Авторитарна і гуманістична етика

Related posts:

1. Етика Фейєрбаха Критика етики Гегеля змусила Людвіга Фейєрбаха (1804-1872 рр..) відмовитися від умоглядної філософії і звернутися до природної безпосередності людини. Однак натуралістична (конкретніше – евдемоністична) традиція, з якої Фейєрбах пов’язує свої надії на створення “життєвої”, конкретною, дієвої етики, вже, певно, вичерпала свої конструктивні можливості. Тому задум Фейєрбаха адекватно не здійснюється, а приймає форму проповіді моралі, заснованої на […]...
2. Етика російського підприємництва Етика підприємництва формувалася протягом усієї багатовікової історії Росії. Підприємницька діяльність починається з часу утворення Київської Русі в IX ст. У цей період налагоджуються торговельні зв’язки з сусідніми країнами, але монополія на них належала іноземцям. На початку XV ст. після перемоги на Куликовому полі в 1380 р знову відроджується господарська діяльність купецтва. Однак встановилася на Русі […]...
3. Авторитарна держава – визначення Поняття авторитарної держави Історія розвитку державності в різних країнах надає нам безліч прикладів поєднання різних методів, прийомів і стилів державного управління. При цьому досить широко, як історично, так і на сучасному етапі реалізується моделі авторитарної держави, що представляє в сукупності проміжне явище між демократичним і тоталітарним державою, з потенційною можливістю “трансформації” в будь-який з вищеназваних […]...
4. Етика Фейєрбаха – коротко Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики […]...
5. Етика – визначення терміна Слово “етика” походить від давньогрецького ethos (етос). Спочатку етос означав місце спільного проживання: будинок, гніздо, лігво. Пізніше їм стали називати якесь сталість – характер або звичай. Діяч філософії Аристотель, розуміючи етос як характер, додав до нього прикметник “етичний”, маючи на увазі під ним певний набір чеснот. Тобто людина з етичним характером – це особистість, чия […]...
6. Сучасна українська етика Сучасна етика – теорія моральних відносин, що визначається умовами розвитку постіндустріального суспільства. Її головними цілями є обгрунтування моделі суспільного життя, заснованої на принципах справедливості в рамках інформаційної цивілізації, і гуманізація всієї системи суспільних відносин на засадах самореалізації особистості. У суспільстві, заснованому на принципах справедливості, зростає роль сфери моралі і затверджуються її нові види: 1) етика […]...
7. Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
8. Етика Стародавнього Китаю Етика Стародавнього Китаю формувалася під впливом суспільних процесів і провідних філософських вчень – даосизму, конфуціанства і моізма. Даосизм (школа Дао) – філософське вчення про Серединному або правильному шляху пізнання і життя – Дао. Головними етичними принципами даосизму є дао і де: дао – загальний внутрішній закон природи, суспільства і людського мислення; Де – конкретний прояв […]...
9. Мораль, моральність, етика Життя людей у ​​суспільстві визначається не стільки політико-правовими та соціально-економічними принципами, скільки психологічними і моральними. На жаль, в більшій частині літератури радянського періоду людина як індивідуальна особа, що знаходиться в конкретній культурному середовищі, з його моральними пошуками і сумнівами, не був об’єктом вивчення і дослідження. Його зазвичай розглядали як частку класу, групи, колективу, де індивідуальні […]...
10. Етика Платона Вчення Платона (427-347 рр. до н. е.) – перша спроба систематизації етичних ідей, здійснена на об’єктивно-ідеалістичній основі. Поділяючи раціоналістичну установку свого вчителя, Платон також ставив перед собою завдання визначення загальних понять, обираючи для цього дедуктивний метод дослідження. В результаті вп прийшов до обгрунтування ідеї дуалізму світу: видимого світу явищ і надчуттєвого, потойбічного світу вічних ідей. […]...
11. Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...
12. Етика – наука про мораль і моральність Слово “етика” історично сходить до старогрецького слова “етос” (ethos), яке означало місце (житло) спільного перебування, спільне життя і правила поведінки. У подальшому воно стало позначати характер суспільної поведінки, характер людини, звичаї спільного життя. У наш час етика – це філософська наука, яка потрібна для того, щоб прояснювати підстави моралі як суспільного явища, принципи морального вибору, […]...
