Аскольд і Дір
У датованій частини “Повісті временних літ” мається дуже коротке повідомлення про те, як у Києві з’явилися правителі-варяги. Це нібито були наближені легендарного Рюрика: “В літо +6370 [862] … бяста у нього 2 чоловіка, не племені його, але боярина, і та іспросістася ко Царюгороду з родом своїм. І прідоста по Дніпру, і идучи мимо і узреста на горі градок. І упрошаста і ресту; “Чий се градок?”. Вони ж сказали: “Була суть 3 брати: Кий, Щек, Хорив, іже сделаша градок сь, і ізгібоша, і ми седім, рід їх платячи данину, Козар”. Асколд ж і Дір остаста Вь граді сім, і многи варяги с’вокупіста, і начаста владети польскою землею “. Втім, ця розповідь має всі ознаки вставки.
З іменами Аскольда і Діра літописець пов’язує перша звістка про похід Русі на Константинополь. Ця розповідь був запозичений при складанні “Повісті временних літ” з болгарського перекладу продовжувача грецької “Хроніки” Георгія Амартола. Правда, імена Аскольда і Діра в грецькій хроніці не згадували і були внесені туди літописцем довільно.
Крім усього іншого, ця розповідь цікавий ще й тим, що показує, наскільки небезпечно довірятися ранньої літописної хронології. Справа в тому, що спочатку, повідомлення про похід на греків, мабуть, мало тільки відносну дату: “в 14 літо Михаїла” (мається на увазі візантійський імператор Михайло III. Абсолютна дата – 6374, – очевидно, була розрахована штучно, відштовхуючись від першої дати, яка відкриває датовану частина “Повісті временних літ”: “В’літо +6360 індикту 15 день, наченшю Михайлу царювати, нача ся прозиваті Руська земля. Про сьомій бо уведахом, яко при сьомій царі приходиш Русь на Царгород, яко же пишеться в літописання гречьстемь “. 6360-й рік був узятий з грецького” Літописця незабаром “патріарха Никифора (в” Хроніці “Георгія Амартола річні дати не проставлено). Літописець, однак, не підозрював, що в цьому джерелі була використана так звана болгарська ера, що налічувала 5504 від Створення світу до Різдва Христового. Відповідно, 6360 від Створення світу відповідав 856 м в нашій системі літочислення, коли Михайло III досяг повноліття і став повноправним імператором (правда, його мати, імператриця Феодора не склала з себе функцій регентши і ще 9 років залишалася співправителькою сина). Тим часом, 14-й рік правління, зазначений у літописному повідомленні про похід Аскольда і Діра, явно відраховується від 842 р, коли після загибелі батька дворічний Михайло був проголошений імператором. Таким чином, обидва літописних повідомлення – про початок правління Михайла і про похід Аскольда і Діра – мають одну дату: 856 рік.
Деякі історики, спираючись на пізні і малонадійні джерела, намагаються оголосити Аскольда і Діра прямими спадкоємцями легендарного Кия, представниками вже згадуваної династії “Києвичів”. Існування цієї “князівської династії” грунтується на відомостях польського історика XV ст. Яна Длугоша, який писав, що літописні київські князі Аскольд і Дір, убиті Ігорем, були нащадками Кия. Це повідомлення Длугоша було використано в роботах Д. І. Іловайського (до речі, вельми вільно поводитися з фактами) і М. С. Грушевського (що прагнув у що б то не стало довести існування особливого українського етносу вже в IV ст.); вдавався до них у своїх історичних реконструкціях і А. А. Шахматов. Втім, ця точка зору останнім часом рідко знаходить підтримку у фахівців.
Б. А. Рибаков висловив, крім того, здогад, що поява імен Аскольда і Діра в літописі є наслідок помилки одного з ранніх літописців. Насправді нібито в первинному тексті йшлося про одному київському князеві – Асколдире або, точніше, Осколдире. Таке прочитання літописного тексту – результат припущення, що не має текстологічного підстави. Воно, однак, дозволило Б. А. Рибакову “встановити” слов’янську етимологію імені Аскольда (як давно доведено, безумовно скандинавського) від р. Оскол. Назва ж цієї річки, в свою чергу, пов’язувалося Б. А. Рибаковим зі сколотами, згаданими Геродотом. Ті нібито були слов’янами (всупереч самому Геродотом, писавшему, що сколоти іменують себе скіфами), які пізніше стали називати себе руссю.
Тим часом, згадка Яном Длугошем родинних зв’язків Аскольда і Діра з легендарним Києм викликає серйозні сумніви. На думку В. Я. Петрухіна, “Ян Длугош ні настільки наївний, наскільки наївними виявилися деякі сучасні автори, некритично сприйняли його побудови. Справа в тому, що польський хроніст прагнув обгрунтувати претензії Польської держави на Київ і тому ототожнив київських полян з польськими, Кия вважав “польським язичницьким князем” і т. Д. “. Отже, ніяких підстав вважати, що Аскольд і Дір належали до “династії Києвичів” (або навіть просто були слов’янами), у нас немає.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)