи, а саме: інформацію про розміри їх операцій, сферах економіки, які вони кредитують, вкладників.

Нацбанк здійснює банківські операції тільки з тими юридичними особами, які є кредитними організаціями. Також Нацбанк не може конкурувати з іншими учасниками банківського ринку.

Другий рівень банківської системи – банки та інші кредитні організації. Вони здійснюють посередництво в розрахунках, кредитуванні та інвестуванні, орієнтуючись у своїй діяльності на встановлені Нацбанк параметри грошової маси, процентних ставок, темпів інфляції і т. д. Всі учасники другого рівня повинні виконувати нормативи і вимоги Нацбанк щодо рівня капіталу, створення резервів і ін.

Принцип універсальності

Чи означає, що всі діючі в країні банки мають універсальні функціональні можливості. Тобто – право здійснювати всі банківські операції, передбачені законодавством та банківськими ліцензіями. До основних операцій відносяться:

    1) Залучення тимчасово вільних грошових коштів підприємств і населення заради депозитних вкладів – тобто, тимчасове використання зазначених коштів на умовах повернення, платності, терміновості. 2) Відкриття та обслуговування банківських рахунків приватних осіб і організацій. 3) Кредитування фізичних та юридичних осіб; 4) Операції з цінними паперами; 5) Зберігання фінансових і матеріальних цінностей; 6) Управління майном клієнтів за дорученням (трастові операції).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Банківська система: визначення