13. Наука і етика Однією з примітних особливостей сучасної науки є те, що в ній все більш помітне місце займає етична проблематика. Безумовно, інтерес до цих проблем виник аж ніяк не сьогодні – їх обговорення має свою тривалу і змістовну історію. Проте ніколи в минулому не було такого, щоб дослідникам і адміністраторам науки у своїй повсякденній діяльності доводилося витрачати […]...
14. Прагматична етика науки Х. Ленка Обговорення проблем етики науки було б логічно розглядати в контексті філософії техніки, оскільки проблемне поле першої безпосередньо “сусідить”, взаємодіє з проблемним полем другий. І це не випадково, бо проголошені свого часу Фр. Беконом сила і міць знання, насамперед знання наукового, через яку, власне, і почалися всі соціальні біди людства, знайшли своє втілення в техніці, в […]...
15. Некласична етика Етична свідомість рубежу XIX-XX століть, часто зване “некласичним”, можна охарактеризувати як маргінальне, тобто як деякий “проміжний” стан, пов’язане з прагненням як би відмовитися від минулого для прориву в новий вимір, але, разом з тим, мимоволі несе в собі відбиток цього минулого на тлі досить туманного, часом, уявлення про суть необхідної “переоцінки цінностей”. Насамперед слід помститися, […]...
16. Етика Спінози Основою етики Спінози служить проповедуемая ним ідея про те, що воля або здатність психічної діяльності істотно не відрізняється від розуму. Вона не що інше, як прагнення розуму утримувати ідеї, які йому приємні і звільнитися від тих, які йому неприємні. Бажання – це ідея, яка стверджує або заперечує себе. Спіноза вважає, що тотожні за своєю сутністю, […]...
17. Етика Шопенгауера Етика Шопенгауера грунтується на положенні про те, що в боротьбі світових сил повинно виразно відчуватися прагнення першооснови всього буття – волі – повернутися до свого істинного, несвідомому буттю. Воно виражається на тлі скорботи, болю і страждань, які панують у житті. На думку Шопенгауера, справжній зміст життя – постійна боротьба волі, у якій вона, нудячись, прагне […]...
18. Етика софістів Проміжний етап між предетикою і зрілими формами етичної свідомості Давньої Греції представлений вченням софістів (V ст. до н. е..), що знаменує собою своєрідний період сумніви у предметі етики, тобто заперечення моралі як чогось безумовного й загальнозначущого. Просвітницька діяльність софістів, спрямована проти морального догматизму, мала яскраво виражений гуманістичний зміст: у центрі їх уваги – людина (як […]...
19. Етика Юма Моральна філософія (етика) Девіда Юма цікава і в тому відношенні, що вона являє подальший крок і успіх в психологічному аналізі внутрішніх пружин моральної діяльності людини. Юм, подібно Хатчесону, бачить останнє джерело етичної діяльності в почуттях людини, а не в ідеях. Всі почуття зводяться до двох форм: задоволення і невдоволення; – В цих почуттях і треба […]...
20. Совість як основа моралі Совість – здатність людини критично оцінювати свої думки, вчинки і бажання. Критика виходить з їх невідповідності належного. Совість є принципом морального виховання особистості. Борг – усвідомлення особистістю безумовній необхідності виконання моральних норм і цінностей, які відповідають моральному ідеалу суспільства. Борг кожної людини полягає в проходженні по шляху добра, в здійсненні вчинків на благо інших людей […]...
21. Быоцентризм, екоцентризм, екологічна етика В кінці двадцятого століття почався бурхливий розвиток екологічної етики *. Воно сприяло зародженню нових ідей в області збереження природи планети. Причому нарешті ці ідеї виявилися плідними, бо втілення їх в життя обіцяє дійсне збереження природи і продовження життя людства у Всесвіті. Реалізація їх представляється надзвичайно складною, хоча нічого скрутного для розуміння цих нових уявлень і […]...
22. Етика Ламетрі В інших творах, наприклад, в “Мистецтві насолоджуватися” (“L’art de jouir”) Ламетрі є прихильником етики, заснованої на себелюбство і, що ставить метою життя задоволення, причому вищими задоволеннями вважаються ті, які пов’язані з роздумом, кому воно доступно. Характер щастя і того, що людині приносить насолоду, залежить від виховання, і тому Ламетрі вважає безглуздими і заздрість і каяття. […]...
