АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ
“АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ” – 35-томне видання історичних документів, матеріалів, літературних пам’яток ХІV – XVIII ст.
Повна назва “Архив Юго-Загіадной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящєй при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе”. Виходив у Києві в 1859 – 1914 рр. Джерельною базою був Центральний архів давніх актів при Київському університеті. У кожному томі в хронологічній послідовності вміщено документи з історії православної та уніатської церкви, державного устрою України, її економіки, судочинства, матеріали державно-економічної діяльності, з історії політичних і воєнних подій, життя селянства, козацтва та інших станів тогочасного населення, зокрема друкувалися матеріали про знамениті князівські й дворянські роди. У цих виданнях вийшли в світ такі літературні пам’ятки, як “Синопсис”, “Ліфос”, праці та архівні документи І. Борецького, І. Вишенського, І. Гізеля, Д. Братковського, Г. Смотрицького, І. Потія, О. Кальнофойського, І Максимовича, Г. Кониського, С. Косова та ін.
Літ.: Костомаров II. Рецензия на книгу “Архив Юго-Западной России” // Костомаров Н. Русские инородцы. М., 1996.
Р. Мовчан
Related posts:
- Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були опубліковані грамоти києво-руських та литовських князів, документи про національно-визвольну війну 1648-54, матеріали полемічної літератури (Іван Вишенський та ін.), твори й листи Ісаї Копинського, Мелетія Смотрицького, […]...
- Вторая мировая война и инкорпорация Западной Украины СССР Польское командование не смогло организовать эффективной отпора захватчикам. Англия и Франция также не спешили дать помощи своему польскому союзнику. Несмотря на упорное сопротивление некоторых частей польской армии, в составе которой были десятки тысяч этнических украинском, фронт быстро откатывался на восток. Определенные надежды в условиях назревающей катастрофы полагались на западноукраинские и западнобелорусские земли. Опираясь на их […]...
- Нажим России на украинский язык Сегодня в мире, где резко возросло значение коммуникационных средств, мирное соревнование этнически-культурных гегемонов имеет не меньшее, если не большее значение для существования народов, чем кровопролитные войны прошлых десятилетий и веков. Одни народы в этом соревновании умеют “держать удар”, другие – нет. Украинцы, к сожалению, скорее относятся вторых, чем в первых. Маленькая Эстония, которая должна агрессивное […]...
- ЧУДО РОССИИ СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ – ВАЛЬКО КРАВЧЕНКО АБЕТКА ДЛЯ “СТАРШОГО БРАТА” “ЧУДО РОССИИ”. СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ Не вважаючи нас за нарід, Москва завжди відбирала і продовжує відбирати в нас кращих людей і присвоює собі, видаючи їх за росіян. Росіяни прославляють свою державу, та коли бракує своєї слави, присвоюють чужу. Тому нам треба викривати це історичне злодіство “старшого брата”. В квітневому 1996 р. номері […]...
- “Золотое сердце России мерно бьется в груди моей” – за творчістю М. С. Гумільова – 11 клас – МИКОЛА ГУМІЛЬОВ – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Срібний вік” російської поезії… Імена. Дати. Напрямки… Багато хто з його представників відчули щасливі хвилини підйому і слави, а потім були утоптані в лихоліття важкими чоботями революції, громадянської війни і культу особи. Трагедія народу, трагедія російської інтелігенції, невід’ємною частиною якої був поет. Микола Гумільов. Багато десятиліть ми були приречені на чутки і домисли про його […]...
- Культура Западной Европы в V-XV вв Возрождения, или Ренессанс – эпоха в истории культуры Европы, пришедшая на смену культуре Средних веков и предыдущая культуре нового времени. Гуманизм – мировоззрение, в центре которого находится идея человека как высшей ценности. Возникло как философское учение в эпоху Возрождения. Сага – понятие, обобщающее повествовательные литературные произведения, записанные в Исландии в XIII-XIV веках на давньоисландскою языке, […]...
- Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія – таємна політична антицаристська організація, виникла у Києві в середовищі національно свідомої української інтелігенції у грудні 1845 – січні 1846, проіснувала до березня 1847. Попередником К.-М. б. був київський гурток 1843-45 (П. Куліш,, О. Навроцький, О. Маркович, Д. Пильчиков, В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров та […]...
- Козацькі літописи Козацькі літописи – історико-літературні твори кінця XVII-XVIII ст., в яких висвітлювалася історія України, козацтва. В їх основі – бурхливі політичні події другої половини XVII – початку XVIII ст., війна українського народу 1648-54 під проводом Б. Хмельницького, які мали надзвичайно великий вплив на кристалізацію національної свідомості українського народу. Автори К. л. (переважно військові канцеляристи, освічені вищі […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Мистецтво “Мистецтво” – літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 – лише один за редакцією Г. Михайличенка та М. Семенка, всі наступні – за редакцією М. Семенка. Друкувалися поезії В. Чумака, В. Ярошенка, П. Тичини, В. Коряка, В. Алешка, К. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, М. Семенка, І. Кулика, В. […]...
- СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. – 1772 р., м. Київ) – церковний та освітній діяч. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. – професор поетики, а згодом – професор філософії Києво-Могилянської академії. У 1747 р. за викликом Синоду виїхав до Петербурга з дорученням перевірити правильність перекладу […]...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст – ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст Замайорить колись крилатий стяг поезій над сивим черепом нездарного ума. П. Верлен Різні роди й навіть жанри літератури мають “свою історію”, періоди розквіту й занепаду. Так, доба романтизму була епохою бурхливого розквіту лірики (Дж. Байрон, Г. Гейне, А. Міцкевич, рання творчість О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, Т. Шевченка та ін.). Доба реалізму – не період безумовного […]...
