Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ
Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних народів, зокрема рідної; вміння виробляти власну позицію та життєві принципи; комунікативні: навички спілкування в колективі; навички роботи в групі та парі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне та роль деталі в тексті; навички роботи з художнім текстом; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).
Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок. Основні терміни й поняття: ідея, літературна мова.
Міжпредметні зв’язки: мовознавство, психологія, етика.
Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; музика Ф. Лоу до кінострічки “Моя чарівна леді” (США, 1964, реж. Дж. К’юкор); медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Твір Б. Шоу “Пігмаліон” побудований на суцільних парадоксах. Згадаймо звернення Гіггінса до Елізи: “І обійдусь. Без усіх обійдуся. Я маю свою власну душу – мою іскру божественного вогню. Але (з несподіваним смиренням) мені бракуватиме вас, ЕЛІЗО. (Сідає біля неї на отоманку.) Мене дечого навчили ваші ідіотські ідеї – признаюся в цьому покірливо і вдячно. А ще я звик до вашого голосу й вигляду. Вони мені, як-не-як, подобаються”. Гіггінс узявся навчати дівчину – та сам опинився в ролі учня, був байдужим до жінок і чужих почуттів – та майже закохався. Проте в Елізи зовсім інший шлях, ніж у Попелюшки… Про це поговоримо сьогодні на уроці.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
1) Робота з текстом літературного твору
ü Перекажіть дії четверту-п’яту п’єси Б. Шоу “Пігмаліон”.
2) Аналіз образів літературного твору
ü Завершіть складання схеми “Сходинки духовного зростання Елізи Дулитл”, початої на попередньому уроці.
Очікувана відповідь
Сходинки духовного зростання Елізи Дулитл
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
– У четвертій дії “Пігмаліона” перед нами постає зовсім інша Еліза: упевнена в собі жінка, яка так просто не поступиться власним щастям. Вона навчилася правильної літературної вимови, гідної поведінки у вищому суспільстві. Завдяки наполегливій праці та своїй красі вона підкорила світ, але дивак науковець Гіггінс ніби не помічає її чарів. Проте вона розуміє, що не є господинею в будинку Гіггінса, що він не цінує її як жінку, завдяки досягнутим нею результатам він просто виграв парі. Еліза розуміє: з одного боку, вона певною мірою закохалася у свого вчителя, з іншого – не була потрібна йому. У цій ситуації дівчина поводиться як справжня леді, яку образили, висловлюючи професорові весь негатив, що накопичився протягом цього часу в її серці. Стає зрозумілим, що Еліза – дуже сильна особистість, але Гіггінса вона ніколи не переможе. І в цій, здавалось би, безвихідній ситуації дівчина знаходить вихід, який зрештою винагороджує її перемогою над обставинами.
Б. Шоу поділяв персонажів своїх творів на філістерів (самовдоволені й обмежені люди з вузьким міщанським світоглядом і поведінкою ханжів), ідеалістів (які живуть фальшивими ідеалами) та реалістів (що скептично поглядають на світ і оригінально мислять, добре розуміють хвороби й вади світу, але ці знання не позбавляють їх прагнення покращити цей світ). На думку драматурга, співвідношення цих героїв у його п’єсах є таким: 700 філістерів, 299 ідеалістів та 1 реаліст.
Автор утручається в дію: подає розгорнуті коментарі, ремарки, передмови, післямови, режисерські поради акторам, діалоги автора й читачів тощо – усе це використано для підсилення, вияскравлення головних ідейний зіткнень твору, дискутування із глядачем (читачем). Відчувається своєрідна данина захопленню епічною творчістю – на початку творчого шляху Шоу спробував свої сили у романістиці.
2. Інсценування фрагмента літературного твору (робота в парах)
ü Інсценуйте у парах діалог Елізи та Хіггінса з четвертої дії, коли вони сперечаються через виграний професором заклад.
Еліза (задихано). Все гаразд – у вас. Я виграла ваш заклад, чи не так? То й досить для вас. А я для вас, певне ж, нічого не значу.
Гіггінс. Ви виграли мій заклад! Ви! Самовпевнена комаха! Це я виграв заклад. Нащо ви шпурляли в мене капці?
Еліза. Бо хотіла розбити вам обличчя. Я б вас убила, якби могла, самолюбива ви тварюко! Чом ви не лишили мене там, де підібрали,- на вулиці? Ви дякуєте Богові, що все скінчилося і що тепер ви можете знов викинути мене туди, чи не так? (Несамовито заламує руки, аж хрускають пальці.)
Гіггінс (дивлячись на неї з холодним подивом). Створіння таки рознервувалося.
Еліза із приглушеним зойком люті несамохіть кидається на нього, аби вгородити нігті йому в обличчя.
Гіггінс (схопивши її за зап’ястя). Ах, ви так? Втягніть кігті, кішечко! Як ви смієте показувати мені ваш характер? Сядьте і заспокойтеся. (Грубо кидає її в крісло.)
Еліза (знищена його перевагою в силі й вазі). Що буде зі мною? Що буде зі мною?
Гіггінс. Де мені в дідька знати, що буде з вами? І яке це має значення, що буде з вами?