23. Етика Аристотеля Доброчесність полягає не в знанні добра, бо це знання саме по собі не утримує від поганих вчинків. Філософська етика покликана через багаторазове вправу виробити в людині свідому тягу до доброго, зробивши її постійною якістю волі. Суть добра – в пануванні розумного елемента душі над чуттєвими пристрастями. Істинне етичну поведінку полягає в тому, щоб займати розумну […]...
24. Етика Гесіода Від поеми Гесіода “Труди і дні” можна вести початок античної етики. У поемах Гомера люди і боги аморальні. У них немає нічого святого. Там є лише одна чеснота – хоробрість і лише один порок – боягузтво. Гомерівський Одіссей не може у виборі засобів. Докори сумління йому невідомі. Він хитрий. Свою хитрість Одіссей успадкував від свого […]...
25. Етика буддизма Буддизм – вчення, згідно з яким ніщо в світі не має субстанціонального існування і все в ньому минуще, тому всюди панує скорботу. Це вчення зародилося і проповідувалося близько 560-480 рр. до н. е. Основоположником буддизму став Сіддхартха Гаутама – виходець із царської сім’ї племені Шакті, що проживав в маленькій країні на північному сході Індії. Згодом […]...
26. Етика кініків Як справжнє поняття речі є лише її “власне” поняття, так і справжнє благо може бути лише “власним благом”. Кіник Діоген казав, що Антисфен навчив його відрізняти чуже від свого. Благом людини може бути тільки те, що може становити його власність, бути йому власним. Майно, свобода, здоров’я, саме життя – не наші, не можуть становити невід’ємною […]...
27. Етика Сократа Згідно з Сократом, сенс життя, її мета – у правді в правді, в добрі. Сама діяльність людського розуму має тому етичне зміст; роблення розуму є практичне роблення, і дозвільне розумування, що не має практичної мети засуджується як помилкове і безплідне, як порожня софістика. За Сократом, все пізнання зводиться до етики. Істинне істота людини – у […]...
28. Розділи етики Теоретична частина вивчає різні аспекти моралі і моральності: їх історичний фактор, як вони виникли, як розвиваються, їх функціонування, зв’язаність між собою. Методологією теоретичної частини етики є знання, отримані в сфері психології, соціології, логіки та лінгвістики. Нормативна етика шукає і задає принципи, які лежать або будуть лежати в основі поведінки. Її метою є підтримка моральних і […]...
29. Насильство і етика Насильство – посягання на свободу волі людини за допомогою примусу і заподіяння шкоди його життю. Позбавлення людини свободи волі дозволяє панувати над ним, тому насильство – спосіб, який забезпечує влада однієї людини над іншим. Його сутність у тому, що воно роз’єднує пов’язаних один з одним людей, яких примушують грати чужі їм ролі, відмовитися від самих […]...
30. Гуманістична психологія як наукова дисципліна Гуманістична психологія як наукова дисципліна. На розвиток гуманістичної психології величезний вплив зробив персоналізм в середині XX століття. Гуманістична наука з’явилася в якості альтернативного напрямку всім існуючим в середині століття психологічним школам (біхевіоризму, персоналізму і психоаналізу), сформувавши при цьому власну концепцію особистості і етапи її розвитку. Головними представниками гуманістичної психології стали: А. Маслоу, К. Роджерс, Г. […]...
31. “Жовтий князь” Василя Барки: гуманістична ідея твору – твір з української літератури Робота над романом “Жовтий князь” була для Василя Барки нелегкою, бо ті страшні картини голодомору, які він бачив вочевидь, гостюючи у брата на Полтавщині в 1932 році, знову і знову виринали з глибин пам’яті, знову і знову мучили його зболіле серце. Тому в романі й відтворені оті найпекельніші сторінки української історії – сторінки страждань, відчаю, […]...
32. Етика науки Сучасна наука ставить перед дослідниками безліч етичних проблем. За своїй сукупності їх можна умовно поділити на дві тісно взаємопов’язаних між собою області етичного знання. У першому випадку йдеться про зовнішній аспекті етики науки, т. Е. Про складні взаємини між особистістю вченого, вчиненому ним наукове відкриття і соціумом в цілому. Цей комплекс проблем найбезпосереднішим чином стосується […]...
