Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Асонанс
Асонанс
Асонанс (фр. assonanse від лат. assono – звучу до ладу) – 1) концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яке витворює ефект милозвуччя (Оксана Лятуринська: “Було червоне поле бою”), що набуває особливого змісту у поєднанні з алітерацією (П. Тичина: “О панно Інно” панно Інно”); 2) у віршознавстві – неточна рима, побудована на суголоссі комплексів наголошених голосних або наголошених складів, дарма що закінчення римованих слів можуть не збігатися. Часто до такого типу римування вдавався Б.-І. Антонич:
Корови моляться до сонця,
Що полум’яним сходить маком.
Струнка тополя тонша й тонша,
Мов дерево ставало б птахом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- О, панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – Ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
- Скорочено – О ПАННО ІННО… – ПАВЛО ТИЧИНА – 11 КЛАС О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотодінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
- Як поділяються рими за звуковим значенням? За звуковим значенням рими поділяються на точні й неточні, багаті й бідні, асонанси й дисонанси, прості й складені. Точна рима – це така рима, в якій збігаються усі звуки після останнього наголошеного звука в римованих словах: гіркою – спокою, печать – мовчать. Неточною називається рима, в якій римовані звуки фонетично не збігаються: вітрилами – кормилом, […]...
- О ПАННО ІННО… – ПАВЛО ТИЧИНА О панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О люба Інно, ніжна Iнно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – […]...
- Ліричний адресат Ліричний адресат – людина чи група людей, яким адресується поетичний твір (“О панно Інно, панно Інно…” П. Тичини, “Марія” В. Сосюри, “Лист до загубленої адресатки” М. Рильського та ін.). Приклад Л. а. – вірш “Василеві Симоненкові” І. Драча: Як тобі ведеться там, Василю? Під землею, під ріллею – там… По якому цвинтарному стилю Нам ростити […]...
- Короткий переказ – О панно Інно, панно Інно! – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – Давно. Цвіли луги… О панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам’ятаю Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми. Я Вам чужий – я знаю. А […]...
- Варіанти тексту Варіанти тексту (лат. varians – мінливий) – у широкому розумінні – текстові відмінності між автографами, копіями, списками чи друкованими виданнями одного і того ж твору, У вужчому значенні – видозміни тексту внаслідок його виконання (приміром, сценічного) чи переписування (різні списки Києво-Печерського патерика) тощо. У сучасній літературній практиці найбільш поширений перший приклад, в якому найчастіше виявляються […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В українській поезії С.-т. в. з’явилося у XIX ст., прийшовши з російської поезії, витіснивши силабічну систему та співіснуючи з національним коломийковим […]...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
- Склад Склад – найкоротший відрізок усного мовлення, що утворюється одним поштовхом видихуваного повітря; фрагмент звучання, в якому один звук (фонема) характеризується найсильнішим звучанням порівняно з іншими – попереднім і наступним. С. як елемент фонетичного словоподілу утворюється як з одного, так і з кількох звуків: складотворчого, що становить вершину звучності, та залежних від нього. До складотворчих належать, […]...
- Стопа Стопа – найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). С. сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу С, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених […]...
- РИМУВАННЯ. ВИДИ РИМИ – Римування – розташування рим у вірші за певним принципом, інтервал між римами. √ Види римування: – суміжне (парне) – умовне позначення аабб: “Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! За те, що в грудях ти ховаєш серце люте…” (І. Франко); – перехресне – умовне позначення абаб: “Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було, як […]...
- ТЕСТ 18. Микола Вороний (“Блакитна Панна”), Олександр Олесь (“Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..”), Максим Рильський (“Молюсь і вірю…”) Богдан-Ігор Антонич (“Різдво”) Завдання з вибором однієї правильної відповіді 1. Тематично спорідненими є твори А “Різдво” і “Молюсь і вірю” Б “Чари ночі” і “Любіть Україну” В “Арфами, арфами.” і “Блакитна Панна” Г “О слово рідне! Орле скутий!..” і “Різдво” Д “Ви знаєте, як липа шелестить.” і “Молюсь і вірю.” 2. Романсом є твір А “Молюсь і вірю.” […]...
