АРХІВ КОША НОВОЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦЬКОГО ВЖИТКУ
Невід’ємною частиною української національної історії стала доба козаччини, яка і до сьогодні вимагає всебічного дослідження, оскільки деякі її аспекти ще залишаються маловивченими. Зокрема, детальнішого висвітлення потребує прошарок господарської лексики запорозького козацького вжитку. Джерелами відомостей про господарську діяльність на Запорозькій Січі є наукові та художні твори Д. Яворницького, Я. Новицького, А. Скальковського, А. Кащенка, Н. Полонської-Василенко, В. Голобуцького, які дають уявлення про різні лексико-семантичні групи господарської лексики.
Визначною подією став вихід двох перших томів сорокатомного видання одного з найважливіших джерел дослідження господарської лексики Архіву Коша Нової Запорозької Січі, який був здійснений зусиллями Головного архівного управління, Центрального державного історичного архіву України, Національної академії наук і Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Перший том цієї пам’ятки побачив світ 1998 року, а другий – двома роками пізніше – 2000 року. Важливість цієї пам’ятки полягає насамперед у тому, що в ній зафіксована народномовна стихія 18 століття.
Архів Коша Нової Запорозької Січі включає в себе 374 справи, які висвітлюють усі боки життя Січі за останні майже чотири десятиліття її існування. Оскільки матеріали Архіву Коша за винятком кількох, що мають ретроспективний характер, охоплюють 1734-1775 рр., то їх хронологічні межі збігаються з періодом існування останньої Запорозької Січі, яка називалась Новою Січчю. Варто відзначити, що найпоширенішою формою ділових паперів Архіву Коша спочатку був лист, на зміну якому все частіше приходили запозичені форми дипломатії – “ордери”, “репорти”, “промеморії”. Чужоземного впливу зазнала і мова документів Архіву Коша. Староукраїнська ділова мова, яка широко використовувалася у 40-х рр., у 60-70 рр. 18 століття поступово витісняється канцелярською мовою навіть у внутрішньому листуванні. Таких же змін зазнала і графіка Архіву. На зміну скоропису київської школи прийшов скоропис, позначений впливом цивільного шрифту.
Помітне місце у матеріалах Архіву Коша становлять і документи, які містять відомості про процес розвитку господарювання на Січі – рибальства, мисливства, землеробства, скотарства, садівництва, бджільництва, городництва. З огляду на це господарську лексику запорозького козацького вжитку попередньо можна поділити на такі лексико-семантичні групи:
– лексика на позначення знарядь праці (Н.: ” //Петро да молол›тной хлопець Антонъ, стояли з неводомъ, переметами и с›тками риболовънними в лиман› Б›ломъ въ урочищи Кардаши” [1, 547]; “А при взятії реченного Шулги показанними калниками в полон забрали т› жъ калмики имущества, а имянно: риболовнихъ с›ток три, лотку новую одну, сек›ру едну, сандолъ один…” [1,536]);
– лексика на позначення процесів дії (Н.: “…понеже какъ тем писмом обявляете, яко они, нагайцы, от реки Молочной к Днепру возвратятся там хл›б жать и чрез зиму стоять будуть…” [2, 86]; “Был-де онъ с протчіїми козаками в Б›ломъ лиман› на рибной ловл›” [1, 534]);
– лексика на позначення продуктів діяльності (Н.: “…где будете пас›ки свои м›ти и стада, которие под обороною хана его млсти росплодилисте, ховати и пасти?” [2, 61]; “…борошна пшеничъного саковъ трое – въ два рубл›; гречаного борошна саковъ двое – въ одинъ рублъ пятдесят коп›екъ…” [1,549]; “…б›лихъ свитъ молодечихъ шесть – по пятъдесят коп›екъ – шерсти? вечой…” [1, 546]);
– лексика на позначення об’эктів господарювання та їх сукупності (Н.: “И в город› См›лой тамошній губернаторь приказалъ ихъ пов›шать, а ихъ лошад› восемъ, вози з осятрами и все ихъ имущество забралъ” [2, 352]).
Матеріали Архіву Коша Нової Запорозької Січі привертали увагу численних дослідників. Так, О. Апанович писала: “Невичерпні багатства документальних даних, які містить цей архів, надають його матеріалам великого значення не тільки для дослідників запорозької історії, а й для вчених, що розробляють інші проблеми історичної науки, а також питання історії мови, літератури, мистецтва, етнографії, фольклору тощо. Архів коша Запорозької Січі – це справжня перлина української писемності ХVІІІ ст.” [3, 272].
Вихід цієї пам’ятки друком відкриває ще ширші можливості її всебічного дослідження і, зокрема, дослідження господарської лексики запорозького козацького вжитку.
Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734-1775.- Т. 2.- К., 2000.- 751 с.
Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734-1775.- Т. 1.- К., 1998.- 697 с.
Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків.- К.: Дніпро, 1991.- С. 267-300.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)