Артур Конан-Дойл. Спілка рудих
Мета: здійснити цілісний аналіз оповідання “Спілка рудих”, розкрити сенс іронічного зображення пристрасті людини до легкого збагачення; дослідити особливості застосування дедуктивного методу Шерлоком Холмсом у розкритті справи “спілки рудих”; здійснити порівняльну характеристику видатного сищика та злочинця, який протистоїть йому; вдосконалювати навички аналізу творів детективного жанру; сприяти формуванню гуманістичних цінностей в учнів.
Обладнання: відеоряд “Пригоди Шерлока Холмса: Спілка рудих, портрет письменника, тексти твору.
Жадібність і щастя ніколи не зустрічаються одне з одним.
Бенджамін Франклін
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Створення проблемної ситуації
– Що вам відомо про справу “Спілка рудих” в контексті творів про Шерлока Холмса? (“Спілка рудих” другий із творів, написаних Конан Дойлем про Шерлока Холмса, вперше опублікований у серпні 1891 року в журналі “Strand Magazine”, сам автор ставив цю історію на друге місце серед дванадцяти найцікавіших на його думку.)
III. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Аналітико-інтерпретаційне дослідження оповідання “Спілка рудих” Артура Конан Дойла
Сюжетно-композиційна формула оповідання “Спілка рудих” Артура Конан Дойла
Експозиція. Міркування Холмса про “найдивніші й найнеповторніші” злочини. Стисла інформація про Джейбеза Вілсона.
Для запису учнями: Вілсон звертається за допомогою до Шерлока Холмса.
Зав’язка. Розповідь Вілсона про оголошення в газеті Спілки рудих від 28.04. 1890 року
Для запису учнями: Об’ява в газеті.
Розвиток дії. Дивовижні події, що сталися з Вілсоном впродовж наступних двох місяців.
Для запису учнями: Вілсон влаштовується на роботу до Спілки рудих. Дивна робота за чотири фунти на тиждень. Спілку рудих розпущено. Таємниця Спілки рудих. Холмс обстежує територію ймовірного злочину й таємно оглядає помічника Вілсона. Холмс слухає музику. Холмс підключає до справи поліцію.
Кульмінація. Для запису учнями: Засідка. Злочинців затримано.
Розв’язка. Для запису учнями: Вдячність директора банку.
Пояснення детектива. Для запису учнями: Холмс пояснює Вотсону незрозумілі деталі справи та ходу її розслідування.
З’ясування первинного рівня сприйняття твору
– Розкажіть про своє перше знайомство з оповіданням “Спілка рудих”.
– Яке почуття домінувало під час читання твору?
– Чим видалася вам спочатку історія Вілсона? Чи можна було її класифікувати як серйозний злочин? (Спочатку це виглядало як безглузде шахрайство.)
– Чи співпадало ваше власне “розслідування” з ходом думок і дій Шерлока Холмса?
– Наскільки цікаво вам було спостерігати за розгадуванням таємниці Спілки рудих Шерлоком Холмсом?
– Чому Шерлок Холмс сказав, що викладені Вілсоном факти “єдині в своєму роді”?
Аналітичне дослідження тексту
– Що ви дізналися про відвідувача Холмса на ім’я Джейбез Вілсон? (“Огрядний джентльмен”, “заплилі жиром очиці”; “наш відвідувач – звичайнісінький англійський крамар, товстий, бундючний і повільний. На ньому були бахматі штани в дрібну білу й чорну клітинку, не надто охайний чорний сюртук, незастебнутий спереду, жовтаво-сірий жилет з важким мідним ланцюжком, на якому теліпався квадратний шматочок металу, просвердлений посередині, що правив за прикрасу. Потертий циліндр і брудно-коричневе пальто з пожмаканим оксамитовим коміром лежали на стільці поряд з ним. Коротко кажучи, хоч як я вдивлявся, але не бачив у цьому чоловікові нічого незвичайного, крім вогненно-рудої чуприни й дуже засмученого виразу обличчя” (з точки зору Вотсона); “Не підлягає сумніву, – промовив він,- що наш гість колись займався фізичною працею, що він нюхає тютюн, що він франкмасон, що він побував у Китаї і що останнім часом багато писав. Крім цього, я не можу більше зробити ніяких висновків” (з першого погляду Шерлока Холмса), Вілсон удівець, дітей у нього немає, він власник “невеличкої позичкової каси на майдані Кобург, неподалік Сіті”, має одного працівника Вінсента Сполдінга, чоловіка невизначеного віку, та хатню служницю, дівчину 14 років. “Чуприна в мене, джентльмени, – ви самі бачите,- яскравого, багатого рудого кольору” (Вілсон про себе).)
