Автономний бюджет: визначення
Автономний бюджет – це самостійний територіальний бюджет, який має певну незалежністю по відношенню до більш великим центральним бюджетам.
Загальне поняття бюджету складається в формі витрачання і освіти грошових і фінансових фондів, які спрямовані на фінансування планів, функцій і завдань держави і органів місцевого самоврядування. Він вважається центром системи фінансування держави, і виражає економічні взаємини між різними рівнями бюджету. Тобто між державною владою, органами місцевого самоврядування, юридичними особами і населенням, основа яких бюджетне право.
Поняття автономного бюджету визначається як складання кошторисів доходів і видатків установи самостійним методом. Автономний бюджет вважається відносно незалежним від бюджету загальнодержавного порядку. Таким бюджетом володіють державні установи, компанії змішаного типу та урядові фонди спеціального призначення. Що не мають юридичної самостійності підприємства і установи державного типу складають свої кошториси на основі офіційних документів як приєднані до державних бюджетів. Це тому що вони виступають доповненням до урядового державному бюджету. Затверджуються автономні бюджети органами законодавчої влади разом з іншими кошторисами відповідних відомств держави. Такі кошториси доходів і витрат складають бюджетні установи.
Автономний бюджет має цільові державні фонди, які складаються поза бюджетом місцевого і державного значення, а його призначення – це здійснення прав громадян, встановлених конституційним порядком на забезпечення і страхування пенсії, соціального страхування громадян країни, забезпечення соціальних виплат в разі безробіття, медицину.
Принципи автономного бюджету
Як раніше було сказано, автономний бюджет має на увазі самостійне планування своїх витрат і доходів, що означає:
- Існуючі права органів місцевого призначення і органів державної влади на процес системи бюджетного розподілу на будь-якому рівні бюджету; Освіту своїх джерел прибутковості; Права органів державної влади та місцевого самоврядування самостійно визначати спрямованість використання і розподілу бюджетних коштів; Неможливість вилучення коштів, отриманих на додаток урядових рішень, а також коштів, що перевищують доходи від сум виплат за зобов’язаннями і засобів зекономлених за основними статтями витрат; Законодавчі повноваження і права по закріпленню, врегулювання та формування бюджетних доходів установи; Неможливість компенсувати інші рівні дефіцитів доходів за рахунок бюджетних коштів і видаткових статей на додаткові потреби, які утворилися внаслідок виконання рішень і завдань бюджету. Виняток – обумовлені законом випадки.
Принцип достовірності позначається надійністю прогнозованих показників соціально-економічного аспекту відповідно до територіальної приналежності, реальністю показників розрахунків доходів і видатків бюджету.
Принцип обліку доходів і виплат за зобов’язаннями бюджету позабюджетних державних фондів, а також інших надходжень обов’язкового порядку, затверджені законодавством, повинні мати своє відображення в бюджеті в цілому своєї відповідності. Автономні бюджети фінансуються бюджетними коштами та позабюджетними фондами, які акумулюються бюджетною системою країни.
Принцип бюджетного збалансування позначає відповідність бюджетних витрат до обсягів сум доходів та інших надходжень. Складений кошторис передається на затвердження органам, уповноваженим контролювати рух і розподіл коштів, вони в свою чергу зіставляють плани з необхідністю мінімізації дефіцитних розмірів бюджету. Обов’язковою умовою бюджету різних рівнів є збалансованість. Однак з урахуванням економічних, природних і політичних чинників трапляються ситуації, коли бюджетні надходження не покривають необхідні витрати. Незбалансованість призводить до того, що такий бюджет не можна вважати, по суті, бюджетом, так як його виконання практично неможливо.
Принцип економічності і ефективності розподілу коштів бюджету позначає досягнення необхідних завдань і результатів, при складанні і розподілі бюджетних коштів, з урахуванням використання мінімальних обсягів бюджету, або ж досягнення цих цілей з затвердженими обсягами бюджетних коштів.
Принцип цільового спрямування та адресного характеру коштів бюджету має на увазі виконання конкретних зобов’язань перед одержувачами з обгрунтуванням спрямованості фінансування. При невиконанні принципу такі дії вважаються порушенням бюджетного законодавства країни.
Функції автономного бюджету
Автономний бюджет, як і інші види бюджету, є складовою частиною в фінансових відносинах, він повинен здійснювати певні фінансові функції:
- Функція розподілу – позначає формування та подальше використання фондом грошових коштів централізованого порядку, згідно з рівнями управління територіального та державного значення; Функція контрольна – має однакове значення з розподільчою функцією, припускаючи зобов’язання щодо контролю надходжень коштів бюджету; Функція регулююча – органи місцевої влади і державного значення мають право регулювати господарства частині території країни, при цьому направляти кошти бюджету на певні потреби.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)