33. І. БАГРЯНИЙ “ТИГРОЛОВИ”. ГУМАНІСТИЧНА ІДЕЯ ПЕРЕМОГИ ДОБРА НАД ЗЛОМ Варіант 1 1. Вирушаючи в далеку дорогу, найперше, на думку Сірка, необхідно… А Нагодувати собак. Б Мати гарний настрій. В Забезпечити себе достатньою кількістю харчів. Г Упорядкувати зброю. 2. Якого звичаю дотримувалися Сірки, вирушаючи у далеку путь? А Молились Богу. Б Пили свячену воду. В Нетривалий час сиділи на призьбі. Г Пили чай із рути-м’яти. […]...
34. Зразок шкільного твору – ГУМАНІСТИЧНА ІДЕЯ ПЕРЕМОГИ ДОБРА НАД ЗЛОМ У РОМАНІ І. БАГРЯНОГО “ТИГРОЛОВИ” – 9 КЛАС Варіант 1 1. Тема тоталітаризму та боротьби з ним у творчості І. Багряного. 2. Образ Григорія Многогрішного – образ бунтаря: А) автобіографізм описаних подій; Б) сміливість головного героя під час блукання в тайзі; В) людські якості персонажа. 3. Справедливість має перемагати. Варіант 2 1. Історична основа роману “Тигролови” І. Багряного. 2. Протистояння добра і зла […]...
35. Національна етика у творчості Олега Ольжича – Українська література – шкільна програма 12 класів “Провідною ідеєю українського народу від світанку віків є Ідея Слави – тобто беззглядна цінність героїчного повнення призначення людини. Це “іскати собі чти, а князю слави” – “Слово о Полку Ігоревім”, “Князем слава і дружині, амінь!”. Це “як слави зажити”, “слави добувати”, “слава не вмре, не поляже” – “преславного Війська Запорозького” і “Славних Гетьманів”. Це, нарешті, […]...
36. Твір на тему: Філософська глибина та гуманістична наснага трагедії Шекспіра “Гамлет” Дослідники творчості Шекспіра стверджують, що в історії мистецтва немає іншого прикладу такої стійкої і тривалої популярності п’єси, ніж популярність шекспірівського “Гамлета”. Майже триста років ця трагедія ставиться на сценах театрів усього світу. І кожне покоління, люди різних національностей шукають у ній відповіді на питання, що їх турбують. Секрет такого постійного інтересу до трагедії – у […]...
37. Шекспір. Ромео і Джульєтта. Гуманістична цінність трагедії Шекспіра, її популярність серед різних поколінь Мета: розкрити гуманістичну цінність світлої трагедії Вільяма Шекспіра “Ромео і Джульєтта” та її невмирущу цінність для читачів різних часів і країн; розвивати навички комплексного сприйняття літературного твору на перетині різних видів мистецтв; сприяти формуванню художньо-естетичних смаків учнів. Обладнання: інформаційна схема “Хронологія трагедії В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” від першоджерел до театральних постановок і кіноверсій”, трейлер […]...
38. Свиняча етика – О. Генрі Зайшовши до курильного вагона трансконтинентального експреса, побачив там Джефферсона Пітерса, який один з усіх людей, що живуть на захід від річки Уобаш, має голову на в’язах і може ворушити одразу обома великими півкулями мозку та ще й мозочком на додачу. Поле діяльності Джеффа не якесь там незаконне шахрайство. Удовам і сиротам його боятися нічого: він […]...
39. Проблема життя і смерті. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: – Навчальна: поглибити знання про творчість Шекспіра; – Розвивальна: розвивати в учнів комунікативні уміння та навички, удосконалювати вміння аналізувати драматичний твір, вчити орієнтуватись у життєвих ситуаціях, оцінювати вчинки та дії інших людей та свої; розвивати творчі здібності; – Виховна: виховувати здатність до сильних і щирих почуттів, оптимізм, неприйняття ворожнечі. Тип уроку: урок засвоєння нових […]...
40. Етика Антисфена У своїй етиці Антисфен теж виходив з вчення Сократа. “Перейнявши його твердість і витривалість і наслідуючи його безстрастю, він цим поклав початок кінізму”. Слідуючи етиці Сократа, Антисфен бачив щастя в чесноти, а для досягнення добродіяння вважав достатнім одного лише бажання, сили волі. Пізніше Аристотель також з цим не погодиться: одного бажання мало, необхідно суспільне виховання, […]...