- Харьковский демокрит “Харьковский демокрит” – перший в Україні журнал сатири та гумору, що виходив у Харкові 1816 за редакцією В. Масловича. У традиційних тодішніх журнальних відділах друкувалися твори місцевих авторів А. Нахімова, Д. Ярославського, А. Вербицького, Р. Гонорського, І. Срезневського та ін. Тут вперше з’явилось ім’я Г. Квітки-Основ’яненка як автора легких гумористичних віршів та акровіршів російською мовою. […]...
- УНІЯ УНІЯ – церковне об’єднанім української православної церкви з римо – католицькою при єдності віри в різнорідності обрядів. Відомо кілька спроб такого об’єднання; вперше за Данила Галицького 1253 р. з наданням Данилу корони, за що просилося від Заходу військової допомоги проти татар. Але, не одержавши її, Данило порвав із Римом. Удруге підписав унію в 1439 р. […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- Життя і творчий шлях Миколи Івановича Костомарова (1817 – 1885) Костомаров Микола Іванович [псевдоніми і криптоніми – Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва та ін.] – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну Вороніжської області […]...
- Українські колискові пісні Українські колискові пісні – це багата музично-словесна палітра щирої, безпосередньої і ніжної поезії. Частина К. п. оповита серпанком смутку, і ця тональність характерна і в літературних ремінісценціях (Т. Шевченко – “Ой люлі, люлі, моя дитино”, С. Руданський – “Над колискою”, збірка поезій П. Карманського “Ой люлі, смутку!” тощо). Спеціальні збірники і розвідки про К. п. […]...
- Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
- Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст. – група літописів, укладених упродовж XVII-XVIII ст., в яких значну увагу звернуто на описи історії козацтва в Україні. Вони складають потужне літературне тло козацьких літописів Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, “Історії русів”, розвиваючи героїко-патріотичну тематику, ідею розбудови та збереження державності в Україні. Основні мотиви К. л. – боротьба козацтва […]...
- КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ Харківського університету (1842). Належав до студентської громади на чолі з М. Костомаровим. У 1847 – 1860 рр. – столоначальник у […]...
- Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” (1839 р.) та “Вітка” (1840 p.), стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” (1843 p.). Як поет-романтик М. Костомаров віддавав […]...
- Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник Тетаренко”, “Надгробна пісня Чураю”, “Подвиги Сави Чалого”, “Мазепа” та ін.), а також народні перекази, легенди, уривки з козацьких літописів, “Історії […]...
- Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно […]...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
- Алатирський краєзнавчий музей У центрі древнього міста Алатир Чуваської Республіки знаходиться краєзнавчий музей, заснований знавцем місцевого краю Ю. Б. Новіковим в 1975 році. Спочатку музей розташовувався в соборі Іоанна Предтечі, побудованому в 1703 році, але після передачі культового будови законним власникам, у 2001 році Алатирський музей краєзнавства переїхав до двоповерхова цегляна будівля, де перебуває донині. Зібрані десятками років […]...
- Наше слово “Наше слово” – український тижневик, який виходить у Польщі з 1956 як орган. Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ). Основний напрям “Н. с.” – висвітлення культурного життя українців у Польщі. Щотижневик подавав інформаційні матеріали про радянську Україну, культурні та літературні події. Незважаючи на утиски цензури, “Н. с.” намагалося впливати на збереження українцями Польщі їхньої національної тотожності. Від […]...
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той […]...
- На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
- ЗЛО НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ. ГОГОЛІВСЬКЕ БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ – Тези робіт Новокшанова Олена Сергіївна Учениця 11 класу Першої української гімназії ім. М. Аркаса Миколаївської області Останнім часом посилюється науковий інтерес до козацтва в економічній, історичній, політичній, педагогічній, художньо – естетичній та інших сферах. Усе більше з’являється досліджень, присвячених традиціям козацтва, їхньому виховному впливу на молодь. Звертання до даної теми пов’язане з рядом причин: зацікавленим відношенням до […]...
- Шкільний твір на тему – Роль козацьких літописів у відтворенні історичного минулого Неоціненне значення для становлення нової української літератури мають твори XVII-XVIII ст. Це козацькі літописи. Дивуєшся авторам цих шедеврів, гордишся своїми предками. Літописці Самовидець, Грабянка і Величко, очевидно самі були свідками усіх тих подій, що переважно в хронологічному порядку подають епізоди історії нашого народу. Спочатку вказують на ті факти, які спричинили визвольну боротьбу проти польської шляхти, […]...
- Запитання для самоконтролю – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 1. У чому полягало новаторство М. Костомарова як професійного історика? 2. Яке завдання ставив перед собою М. Костомаров – прозаїк, працюючи над історичними повістями? 3. Які відомі твори і збірки (оповідань, фольклорних матеріалів) надрукував П. Куліш у власній друкарні? 4. Чому журнал “Основа” проіснував лише два роки? 5. Хто […]...
- Облік матеріалів Основним документом, що регулює облік матеріалів, є ПБУ5 / 01. Матеріали приймаються до обліку за фактичною вартістю: – Вартість матеріалів. – Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ). До них відносяться витрати, пов’язані з безпосереднім заготовлением і доставкою матеріалів. – Консультація. – Посередник і так далі за вирахуванням ПДВ. Матеріали можуть надходити кількома способами: придбання, дарування, виявлені надлишки, внесок […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення героїчної боротьби українського народу проти іноземної навали у козацьких літописах В історії української літератури XVII-XVIII століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVII-XVIII ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...