Аутоімунні хвороби

Аутоімунні хвороби – хвороби, провідна роль у патогенезі яких належить аутосенсібілізації.

Розрізняють аутоімунні реакції і аутоімунні захворювання, в основі яких лежить взаємодія компонентів імунної системи з власними здоровими клітинами і тканинами. До аутоімунних захворювань іноді відносять хвороби імунних комплексів.

Аутоімунні реакції спостерігаються в нормі у здорових осіб, а також при патології. У першому випадку вони протікають безперервно і їх дія зводиться до видалення відмираючих, старіючих, хворих, модифікованих якими-небудь впливами клітин. Вони є початковим компонентом розгортання імунної відповіді на різні антигени. Ці реакції корисні для організму і не переростають у хворобу.

Аутоімунні хвороби зустрічаються рідше. В основі цих патологічних станів лежать аутоімунні реакції з забар’єрної перехресно реагують антигенами, освіта “заборонених” клонів імунокомпетентних клітин, що реагують з власними нормальними тканинами, генетично запрограмована слабкість імунної відповіді на конкретний антиген, недостатність супресії, блокада рецепторів лімфоцитів і інші причини. Вони можуть бути наслідком прийому лікарських препаратів.

Розрізняють органоспецифічні, неорганоспеціфіческіе і змішані аутоімунні захворювання. При органоспецифічних хворобах аутоантитіла специфічні для антигенів клітин і тканин одного органу. Зазвичай це забар’єрної антигени, вроджена толерантність до яких відсутня. При органонеспеціфіческіх хворобах аутоантитіла реагують зі структурним елементом клітин і тканин даного чи навіть іншого організму, що має перехресні антигенні структури. Змішані хвороби включають обидва механізму.

Часто можна виявити нормальні аутоантитіла, що не викликають видимих ​​симптомів захворювання. Вони зустрічаються у абсолютно здорових людей, наприклад ревматоїдний, антинуклеарні фактори. Буває важко довести, що клінічна картина захворювання являє собою наслідок аутоімунного процесу. Виявлення антитіл до аутоантигенам ще не дозволяє зробити висновок про причинно-наслідкового зв’язку захворювання з аутоімунними реакціями. Для підтвердження цього необхідно виявити імунну відповідь на аутоантиген, що має відношення до захворювання, ідентифікувати його, пасивно перенести захворювання і спровокувати хворобу відповідним антигеном в експерименті на тварин.
Відомо багато хвороб, у патогенезі яких лежать аутоімунні процеси, зумовлені рядом причин, в тому числі агресивністю імунної системи, спрямованої на утворення аутоантитіл до антигенів власних клітин і тканин. Ці хвороби важко піддаються лікуванню. Важливе місце серед лікувальних засобів займають імунотропних препарати, спрямовані на зниження агресивності імунної системи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аутоімунні хвороби