Балтійське море
Балтійське море є внутрішнім морях басейну Атлантичного океану і розташувалося в мілководній западині між Скандінавським п-вом та Європейським континентом. Системою Датських проток, через Північне море, Балтійське море з’єднується з акваторією океану.
Площа поверхні -386 тис. кв. км, середня глибина – 71 м, максимальна – 459 м (улоговина Ландсортсьюпет на південь від Стокгольма).
Стародавні слов’яни називали це море Варязьким.
У результаті дослідження рельєфу дна і характеру грунтів, вчені прийшли до висновку, що в передльодовиковій період на місці Балтійського моря була суша. Потім, під час льодовикової епохи, западина, в якій зараз розташовано море, заповнили льоди, процес танення яких привів до утворення озера з прісною водою.
Близько 14 тис. років тому це озеро з’єдналося з океаном внаслідок опускання ділянок суші – озеро перетворилося на море. Потім, після чергового підняття суші в районі Центральної Швеції зв’язок моря з океаном розірвалася, і воно знову перетворилося на замкнуте водоймище озерного типу.
Приблизно 7 тис. років тому відбулося чергове опускання суші в районі сучасних Датських проток і відновилася зв’язок озера з Атлантикою.
Наступні коливання рівня суші призвели до утворення сучасного Балтійського моря.
Тваринний світ Балтійського моря Підйом суші в районі продовжується і в даний час. Так, в районі Ботнічної затоки підйом дна становить приблизно 1 м за 100 років.
Клімат в районі морський помірний, характеризується невеликими сезонними коливаннями температури, частими опадами у вигляді дощів, туманів і снігу.
Температура поверхневих вод влітку досягає +20 град. С. У міру просування на північ, вода прохолодніше і в Ботническом затоці не прогрівається вище + 9- + 10 град. С. У зимовий час вода остигає до температури замерзання і північні затоки моря покриваються льодом. Центральні і південні райони зазвичай залишаються вільними від льоду, але в виключно холодні зими море може повністю покритися льодовим панциром.
Вода в морі сильно опріснена, особливо у віддалених від Датських проток районах. Причина – численні річки й річечки (майже 250) впадають в море.
Серед великих річок можна відзначити Неву, Нарву, Віслу, Кемійокі, Західну Двіну, Німан, Одру.
Течії в море утворюють циклональний круговорот, часто їх напрямок і швидкість коректують вітру.
Припливи в море дуже низькі – 5-10 см, однак вітрові нагону води, особливо у вузьких затоках можуть перевищувати 3-4 метри.
Берегова лінія Балтійського моря сильно порізана. Тут багато великих і дрібних заток, бухт, мисів, кіс. Північні береги скелясті, у міру просування на південь скелі і камені змінюються піщано-гальковими сумішами та піском. Тут береги низькі, рівнинні.
Острови материкового походження, особливо багато невеликих скелястих острівців у північній частині моря. Великі острови: Готланд, Борнхольм, Сарема.
Рельєф дна моря складний. Тут багато підняттів і западин, що з’явилися в результаті діяльності льодовиків, русел річок, коливань суші. Втім, перепади висот невеликі – море є мілководним.
Акули Балтійського моря
Тваринний світ Балтійського моря відносно бідний представленими видами. Особливістю фауни моря є розподіл прісноводних та морських видів тварин по різних районах. У північних, більш прісних районах, особливо біля гирл річок, мешкають, переважно прісноводні тварини і види, легко переносять опріснення води. Ближче до Датської протоки води моря значно солоніша, тому тут можна зустріти багато типово морських мешканців. Загальний видовий склад моря убогий, але досить багатий у кількісному вираженні.
Бідність фауни моря пояснюється і його молодістю, адже в тому вигляді, який воно має зараз, його вік обчислюється всього п’ятьма тисячоліттями. За прогнозами вчених, пройде ще 5000 років, і Балтійське море знову втратить зв’язок з океаном і перетвориться у велике прісне озеро. Багато форм морського життя за такий короткий час просто не встигли адаптуватися до місцевих умов існування.
Тим не менш, кількісний склад мешкають в Балтійському морі тварин досить великий.
Донні види тварин представлені, в основному хробаками, брюхоногими і двостулковими молюсками, дрібними ракоподібними і донними рибами – камбалою, бичками. Подекуди можна зустріти мохнаторукого краба – прибульця з Північного моря і прижився тут. Поблизу Датських проток зустрічається навіть гігант серед медуз – цианея. А інший вид медуз – Аурелія в Балтійському морі зустрічається майже повсюдно. Дрібні стайня риби – трьохголкова колючка, балтійський шпрот.
У опріснених районах моря багато річкової риби: плотви, окуня, щуки, ляща, язя, судака, прохідного сига, миня та ін.
У Балтійському морі промишляють таких цінних риб, як салаку (близько половини всього улову риби), кільку (шпрот), лосося, вугра, тріску, камбалу.
Морські ссавці в Балтійському морі представлені лише трьома видами тюленів: тюлень сірий (тювяк), тюлень звичайний (нерпа), а також морська свиня звичайна, яка ставитися до зубатим китоподібним.
Балтійське море
Акули в Балтійському морі представлені лише всюдисущими катранах – невеликий колючим акулою, яка для людини небезпечна тільки своїми колючками на спинних плавцях. Але ці риби розселені не у всіх районах моря – занадто опріснені і мілководні ділянки їм не підходять для проживання.
Втім, в районі Датських проток, що з’єднують Балтику з Північним морем, іноді зустрічаються й інші хижачки – оселедцеві акули. У російських берегів Балтійського моря такі гості не зареєстровані.
На закінчення хотілося б відзначити, що в даний час Балтійське море інтенсивно забруднюється різними хімічними і біохімічними стоками, а також мікроелементами, що містяться у випадних опадах. Це призводить до масової загибелі мікрофлори і мікрофауни, у великій кількості осідає на дно і переробляється бактеріями в сірководень. А сірководень згубно діє на всі живі організми в придонному шарі води. Якщо не вжити термінових заходів, то кількість водних тварин в морі значно зменшиться.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)