Еліза. Вам байдуже. Я знаю, що вам байдуже. Коли б я оце померла, вам усе одно було б байдужісінько. Я для вас ніщо – навіть оці капці дорожчі вам за мене!
3. Літературний диктант
ü Чим займався професор Гіггінс? (Фонетикою.)
ü До якого соціального прошарку належала Еліза? (Кокні.)
ü Коли дівчина відчула себе гідною людиною? (Коли Пікерінг назвав її міс Дулитл.)
ü Де відбувалося перше випробування Елізи як леді? (У місіс Гіггінс.)
ü Хто був прихильним до ЕЛІЗИ, турбувався про неї? (Місіс Пірс, економка.)
ü Назвіть того, хто виграв парі. (Гіггінс.)
ü Якою Гіггінс бачив долю ЕЛІЗИ у подальшому? (Не замислювався над цим; у крайньому разі – візьме шлюб із багатієм.)
ü Чому Еліза розлютилася та втекла, коли “експеримент” скінчився? (Чоловіки їй навіть не подякували.)
ü Ким був Альфред Дулитл, батько ЕЛІЗИ? (Сміттярем.)
ü Який дар він мав? (Красномовство.)
ü Хто сприяв тому, що батько ЕЛІЗИ розбагатів? (Гіггінс.)
ü Чим планувала зайнятися Еліза? (Давати уроки правильної вимови.)
Взаємоперевірка диктантів та оцінювання (робота в парах)
4. Постановка та розв’язання проблемних питань
ü Порівняйте п’єсу Дж. Б. Шоу з міфом про Пігмаліона та Галатею. чи може англійська трагікомедія, на вашу думку, завершитися шлюбом головних героїв?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ
1. Аналіз літературного твору (робота в групах)
ü Об’єднайтеся у 3 групи та визначте: 1-ша група – жанр п’єси Дж. Б. Шоу “Пігмаліон” (що в ній від роману, а що – від драми), 2-га група – особливості поетики п’єси, 3-тя група – подібність і розбіжність образів Гіггінса із п’єси Дж. Б. Шоу та Пігмаліона із давньогрецького міфу.
Очікувані відповіді
1-ша група
Жанр п’єси Дж. Б. Шоу “Пігмаліон”
Роман у п’яти діях | |
Епос | Драма |
■ Опис героїв; ■ поширені пояснення; ■ увага до психологічного стану персонажів; ■ наявність авторської оцінки | ■ Діалогічна структура; ■ наявність ремарок; ■ “режисерська драматургія” (автор зазначив кожний сценічний рухгероїв) |
2- га група
Особливості поетики п’єси “Пігмаліон”
■ Основні художні засоби – парадокси й дискусії.
■ Засоби комічного поєднано з реальним трагізмом буття суспільства та духовно багатої людини, якій не було місця в тогочасному світі.
■ Найбільший парадокс – це людина.
3- тя група
Порівняння образів Гіггінса із п’єси Дж. Б. Шоу та Пігмаліона з давньогрецького міфу
Професор Гіггінс | Пігмаліон |
■ Навчав Елізу правильної вимови, допоміг зрозуміти світ мистецтва; ■ Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, а він незбирався змінюватися сам; ■ він не почувався відповідальним за долю Елізи, його захоплюваливищі ідеї, результат експерименту | ■ Створив Галатею та закохався в неї; ■ Галатея змінила Пігмаліона, її краса розбудила в його душі кохання; ■ почувався відповідальним за створену ним красу |
Висновок. Твір “Пігмаліон” Дж. Б. Шоу – не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси та свободи |
2. Евристична бесіда
ü Що спільного у назві й сюжеті п’єси Дж. Б. Шоу та сюжеті античного міфу?
ü Коли та в чому зміст п’єси й міфу не збігаються?
ü Чому сучасна Галатея не задоволена результатами експерименту?
ü На вашу думку, чого прагне Еліза?
ü Кохання між головними героями твору Шоу не спалахує. Чому складається враження, ніби сам автор проти щасливої розв’язки?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Слово вчителя
– Збереження незалежності – ось що Бернард Шоу вважав головним для кожної людини, чи то чоловік або жінка, чи то герцог або сміттяр. Тому для нього щасливий фінал – це не весільний марш, а жорстоке прощання, що залишає кожній зі сторін право на подальший саморозвиток без стороннього втручання. Автор усіляко підкреслює, що на початку твору квіткарка перебуває на найнижчій стадії духовного розвитку. Еліза Дулитл – типова дівчина кокні, тобто найбідніша та найменш освічена мешканка Лондону, яка розмовляє жахливою англійською. Але дівчині притаманні також привабливі риси, що є запорукою перевтілення її на витончену жінку: щирість, енергійність, природна моральність, які Еліза зберегла у лондонських нетрях. У дівчини є почуття власної гідності, що стали здоровою основою для будування характеру нової, гордої та сильної ЕЛІЗИ.
2. Інтерактивний прийом “Мікрофон”
ü Дж. Б. Шоу говорив: “Кожна з моїх п’єс – це послання до людства”. Яке послання до людства має п’єса “Пігмаліон”?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до контрольної роботи за темою “Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку ХХ ст.: творчість Г. Ібсена та Б. Шоу”.