БАБА
БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік).
Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували ритуальні танки чоловіків (мисливців, воїнів). Приблизно в XVI – XV ст. до Р. X. культ Б. переростає в культ БЕРЕГИНІ. (За П. Трощиним). Образ Б. як Матері, як Жінки, яка продовжує рід людський, трансформувався в кам’яному скульптурному зображенні Живи (с. Сулимівка Київської області) та в скіфських і половецьких “бабах”.
БАГАН – у давніх українців, зокрема у волинян, та в давніх білорусів божество, що дбає про домашню рогату худобу, охороняє її від хвороб, сприяє доброму приплодові. За непошанування його Б. в гніві своєму робить тварин безплідними, насилає падіж. Згідно з повір’ям, Б. сприяв збагаченню селянина (звідси слово багач). Іменеві Б. передувало слово багаття, що означало вогонь як багатство. (За О. Афанасьєвим).
Related posts:
- Золота Баба Одна з найдавніших слов’янських богинь. Її культ з часом сильно змінювався, але сутність її шанування зберігалася в багатьох варіантах, оскільки її сфера знаходиться в основі усього життя людства. Це богиня тиші і спокою, домашнього благополуччя, покровителька повитух, повитух, що допомагають жінкам звільнитися від тягаря, а також і всіх жінок – созідательніца, трудівниць, берегинь щастя. Її […]...
- ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: “Дай […]...
- ВОЛОС (ВЕЛЕС) ВОЛОС (ВЕЛЕС) – бог худоби, чередників та музик. На думку академіка Б. Рибакова, культ походить з палеолітичних часів, коли це божество ототожнювали з ведмедем, якому поклонялися “хоробрі мисливці, одягнуті в шкури тих звірів, на яких полювали”. Лише в бронзовому віці, як довів Б. Рибаков, Волос-Ведмідь стає богом худоби. За легендами, В.- опікун усього тваринного світу, […]...
- Розповідь про домашню худобу Європейський домашню худобу – це нащадки великих диких биків, зображених на стародавніх скельних малюнках. Дикий бик був приручений близько 6 500 р. до н. е. Найбільший представник домашньої худоби – італійська чіаніна, нащадок биків, які тягнули вози стародавніх римлян. Горбаті зебу – головний домашню худобу в Азії. В Індії індуси вважають зебу священними тваринами, їм […]...
- БАБА – Василь Мисик П. Тичині Ой стара бабуся – дев’яносто. Нажилась на світі, що й казати. Не так нажилась, як наробилась – Рук і ніг не чує на негоду. Цілі дні лежить без руху, водить По стіні очима, все шукає Хоч промінчик сонця, бо, проживши Стільки літ, за працею ні разу Не могла на нього надивитись. А засне […]...
- Василь Симоненко – БАБА ОНИСЯ У баби Юнисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині Морозом тріщить зима. Я горя на світі застав багато. Страшнішого ж горя нема, Ніж те, коли старість мати В домівці стрічає сама. Немає такої біди і муки, Ніж сумно з-під сивих брів Дивитись щодня, як внуки Ростуть без своїх батьків. […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- Аналіз казки “Алі-Баба і сорок розбійників” Казку “Алі-Баба і сорок розбійників” зі збірки “Тисяча і одна ніч” цілком можна віднести до детективного жанру. Адже ні чарівних перетворень, ні фей в цій казці немає. Єдиний момент, який був дивом для читачів минулих століть – це вхід в розбійницьку печеру, що відкривається за допомогою слів “Сім-сім, відкрийся”. Так в двадцять першому столітті двері, […]...
- ПОЕТИЧНІ КАРТИНИ ЗИМИ. АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК “БАБА ВІХОЛА” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: ознайомити учнів з творчістю Анатолія Камінчука; продовжити формування навичок свідомого, виразного читання віршованих творів; розвивати образне мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою. Гра “Дощик” Лисеня та левеня Їли ласощі щодня. Кожен мав велику ложку – Горщик спорожнів потрошку. […]...
- БАБА ВІХОЛА – ЛІНА КОСТЕНКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Баба Віхола, сива Віхола На метільній мітлі приїхала. В двері стукала, селом вешталась: – Люди добрії, дайте решето! Ой просію я біле борошно, Бо в полях іще дуже порожньо. Сині пальчики – мерзне житечко. Нема решета, дайте ситечко! Полем їхала, в землю дихала Баба Віхола, сива Віхола… – Серед виділених у вірші слів знайди ті, […]...
- БАБА ВІХОЛА – АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ “Пригадую себе маленьким, – пише Анатолій Камінчук, – надворі хуга, заметіль, зима. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко – ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сиві дерева, на гілках снігурі, синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Хотілося це […]...
- Шкільний твір на тему – Світ фантазії та мудрості Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому […]...
- I ЗНОВ ЗАСИПЛЕ ВСЕ ЗИМА. ЛІНА КОСТЕНКО “БАБА ВІХОЛА”, “ПРЯЛЯ” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезією Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане, робити висновки, узагальнення; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Віл везе важучій віз – Вовну, вату, верболіз. Вперся віл, і […]...