- Двоскладові розміри Двоскладові розміри – віршові розміри у силабо-тонічній системі, в яких ненаголошені склади чергуються з наголошеними у парному (ямб) та непарному (хорей) аспекті, витворюючи двоскладові групи (стопи). Оскільки в українській мові ненаголошені склади переважають над наголошеними, особливість ритму Д. р. полягає в заміні наголошених ненаголошеними. В античному віршуванні Д. р. витворюють сполучення довгого складу з коротким […]...
- Метаморфоза Метаморфоза (грецьк. methamorphosis – перетворення) – перетворення однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа. В основі М.- придієслівний орудний відмінок, що виконує додаткову семантичну роль при предикаті, коли суб’єкт мовлення зазнає постійних перевтілень: Отак тая чорнобрива Плакала, співала… І на диве серед поля Тополею стала (Т. Шевченко). М. має схильність до образотворення через епізод ліричного […]...
- Клаузула, або Клавзула Клаузула, або Клавзула (лат. clausula – закінчення) – заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся К. мовиться про риму). К. буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел), парокситонною – при наявності одного ненаголошеного складу (небо), дактилічною – двох складів (посмішка), гіпердактилічною – трьох складів (котигорошко). К., будучи […]...
- Панно – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Панно З очима Більшими За айстри Вже й наче Осінь Осінній настрій Вже я Лагідний Мов щойно З ікони Кучері з позолітки Елегійно Дзвонять Щоденно Ходжу З козубом На прощу У лісовика Що з ратицями Грибів Випрошую Та думаю Як квітку З городця Вашого Вкрасти Панно З очима Більшими За айстри...
- Звукова організація вірша. Як вона здійснюється? Працюючи над втіленням свого творчого задуму, поет не лише замислюється над тим, які дібрати слова, як їх поєднати, а й враховує їхнє звучання. Адже виразність мови – головна риса художньої творчості. Прозаїк здебільшого звертає увагу лише на інтонацію своєї розповіді, на те, щоб уникнути нагромадження приголосних у словах або між ними. У вірші саме звучання […]...
- Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) […]...
- Аналіз поетичного твору. Аналіз драматичного твору Аналіз поетичного твору. І. Загальні питання: 1) назва твору, ім’я автора; 2) назва збірки, складовою якої є вірш; 3) рік написання та видання; 4) поштовх для створення збірки чи вірша; 5) кому присвячений; 6) наявність епіграфа, його значення. ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка; 2) жанр; 3) тема; 4) […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- ТЕПЛІ СЛОВА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (1945) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Співаймо пісні про кохання, Щоб не вмерло слово “Дунай”, Гуляймо весілля своїм дітям, Щоб не вмерло слово “коровай”, Розповідаймо казки своїм онукам, Щоб не вмерло слово “Змій” – Наповнюймо Цей холодний всесвіт Теплими словами нашої мови, Які народжуються Разом із диханням. Вільний вірш, або верлібр (фр. verslibre), – вірш, у рядках якого може бути довільна […]...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – П. ТИЧИНА – ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Трагізм долі П. Тичини. 2.Павло Тичина – визнаний класик новітньої української літератури. 3.Таїна життя і творчості П. Тичини. 4. “Сонячні кларнети” Павла Тичини – унікальне явище у світовій ліриці. 5.Поезія “О, панно Інно…” – перлина інтимної лірики Тичини. 6.Образ дужого молодого народу, здатного творити власну історію, у поемі П. Тичини “Золотий гомін”. 7.Що сказали мені […]...
- Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
- Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко). Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, […]...