– Чому Холмса більше зацікавила в розповіді Вілсона інформація не про саме оголошення, а про помічника Вінсента Сполдінга? Що в поведінці Сполдінга Вілсон схарактеризував як найбільшу ваду? (Захоплення працівника фотографією.)
– Яким чином Вілсон потрапив до Спілки рудих? Яку роль у цьому зіграв Вінсент Сполдінг?
– Як ви думали під час першого читання твору, чому на роботу з величезної кількості рудих претендентів був узятий саме Джейбез Вілсон? Хто такий Дункан Росс? Як він представився Вілсону і ким був насправді?
– Поясніть, з яких причин Вілсон звернувся до Шерлока Холмса. Яким чином ця справа пов’язана з епіграфами нашого уроку?
– Виразно прочитайте діалог Шерлока Холмса і Джейбеза Вілсона, в якому йдеться про Вінсента Сполдінга. Визначте важливі факти щодо особистості Вінсента Сполдінга, на які звернув увагу Шерлок Холмс. (Холмса здивував той факт, що Сполдінг працює у Вілсона за мізерну платню тільки місяць, хоча можна легко знайти вище оплачувану таку саму роботу. “Бо він був моторний і заправив недорого”. Чоловік років тридцяти. “Невеличкий на зріст, кремезний, моторний, на обличчі ні бороди, ні вусів, хоч йому вже під тридцять. На лобі – біла пляма від кислоти”. Дірочки у вухах від сережок.)
– Прокоментуйте слова Вотсона (“неймовірно таємнича справа”) і Холмса (“Найбільш химерні речі виявляються найменш таємничими,- зауважив Холмс. – Саме банальні, безбарвні злочини розгадати буває найважче, так само, як упізнати людину, що її обличчя нічим не вирізняється”) про справу містера Вілсона. Чому Холмс вирішив, що діяти потрібно негайно?
– Побудуйте ланцюжок дій Холмса у розкритті справи. Яку роль у цій справі мало відіграти слухання саме німецької музики? (“Завдання на три люльки. Прошу вас не обзиватися до мене хвилин із п’ятдесят”; планує слухати гру відомого скрипаля Сарасате (“В програмі багато німецької музики, яка мені подобається більше, ніж італійська або французька. Вона сповнена думки, а я хочу сьогодні дещо подумати”); по дорозі в оперу Холмс вирішив навідатися до контори Вілсона та познайомитися з його помічником (справжня мета: обслідувати територію ймовірного злочину та переконатися, що Сполдінг саме той злочинець, про якого він подумав, розпитуючи Вілсона про його працівника; Холмсу потрібно було побачити глину на колінах його штанів та переконатися у злочинних намірах “Сполдінга”); Холмс показав Вотсону, яким чином помешкання Джейбеза Вілсона пов’язане з лондонським Сіті.)