- ПЕРУН – МІФОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Бог-Громовик, покровитель війська, чоловічої сили і мужності, син Сварога. Перун проявляється в громі та блискавці, несе енергію очищення, дає рухливість і життєву потужність всім істотам. Загальнослов’янський культ Перуна бере свій початок ще в давньоарійській релігії, де його грозові функції тісно переплелися з військовими. За Велесовою книгою, Перун – бог Прі (боротьби), бог воїнської доблесті та […]...
- ДОЛЯ (ТАЛАН) – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха – заспана, запухла й неохайна. За народною уявою, кожна людина має свою долю, яка фатально визначає її вік, добробут тощо. […]...
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково оброслим густою шерстю. Голий Д. – уособлення нещастя, злигоднів, утрат, хвороб тощо. Звідси звичай садовити молодих на вивернутого кожуха, що […]...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. […]...
- Опис оленя Цей звір належить до сімейства оленевих (від латинського Cervidae). Відноситься тварина до класу ссавців і типу хордових. Назву “олень” цей звір отримав від наших предків – Давніх Слов’ян. Як говориться в древніх рукописах, люди знайшли якесь струнке і рогату тварину, якому було присвоєно назву “олень”. Дійшовши до сучасного часу “олень” перетворився в “оленя”. Через деяких […]...
- МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) – давньоукраїнська богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Заступниця вагітних і породілей. Кожна п’ятниця в давніх українців була днем М. Ім’я М. академік Б. Рибаков трактує як словосполучення. МАТИ ВРОЖАЮ (МО – мати, КОШ – кошівниця для зерна). Популярність М. серед українського жіноцтва була такою великою, що […]...
- ЛІСОВИК – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Це міфологічний образ, який уособлює небезпеку і що підстерігає людину в лісі. Найчастіше змальовується як старезний кошлатий дід. На відміну від людей лісовик не має тіні. Про його нечисту природу свідчить і прагнення заполучити душі мисливців, які відрікаються від Бога, щоб дістати у винагороду різну дичину. Лісовик зваблює жінок, збиває людей з дороги, заподіює чимало […]...
- Дохристиянські вірування і традиції східних слов’ян Природні культи Дохристиянський етап історії східнослов’янської культури іменується язичницьким. Основу язичницьких традицій древніх слов’ян складали різноманітні природні культи. Слов’яни мали священні гаї, річки і водойми, гори й каміння. Культ води пов’язаний з її шануванням як первостихії, що має важливе значення для землеробства. Проявом культу води були уявлення про водяників і русалок. Як священних слов’яни шанували […]...
- ДАВНЬОІНДІЙСЬКИЙ МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ – ЗІ СКАРБНИЦІ МІФІВ ДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ – МІФИ НАРОДІВ СВІТУ РОЗДІЛ 2 ЗІ СКАРБНИЦІ МІФІВ ДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ ДАВНЬОІНДІЙСЬКИЙ МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ Спочатку не було нічого: ні Сонця, ні Місяця, ні зірок. З темряви первісного Хаосу, який наче спав глибоким сном, першою виникла вода. Із цієї води постав вогонь. Од великої сили тепла, що дав той вогонь, зародилося Золоте Яйце. І плавало те Яйце у […]...
- Шкільний твір на тему – Почесне місце на столі З давніх давен сало вважається національною їжею українців. Солоне, копчене, рожевувате, з апетитною проріззю, з часником і перцем, воно є незмінним складником будь-якого застілля в оселях наших співвітчизників. У народних українських піснях, байках, анекдотах часто згадується ця вельми калорійна страва, його навіть оспівує на своїх концертах наш славетний “співучий ректор” Михайло Поплавський. Сало не рідко […]...
- Дорогою до Тараса (триптих) – Творча робота з української літератури “І помоляться на волі…” Тарас Шевченко І я помолюсь. Помолюсь за мою Україну. Неподільну. Єдину. Соборну. Незалежну. Адже у ній – славний, вільний дух праотців наших. І ми з роду орачів, ратаїв. Всі – від отця Ора походимо. Народжені для праці, для поля, для лугів, для степів неозорих. І єднає нас споконвіку пісня Бояна славного. […]...
- Амон Амон, що означає “прихований”, “таємний”, ─ це бог Сонця. Амон Фіванський спочатку був фіванським небесним божеством. Священною твариною Амона був баран. Зазвичай бога зображували у вигляді людини (іноді з головою барана) в короні з двома високими пір’ям і сонячним диском, що тримає в руці ієрогліф “анх” ( “життя”). У Верхньому Єгипті зародилося шанування Амона, в […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ВЛАСА – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам’ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань – про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім’я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов’янських угод. А […]...
