Авторитарний капіталізм: визначення
Розпад радянського союзу став знаковою подією у світовій економіці, яке довело неможливість існування замкнутого держави, в якому все, включаючи попит і пропозицію, підпорядковується командним принципам. На уламках віри залишилися мільйони людей, позбавлені заощаджень і повністю втратили орієнтири. Саме на цих руїнах майбутнім лідерам держав і належало будувати капіталістичну модель економіки.
По ряду причин побудова класичної західної моделі не представлялося можливим – в результаті соціалістичної економіки виросло покоління, здатне лише підкорятися командам і виконувати плани. Рішення було знайдено в авторитарному капіталізму – моделі, яка об’єднує гідності істинного ринку і жорсткої державної руки в найбільш важливих справах.
Ринок, як саморегулююча система
Капіталізм або ринкова економіка має на увазі повну передачу ринку в руки приватних власників. Відсутність централізованих вказівок не стає на заваді для існування подібних систем, тому як основні закони економіки неминуче приведуть до вирішення поставлених завдань:
– Попит – фактор, який породжує пропозицію. В умовах жорстокої конкуренції власники змушені проводити маркетингові дослідження і відповідати очікуванням покупців. – Надлишок пропозиції веде до зниження цін. Дорогими при ринковій економіці є лише новинки та продукція заводів, що характеризуються високими витратами ресурсів. При достатку пропозицій аналогічних товарів, попит буде падати, а ціна неухильно знижуватися. – Висока конкуренція в нішах змушує шукати нові шляхи розвитку і створювати нові блага, що задовольняють потреби людей. Таким чином, розрізнене співтовариство власників напевно не кинеться в одну нішу, а будуть шукати нові рішення і вільні ринки збуту. Ринкові взаємодії самі регулюються, підлаштовуючись під найважливішу категорію – попит.
Але досконалої моделі економіки не існує, і капіталізм має ряд недоліків:
– У галузях, що вимагають великих витрат ресурсів і енергії формуються монополії, міцно утримують владу і не дозволяють пробитися “молодої порослі” конкурентів. – Деякі ніші, які не приносять великих доходів або і зовсім збиткові, виявляються повністю вільними. – Розрив між бідними і багатими невблаганно зростає і середнього класу не існує, як такого. – Соціально незахищені категорії населення – пенсіонери та багатодітні сім’ї в ряді випадків виявляються за порогом бідності
У західних державах, де давно створені системи накопичувального страхування, а рівень фінансової свідомості населення високий, роль держави в регулюванні подібних питань значно нижче, ніж в країнах колишнього Союзу. Активне напрямок і контроль з боку держави дозволили поряд з розвитком ринку і переходом підприємств у приватну власність зберегти пенсії та допомоги для малозабезпечених.
Авторитарний капіталізм – соціально-ринкова модель
Нині ринкова модель економіки, як і планова, не мають права на існування, тому як втручання держави в тій чи іншій мірі є необхідним. Авторитарний капіталізм передбачає ряд заходів з регулювання економічний процесів на ринку, що принципово важливо для суспільства, яке ще тільки вчиться розраховувати тільки на власні сили:
– Контроль над цінами на товари першої необхідності. Стрімкий зліт цін в періоди інфляцій позначається на рівні життя населення, тому всіма можливими заходами його стримують. Можливо припис розцінок виробникам, часткове субсидування і компенсація витрат. – Управління розвитком об’єктів стратегічного значення. Так, при авторитарному капіталізму існують “золоті акції”, що належать державі і дають право голосу на зборах акціонерних товариств. – Державне субсидування важливих секторів економіки. При цьому використання коштів з держбюджету підлягає суворої звітності, а керівництво країни набуває право на особисті візити. – Директора акціонерних товариств при авторитарному капіталізмі не вибираються, а призначаються згори.
Чималу роль при цьому моделі економіки відіграє оподаткування і державні виплати нужденним. Так, в країнах з авторитарним капіталізмом розмір соціальної допомоги визначається урядом в залежності від розмірів прожиткового мінімуму. Крім того, у державній власності залишаються енергоємні і соціально значущі галузі – електропостачання, медицина, освіта.
У країнах авторитарного капіталізму кожен може отримати безкоштовну медичну допомогу, середня освіта та матеріальну підтримку, коли вона дійсно необхідна.
Авторитарний капіталізм – модель розвитку економіки, спрямована на стрімкий розвиток виробництва, збуту і обміну товарами, не втрачає при цьому “людське обличчя”. Підтримка соціально незахищених верств населення, регулювання цін і вказівку чіткого напрямку підприємствам – саме те, чого потребує населення пострадянського простору.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)