– Поясніть слова Холмса ” Ну, докторе, ми своє зробили, тепер можна трохи й розважитись. Бутерброд, чашка кави – й до країни скрипок, де все – лагідність, ніжність і гармонія і немає рудих клієнтів, що дратують нас своїми головоломками”. Чи дійсно він планував розважатися? Використайте для пояснення слова Вотсона про стан Холмса, який слухає
Музику. (“Мій друг кохався в музиці і був не лише добрим виконавцем, але й неабияким композитором. Незмірно щасливий, він просидів увесь вечір у кріслі, м’яко ворушачи в такт музиці своїми довгими, тонкими пальцями, і його лагідне, усміхнене обличчя, томливі, замріяні очі так не нагадували Холмса-детектива, безжалісного, розумного, завжди готового діяти, що аж не вірилось. У його незвичайній вдачі повсякчас проявлялась двоїста природа цієї людини, і я часто думав, що дивовижна точність та проникливість народилась у ньому в боротьбі з поетичним, схильним до споглядання життєвим началом. Він легко переходив від цілковитої розслабленості до всепереможної енергійності, і я добре знав, що він ніколи не буває такий справді грізний, як тоді, коли безтурботно сидить у своєму кріслі та займається імпровізаціями й старими книжками. Аж раптом Холмса поймала мисливська пристрасть, яскрава могутність його мислення зростала до рівня інтуїції, і ті, хто не був обізнаний з його методами, починали дивитись на нього з підозрою, як на людину, чий розум дуже різниться від розуму інших смертних. Побачивши його того вечора на концерті в Сент-Джеймс-холі, коли він поринув у світ музики, я відчув, що для тих, на кого він вийшов полювати, настають скрутні часи.”)
– Чим бачення справи Холмсом відрізняється від того, що бачить Вотсон? (“Я впевнений, що не дурніший за інших, але мене завжди гнітило усвідомлення власної тупості, коли я мав справу з Шерлоком Холмсом. Адже я чув те саме, що чув він, бачив те саме, що й він, але його слова свідчили: насправді він бачив не лише те, що трапилось, але й те, що мало трапитись, тимчасом як мені вся справа й досі здавалася заплутаною та безглуздою.
Їдучи додому в Кенсінгтон, я ще раз перебирав подумки все, починаючи з незвичайної розповіді рудочубого переписувача “Британської енциклопедії” й кінчаючи відвідинами Сакс-Кобург – скверу та лиховісними словами Холмса, що їх він сказав мені на прощання. Що це за нічна експедиція, і чому я повинен іти озброєним? Куди ми поїдемо і що робитимемо? Правда, Холмс натякнув мені, що гладколиций помічник власника позичкової каси – страшна людина, яка може вчинити великий злочин. Iя намагався розгадати цю загадку, але, втративши всяку надію на успіх, мусив відмовитись від свого наміру й почекати ночі, яка мала все прояснити.”)
– Що і чому турбувало Вотсона? Доведіть, що доктор Вотсон дійсно безцінний друг і помічник для Шерлока Холмса.
– Чому до справи Шерлок Холмс підключив поліцію? (“Я подумав, що нам незле буде мати коло себе і Джонса. Він непоганий хлопець, хоч і зовсім непридатний до своєї роботи. Але в нього є одна позитивна риса: він хоробрий, як бульдог, і чіпкий, як рак, коли вже хтось потрапить йому до рук.”)
– З якою метою Конан Дойл подає в тексті оповідання “Спілка рудих” не тільки оцінку якостей Холмса з точки зору доктора Вотсона, а й дає характеристику його якостям як детектива з вуст поліцейського Джонса із Скотленд-Ярду? (“На містера Холмса ми можемо у всьому покластися, сер, – пишномовно проказав поліцейський агент.- У нього свій власний метод, правда, занадто затеоретизований та фантастичний – хай містер Холмс не ображається, що я так кажу, – і він має хист справжнього детектива. Досить сказати, що двічі або й тричі, – взяти хоча б оту справу про вбивство в Шолто або справу про коштовності, – він виявив куди більше проникливості, ніж поліція.”)
– Ким насправді був Вінсент Сполдінг? Чому він був цікавий і директору банку містерові Меріузеру, й поліцейському Пітеру Джонсу? (“Сьогодні ви гратимете на значно більшу ставку, ніж досі, і гра буде захоплююча. Ваша ставка, містере Меріуезере, в цій грі – тридцять тисяч фунтів, а ваша, Джонсе, – це людина, яку ви хочете схопити.
