Байкал: цікаві факти
Байкал – озеро тектонічного походження в південній частині Східного Сибіру, найглибше озеро на планеті, найбільший природний резервуар прісної води. Байкал – одне з найдавніших озер світу. Воно існує вже близько 25 мільйонів років і, можливо, є зароджуються океаном.
Озеро і прибережні території відрізняються унікальним різноманітністю флори і фауни. Байкал знаходиться в центрі Азіатського континенту на кордоні Іркутської області та Республіки Бурятія в Російській Федерації. Озеро простягнулося з північного сходу на південний захід на 620 км у вигляді гігантського півмісяця. Ширина Байкалу коливається в межах від 24 до 79 км. Дно Байкалу на +1167 метрів нижче рівня Світового океану, а дзеркало його вод – на 455,5 метра вище.
Площа водної поверхні Байкалу – 31 722 км² (без урахування островів), що приблизно дорівнює площі таких країн, як Бельгія або Нідерланди. За площею водного дзеркала Байкал займає шосте місце серед найбільших озер світу.
Байкал – найглибше озеро на Землі. Сучасне значення максимальної глибини озера – 1642 метрів.
За обсягом запасів води Байкал займає друге місце в світі серед озер, поступаючись лише Каспійського моря, проте в Каспійському морі вода солона. Байкальська вода надзвичайно холодна і прозора – ній дуже мало розчинених і зважених мінеральних речовин, мізерно мало органічних домішок, багато кисню.
Вода в озері настільки прозора, що окремі камені і різні предмети бувають видно на глибині 40 м. Це зазвичай буває навесні, коли вода в озері синього кольору. У не настільки вже й давні часи байкальська вода вважалася цілющою, з її допомогою лікували хвороби.
На Байкалі 27 островів. Найбільший з них – Ольхон. Найбільший півострів – Святий Ніс.
Район Байкалу відноситься до територій з високою сейсмічністю: тут регулярно відбуваються землетруси. Байкальські вітри часто піднімають на озері шторм.
У Байкалі мешкає близько 2600 видів і підвидів водних тварин, більше половини яких є ендеміками, тобто мешкають тільки в цій водоймі.
Озеро є домом для великої кількості видів риб. Крім знаменитого байкальської омуля в озері водяться інші лососеві – сиг, ленок, таймень, даватчан. “Червоні” риби представлені одним видом – байкальський осетер. Така велика кількість живих організмів пояснюється великим вмістом кисню у всій товщі байкальської води.
Безліч птахів гніздиться по берегах озера. Чайки і баклани щовесни заселяють скелясті острови. Бурі ведмеді часто виходять до берега. Не можна не згадати про байкальської нерпе – це єдиний прісноводний тюлень в світі. У гірській тайзі Прибайкалля водиться кабарга – найменший олень на Земній кулі.
У 1996 році Байкал був внесений до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)