Багатогранність роману Булгакова “Майстер і Маргарита”
Михайло Опанасович Булгаков один з найпотужніших письменників ХХ століття, твори якого практично відразу стали вітчизняної класикою. Його романи, повісті та оповідання важко прокладали собі дорогу до читача, викликали суперечливі відгуки критиків, але сам автор вірив, що рано чи пізно але його своєрідні і завжди впізнавані твори стануть тими не палаючи рукописами, про які він розповідав у стрічках своїх творів.
Перша публікація роману відбулася тільки через двадцять шість років після смерті автора, в 1966 році. Містицизм, властивий багатьом творам Булгакова, став його характерною особливістю.
“Майстер і Маргарита”, мабуть, самий спірний і одночасно самий великий роман М. А. Булгакова. Він рясніє фантастичними подіями, а його містичний сюжет розбурхує уяву будь-якого читача. Роман “Майстер і Маргарита” багато хто любить, багато хто ненавидить, але що залишається абсолютно точно – до нього не можна залишатися байдужим. Його складно віднести до якогось окремого жанру, тому що в ньому присутні і елементи філософської притчі, і сатири і мелодрами та інших.
Як уже підкреслювалося, розвинена фантазія автора властива багатьом твори Михайла Булгакова, але тільки роман “Майстер і Маргарита” дає читачеві можливість подорожувати відразу по трьом світам. Один з них це світ реальної Москви 20-х років з одвічним квартирним питанням, яке виключно псує жителів столиці, в якій живе жінка Маргарита, яка є провідником любовної тематики у романі, і Майстра, слідом за долею якого читач спостерігає всі перипетії талантів творчої інтелігенції їх шанувальників. Другий – світ так званої сили, благополучно розташувався в “нехорошою квартирі” №50 з Керівним, котом Бегемотом, Азазелло і, звичайно ж, Воландом. І третій, що йде паралельною лінією, свого роду роман у романі – історія Ієшуа і Понтія Пілата, виступаюча своєрідним булгаковським прочитанням подій життя Ісуса Христа.
Перші два світи переплітаються в романі “Майстер і Маргарита”, а третій залишається стояти особняком. Безмежна любов Маргарити до Майстра, в якого вона безумовно вірить, приводить її на помпезний бал до сатани, де жінка продає свою душу Воланду, погоджується стати його подругою на цьому шикарному і блискучому збіговисько нечесті в ім’я світлих почуттів до Майстра, який безумовно талановитий, але втратив віру у власні сили і талант. Маргарита безроздільно прагнути вселити це віру, вдихнути життя в серце і розум Майстра і в цьому своєму свідомо-інстинктивному бажанні вона не розбирає шляхів. І Воланд радий їй у цьому допомогти.
Відзначимо, що автори і нашої та зарубіжної літератури частенько звертаються до образів нечистої сили, коли хочуть випробувати своїх героїв, які завжди послужливо раді пообіцяти персонажам книг виконання всіх бажань. Волондом Булгакова сміливо можна назвати головним героєм книги, де основна тема – це любовна історія двох людей. Воланд витончений, винахідливий, саркастичен – для підтвердження цієї думки досить згадати сторінка опису балу сатани, коли головний спокусник в волю сміється над москвичами, залишаючи їх в чому мати народила після раптового згортання свого пишного торжества, настільки демонстративно і жорстоко обличающего всі людські пороки від жадібності до загального розпусти. За Булгаковим, Воланд розумний і привабливий і тому, незважаючи на негативну роль у романі він одночасно виконує викривальну функцію, викликаючи своєрідну симпатію у читача.
Залишається останнє питання: яке художнє призначення древнеісторіческого сюжету юнаки Ієшуа? З нашої точки зору, Михайло Булгаков звертається до біблійного сюжету, щоб ще більше відтінити вади сучасної Москви, оголити кровоточать виразки суспільства і його звичаїв першої половини ХХ століття. Аналогічно релігійному планом розвитку подій, Булгаков переосмислює і які спокутують неробство, безвідповідальність і видиму безкарність людей. Позначаючи релігійно-історичний пласт в романі, Михайло Булгаков тим самим показує світ земний і світ вищого порядку і світ темних сил і світлих, підкреслюючи тим самим, що людина завжди має вибір і добро і зло, безумовно, присутні як половинки єдиного цілого.
Таким чином, роман Михайла Опанасовича Булгакова “Майстер і Маргарита” дуже багатопланове твір, який, незважаючи на наявність багатьох сюжетних ліній не втрачає своєї цілісності і набуває унікальне мистецьке своєрідність. Даний роман хочеться перечитувати знову і знову, щоразу відкриваючи для себе цікаві деталі.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)