- Ліричним суб’єкт Ліричним суб’єкт (лат. subjectum – підкладене) – уявна особа (синонім героя ліричного), яка висловлюється в ліричному творі і через нього виражає свої переживання, переконання, а водночас визначається цим твором. На відміну від автора, який побутує незалежно від слів, Л. с. – текстова конструкція “нової” поетичної реальності, спричинених актів мовлення, які здійснюються в ліричному монолозі, і […]...
- Глибина почуттів ліричного героя у поезії О панно Інно та художні засоби вираження – СИМВОЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА, П. ТИЧИНИ Мета: схарактеризувати глибину почуттів ліричного героя твору; дослідити художні засоби, використані автором у поезії, показати їх багатство; розвивати зв’язне мовлення старшокласників, уміння висловлювати власні враження від прочитанного; виховувати в учнів високі морально-етичні принципи. Теорія літератури: символізм Обладнання: портрет письменника, збірка “Сонячні кларнети” різних років видань, текст поезії “О панно Інно…”. Тип уроку: комбінований. ПЕРЕБІГ УРОКУ […]...
- Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним. Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, А. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не […]...
- ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичин. – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” (Олесь Гончар) М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд […]...
- Що таке морфема? Морфема – це мінімальна значуща частина слова. Її не можна поділити на більш дрібні значущі частини. Слова будуються з морфем, значення морфем при цьому є компонентами загального значення слова. Морфеми бувають словотворчі та словоизменительные (формотворчі). Словотворчі морфеми служать для утворення слів і допомагають виражати лексичне значення слів. До словообразовательным морфемам відноситься корінь, префікс, суфікс і […]...
- ВІРШОВІ РОЗМІРИ ЯМБ. ХОРЕЙ – ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Основна ознака віршованої мови – це ритм. Він створюється завдяки чергуванням наголошених і ненаголошених складів. Розглянемо, як розміщені наголоси у поезії Максима Рильського “Пісні”. Для цього наголошений склад позначимо рискою зі знаком наголосу Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави у лугах. У наведеній схемі легко впізнати повторюваний […]...
- ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ ПОЕЗІЙ ГЕТЕ, ГЕЙНЕ Мета: закріпити поняття поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі поезій Гете, Гейне; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам’ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів; виховувати культуру мовлення. Обладнання: портрети Гете, Гейне; тексти поезій. Тип уроку: урок узагальнення. […]...
- Які існують нюанси при перевстановленні покришок? При перевстановлення покришок в майстерні необхідно обов’язково спостерігати за маніпуляціями працівника. Часто таку роботу виконують фахівці низької кваліфікації. Наявність позначки. Слід звертати особливу увагу на наявність точки (балансувальної мітки) на бортах колеса. Мітки червоного кольору повинні збігатися з точкою L на диску під час монтажу, мітка білого кольору розташовується на навпроти точки L, а мітки […]...
- Виразне читання поезій Роберта Бернса Мета: закріпити поняття поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі поезій Роберта Бернса; розвивати навички виразного читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру читання; розвивати пам’ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання товаришів; виховувати культуру мовлення. Обладнання: портрет Роберта Бернса; тексти поезій. Тип уроку: урок узагальнення. […]...
- Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими Тема. Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими. Мета: розкрити учням зміст понять “силабо-тонічне віршування”, “віршовий розмір”, “стопа”, “рими”; показати мету упорядкованої повторюваності наголошених і ненаголошених складів у віршах; навчити учнів малювати схему строфи, ритмічно читати наголоси і позначати склади певними знаками; розвивати пам’ять, чуття ритміки поетичних творів; виховувати любов до поетичного слова. Обладнання: таблиці для […]...
- А – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів А Авангардúзм (Від франц. Avant-garde – передовий загін) – термін, яким позначають так звані “ліві” (нереалістичні) течії у мистецтві, що виникають у кризові періоди, коли певний напрям або стиль переживає вичерпаність своїх зображувально-виражальних можливостей, існує за рахунок інерції, тиражуючи застарілі здобутки та замикаючись на своїх канонічних зразках. Протест проти війни, заперечення різних […]...