– Авжеж, Джон Клей – це вбивця, злодій, фальшивомонетчик і зломщик, – сказав Джонс. – Він ще молодий, містере Меріуезере, але вже неперевершений у своїй професії, і на жодного іншого злочинця в Лондоні я не надів би наручників так охоче, як на нього. Він дивовижна людина, цей молодий Джон Клей. Його дід був герцог, а сам він учився в Ітоні і в Оксфорді. Мозок його такий же вправний, як і пальці, і хоч ми на кожному кроці натрапляємо на сліди його дій, проте не знаємо, де шукати його самого. Одного тижня він здійснює крадіжку зі зломом у Шотландії, іншого – збирає гроші на будівництво дитячого притулку в Корнуелі. Я вже кілька років ганяюсь за ним, а ще й разу його не бачив.
– Сьогодні я матиму приємність представити його вам. Я також мав одну чи дві невеличкі справи з містером Джоном Клеєм і згодний з вами – він неперевершений у своїй професії.”)
– Що було метою дивовижної афери Джона Клея? (“Французьке золото”?)
– Яким чином Шерлок Холмс влаштував засідку? З якою метою Холмс долучив до створення засідки директора банку? Доведіть, що він у цьому керувався дедуктивним методом. Які застережні засоби використав Холмс? З чим це було пов’язано? (“Вони хлопці відчайдушні, і хоча ми й заскочимо їх зненацька, можуть заподіяти шкоди, коли ми не будемо обережні”. “Отже, ми заткнули всі дірки. А тепер треба мовчати й чекати”.)
– Виразно прочитайте кульмінаційний фрагмент тексту. Поясніть, за рахунок чого досягається ефект неймовірної напруги? Які художні засоби, на ваш погляд, відіграють у цьому найважливішу роль?
Перегляньте фрагмент телефільму, у якому відображено затримання злочинців. Порівняйте, де напруга більша, в авторському тексті чи в екранізації? Чому ви так вважаєте?
V. Рефлексія
– Доведіть, що справа Спілки рудих – це одна із найскладніших справ серед розслідувань Шерлока Холмса.
– Що мав на увазі Шерлок Холмс, коли говорив, що він “вже дістав цілком достатню винагороду”?
– Чи можна вважати Шерлока Холмса і Джона Клея світлою і темною сторонами геніальності? Наведіть аргументи, використавши пояснення Холмса після успішного закінчення операції.
– Як ви думаєте, чому нащадок герцогського роду, людина з класичною університетською освітою, Джон Клей став одним із найнебезпечніших злочинців?
– Доведіть, що Артур Конан Дойл використав іронічність як один із головних художніх засобів у створенні оповідання “Спілка рудих”. Яку мету, по-вашому, він цим переслідував? (Іронія допомогла Конан Дойлу глибоко проникнути в психологію жадібної людини, пристрасть до легкого збагачення якої може стати предметом маніпуляцій геніального злочинця. Безглуздість і простота справи, як це видавалося на перший погляд, ускладнили розслідування Шерлока Холмса, але водночас змусили його розум працювати на повну силу, щоб знешкодити злочинний задум Джона Клея.)
– Поміркуйте, чому Шерлоку Холмсу було важливо розслідувати й справу Хелін Стоунер, і справу Спілки рудих? Що об’єднує і що відрізняє ці два розслідування Холмса?
– Виразно прочитайте останній діалог між доктором Вотсоном та Шерлоком Холмсом в оповіданні “Спілка рудих”. Прокоментуйте його. Поміркуйте, чому Холмс використовує цитату з листа Гюстава Флобера до Жорж Санд “Людина – ніщо, робота – все”? Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?
VI. Домашнє завдання
С. 203-212 читати і переказувати, С. 212 – відповідати на питання.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)