Home ⇒ 👍Література ⇒ ARS РОЕТІСА – БОГДАН РУБЧАК
ARS РОЕТІСА – БОГДАН РУБЧАК
Бути німим, безпристрасним,
Як завжди зачинені двері.
Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті.
Знати кохання каменя лиш,
Непрозоре каменя серце,
І в чорно-білих світлотінях бачити світ.
Забагато зеленого, забагато кармінно-рожевого.
Синьодугасті тіні безпощадно тебе обняли.
Забагато нюансів: кохання, бажання,
Страждання,-
Закрили життя вони мрякою сумів та втіх.
Шукати лиш суть, лиш обрій буття шукати –
Суть буття.
Відчувати простір: літ чорних птахів далеко,
Відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах,
І абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)
Related posts:
- ДЕКІЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК Тчуть осокори На верстатах галуззя: Вечірній обрій. * Тіло красуні Під хтивими пальцями: Місяць і річка. * В неводах зливи Щось срібно тріпочеться: Риба ліхтарні. * Тоненький пензель Світи на склі малює: Тополя й обрій. * Весінні птиці Гаї зіниць розбудять: Перше кохання. * Серпневі пальці На литих скрипках грають: Так зріють груші. * У […]...
- ГРУДЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК З холодної столиці своїх очей Дивлюся на країну м’якої землі – Положистих піль, сунічних лісів І хтивих рік. З камінної твердині свого буття Хотів би я вийти брамою уст На незайманий шлях: до селищ сердець Знак принести. Шаршаву огорожу свого чола Відкрити, наче тишу нічну свиріль, І соболем, лисом, совою, сном Прийти до них. Та […]...
- НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
- НАРЦИЗ – БОГДАН РУБЧАК Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : Як в катакомбах, черепи примірні, Лежать там сни, щоденники, листи. Чужим життям береться він брести, Розкльовувати сторінки покірні, Визбирувати з них слова добірні, – Прообразом своє життя спасти. А як зневіжать образи невірні, Кімнати знову клечає комірні Своїми ж масками, – щоб […]...
- ТРУДНІША ГРА – БОГДАН РУБЧАК Відношень дивних я знавець тонкий – Монаших шпетних змов у срібних горах І слів, що ти проговорила вчора, Кладучи на полицю тарілки. Двозначний погляд, стримано палкий, Твоя хода, увивиста і скора, Навіяли якісь рядки з Тагора Та дервішів-вітрів в’юнкі танки. Що за метафори! Мені пора б З Тагорами пустити їх на вітер, Бо ігор цих […]...
- КАЗКА ПРО ДЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК Було у дня дванадцять годин, Дванадцять князівен, білих лебідок. Старий не знав, як їм догодити,- Годував сонечком на обід. Та все їм чомусь було не до ладу, Оцим князівнам, лебідкам білим: Одні заподіяли батькові зраду, А інші ще більший біль. Ця повіялась десь за море, Та за срібло віддячила міддю, Найстарша лякала людей марою, Найменша […]...
- ЗРАДА АНГЕЛА – БОГДАН РУБЧАК Втомились плечі від незручних крил, Таких, як на старих дереворитах. В куточках уст усмішка сибарита І на сандалях тротуарів пил. За те, що землю взяв за небосхил, Земля забрала завеликі мита: Єдина справжність міту вже закрита, І уявити літ немає сил. Та хоч привабив світ ночей гостинцем, Хоч прикував тебе тягар речей, – Залишишся ніяковим […]...
- ДЖЕРЕЛА І ДОРОГИ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Культура опливає світ Проф. С. Стасяк Що у надбанні духовім народу, з якого походиш, Маєш обняти, мистцю? Все, де високий артизм Є і значливість ідеї. Вживися у твори найкращі І в простуванні своїм тропи від них поведи.- Речі порушмо з черги, де ще нелад, тьмолюбна нещирість Чи то фразерство сліпе голос підносять хрипкий. Мужньо скажімо: […]...
- ЛАД У МНОГОТІ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, Як придорожні пили; другі, як свіжий пісок На узбережжях відлюдних, нам радують око і душу; Мужнє гранітне зерно треті нагадують нам; Інші – немов діяманти, що блиском споріднені З сонцем: Розкіш таємну в душі будить їх радісна гра; Їх бережлива рука на престоли до храму приносить. […]...
- ПОЕТИЧНА МОВА – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Мова є одність. Але пам’ятай, о поете: як в домі, В одності мови чіткий поділ на поверхи є. Поверхи, отже, назвімо: є мова щоденних взаємин, Мова науки і є вповні відмінна від них Мова поезії. Маєш її притаманність плекати, Але з народніх пісень форм і окрас не вживай. Також і мови поточної, з побуту зрослої, […]...