- ЖАБИ (ДУДАРІ) ЖАБИ (ДУДАРІ) – персонажі стародавньої української міфології. Легенда розповідає, що в дуже давні часи жили Чоловік і Жінка. Чоловік був ледачий, нічого не робив, лише їв та спав, а ввечері довго й одноманітно грав на дуді, чим сприяв доброму відпочинку й міцному сну своїх односельців. Жінка, навпаки, була роботяща і все господарство тримала на собі. […]...
- ДАЖБОГ – МІФОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Слов’янський бог літнього сонця, син Сварога, прабатько русичів-українців: “Дажбожі внуки ми – улюбленці Богів, і Боги свої десниці тримають на ралах наших”, бо ми “славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла (кровний) заступник від Коляди до Коляди” (Велесова книга). Це животворче горіння в душі нації, він – Батько людського щастя, добра, блага, любові, […]...
- БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА) БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА) – дерево-тотем, що було носієм різних природних і господарських благ для українця. Свято Б. відбувалося наприкінці весни. В лісі вибирали дуб чи сук, зверталися до нього з співами як до помічника в господарстві. По тому зрубували і, прикривши стовбур кожухами та килимами, врочисто везли в городище чи селище. На обійсті, куди привозили, […]...
- ТОПОЛЯ ТОПОЛЯ – міфічний образ-тотем давніх українців. Свято Т. провадилося наприкінці весни. Обирали найстрункішу дівчину, якій зав’язували над головою руки. На підняті руки навішували стрічки, хустки, намисто і т. ін. Дівчину водили селом, полем, лугом, співаючи: Стояла Тополя край чистого поля, Стій, Тополенько, стій, не розвивайся, Буйному вітроньку не піддавайся. .. Свято Т. було розповсюджене на […]...
- ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) – за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра. На думку академіка Б. Рибакова, культ Д. сформувався за скіфських часів в VI – IV ст. до н. є. На початку н. є. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології. В Києві ще за часів трипільської культури […]...
- ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) ЗОЗУЛЯ (ВІЩУНКА, ВІЩУХА) – один з найстародавніших персонажів української міфології. За поетичною уявою давніх українців, походить від жінки, що вбила свого чоловіка (в легенді відбилась конфліктність переходу від матріархату до патріархату), за що й була заклята Родом чи Перуном – ніколи не мати подружньої пари й вічно жити одиначкою. (За М. Кожухар-Плачиндою). Міф про 3. […]...
- КОНІ КОНІ – священні тварини в давніх українців. Старовинний міф оповідає про те, що бог дужості і війни ТУР заходився будувати земляні вали проти диких кочових племен і примусив рід ПАНІВ (найстародавніше і наймудріше давньоукраїнське плем’я, частина якого переселилася у XVIII ст. до н. є. на територію Північної Італії та Палестини. – С. П.) Звозити землю […]...
- Федеративна Республіка Бразилія 1. Назвіть відмітні особливості промисловості Бразилії. Основні риси промисловості Бразилії: A. Промисловість дає 38% ВВП B. Велике значення добувної промисловості C. Провідні галузі – хімічна та нафтохімічна промисловість. D. Домінування в структурі промисловості галузей важкої промисловості. 2. Як відбилася історія заселення материка на культурі Бразилії? Для Бразилії характерний складний етнічний склад. Територію заселяли португальські колонізатори. […]...
- Пагорб з найдовшою у світі назвою Цей пагорб звичайний в усіх відношеннях – соковита трава на його схилах, яку так любить ласувати домашню худобу, не дуже високий, але й не так вже низький, щоб з його вершини в 305 метрів не відкривалися гарні панорами навколишніх лугів та інших таких же пагорбів. Єдине, що відрізняє пагорб від його сусідів – його назву. […]...
- Реферат “Проблема браконьєрства” Проблема браконьєрства на сьогоднішній день є глобальною. Вона поширена на всіх континентах планети. У саме поняття входить діяльність, що суперечить законодавству про охорону навколишнього середовища. Це полювання, рибальство не по сезону і на заборонених територіях, вирубка лісів і збір рослин. Сюди можна віднести полювання на зникаючі і рідкісні види тварин. Причини браконьєрства Причин браконьєрства існує […]...
- “Я стверджуюсь… бо я живу” (за твором П. Тичини) – твір з української літератури Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...
- Шкільний твір на тему – Давня щедра піч твоя Піч, як і скриня – один з предметів побуту українського народу. Традиційна піч… Ця “добра щедра піч твоя”, що пахла травами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням, як писав Олександр Довженко буде знана тільки з художніх творів. Але людська пам’ять завжди повертатиме на с до вогню в печі родинної хати, […]...
- Географія і економіка Марокко Сільськогосподарські угіддя Марокко розташовані на прибережних низинах і в родючих долинах Атлаських гір, вершини яких вкриті вічними снігами. Більше третини сільськогосподарських районів належить кільком багатих землевласників. Ця земля дає хороші врожаї пшениці, цитрусових, помідорів, бобів і маслин. Більшість селян – бідняки, які володіють маленькими ділянками пасовищ, де розводять овець, кіз і велику рогату худобу. Багато […]...