Астрономія в Стародавньому Світі

Що таке Всесвіт? Відповідь на це питання хвилювало людини ще в давнину. Ніхто не може точно сказати, коли зародилася одна з найдавніших наук – астрономія.

Астрономія – це наука про рух, будову і розвиток небесних тіл і їх систем.

Наші предки, будучи багато в чому залежні від природних сил, обожнювали небесні тіла – Сонце, Місяць, зірки. Про них складали міфи і легенди, їм поклонялися, наділяли надприродною могутністю. Перші уявлення людей про світобудову були дуже наївними: навколишній світ наші предки ділили на земний і небесний, протиставляючи ці дві частини одна одній.

Давньогрецький філософ Анаксимандр (ок. 610-546 р. До н. е..) Ввів уявлення про Всесвіт як про незліченні виникають і гинуть світах. Левкіпп (V ст. До н. Е.) І Демокріт вважали, що Всесвіт складається з атомів (часток) і порожнечі.

У VI-IV ст. до н. е. склалася так звана піфагорійська система світу, де Земля і Сонце зверталися навколо деякого “гігантського вогню”, причому Земля мала форму кулі і оберталася навколо своєї осі.

Уявлення про те, що Земля є центром Всесвіту, прихильником яких був Аристотель, отримали назву геоцентричної системи світу. Теорія про геоцентричної системі була узагальнена в працях давньогрецького астронома Клавдія Птолемея (бл. 90 – бл. 161 рр.). Дійсно, спостерігачеві на Землі здається, що він знаходиться на нерухомій планеті, а навколо неї обертаються Сонце, Місяць, планети. Незважаючи на помилковість геоцентричної системи, Птолемей зумів скласти таблиці, що дозволяють заздалегідь передбачати положення зірок на небі, сонячні і місячні затемнення.

У III ст. до н. е. Аристарх Самоський (320-250 рр. До н. Е.) Запропонував геліоцентричну теорію руху планет, яка тривалий час не мала підтримки. Ще б пак, важко було прийняти точку зору, що Земля, “центр світобудови”, і раптом рухається навколо Сонця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Астрономія в Стародавньому Світі