- МИСТЕЦТВО, ДОБІ СУЧАСНЕ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Часто ввижалось поетам, що слово велике в мистецтві Їм, як обранцям, дано мовить потомним вікам; Повною змістів нових їм здавалася власна епоха, Втілити значність її порив плекали вони. (Мислить подібно юнак: ніби так не любив ще ніколи Жаден, як він, і ніхто радостям так не радів). Я не дивуюсь, обітниці роду такого і гасла Чуючи […]...
- Все, що тільки я чув – ЛЕПКИЙ БОГДАН Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья красок, Ти – мелодія слів, Ти – багатство думок, Джерело вічних снів. Ти – криниця туги, Що в безмежний простір До добра і краси Пориває мій зір. Ти – підойма стремлінь, Ти – підмога для […]...
- Десь суть була – БОГДАН БОЙЧУК Десь суть була, Осталися одгадки, Десь дім стояв, Та як його знайти? Мій шлях Неждано виховзнув З-під ніг Піском розлився В безконечність. Я йшов І по коліна груз В темнoті. На грані світляних років Являвся часом день, І час від часу зірка Падала комусь В долоні. Так : Десь дім стояв, А може, не стояв; […]...
- ЗОЛОТОМОРЕ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла Поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки мітли. В червоний ягід дощ в’їжджає білий кінь. Про зорі Мовлять посли, та їхня мова нам незрозуміла. Колись давно співала неня про золотоморе, Підводне царство, де ночує сонце в білих віллах У зливі світла. Їде […]...
- Скорочено – ВЕСНА – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – 5 КЛАС В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі Плямами багрів Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар Сонце в хомуті блідих брудних хмар Тягне перед собою плуги вкруг За плугом плуг Повз гори повз луг За скибами скиби І борозди і рови Труться об землю триби Сонця о чоло як в крови А як робітник […]...
- Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Умерлих квітів царство – спить пустиня В піску сорочці золото-червоній. Малюк осот – рослинне чортовиння, Екстазу сонця й блискавок погоні. Живі свічки понад землі труною, Жорсткий бур’ян нараз кущем горючим. Немов кущі розхилені рукою, Розхиляться бездонні віри кручі. І бачиш вічність – небо опалеве І шум червоних полум’я потоків. З-за гір століть веде сузір’я Лева, […]...
- Син України Богдан Лепкий Широкому загалу України відома пісня “Чуєш, брате мій”. Написана вона на слова поета Богдана Лепкого. У цьому вірші лише кілька строф. Та яка гама переживань міститься у такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік […]...
- ДУМА ПРО КИЯ ТА ЙОГО СЛАВНИЙ РІД – БОГДАН ЧАЛИЙ – ВІД МІФУ ДО КАЗКИ – У КРАЇНІ ДАВНИНИ Богдан Чалий (1924-2008) народився у м. Києві в сім’ї лікарів. Дитинство його минуло в містечку Ізяслав, на зелених берегах Горині. Батько Богдана знав чимало цікавих історій про тварин та птахів. Часто в їхній домівці зимували маленькі козенята, зайченята, їжачки, а навесні їх відпускали на волю. Потім батьків направили працювати на Київщину, до Ірпеня. Там Богдан […]...
- МОНАХИНЯ – БОГДАН БОЙЧУК У чорний шовк Старанно загорнула груди І спілість свого лона, Щоб перейти Холодно Крізь життя: Не знаючи, Ні болю родження, Ні сліз, В яких живуть Пісні. І тільки кінчиками білих пальців Просувала мертві дні, Як вервицю, І почуття, мов квіти, укладала Між жовтими листками Молитовника. І до кінця Вмивала руки Шепотом молитви, Щоб простягнути їх, […]...
- ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ І день і вік однаково минають. Не задержать Нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, І перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, Час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах Повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі звена, Ми – відтинок […]...
- Богдан Бастюк. Творчість Перша поетична збірка, якою Богдан Бастюк увійшов в літературу, вийшла друком 1978 року у видавництві “Радянський письменник”. На той час авторові виповнилося 27 років і можна було б назвати цей дебют поета пізнім. Але не треба забувати, що за часів радянської системи автор мусів вистояти у видавничих чергах щонайменше п’ять років. Богдан Бастюк відчув потребу […]...
- НАБІК ЖИТТЯ, ЖУРБО ДРІБНА – ЛЕПКИЙ БОГДАН * * * Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать гнилі колоди, То там, то тут на шлях падуть Останні перешкоди. І стогне бір, як дикий звір, Кінчить життя прокльоном, А там вгорі грядущі дні Дзвенять побіди дзвоном. Який то спів будучих […]...
- МОЇ ПІСНІ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Не голосні мої пісні: Вони лунають – мов у сні, У сні якімсь дивнім-дивнім, В недоспанім, в нездійсненім, У сні про щастя, про любов, А дійсність – кривда, дійсність – кров. Й шумить до мене тихий гай: “Повіки затули, співай, Най сняться нам квітки, весна, Хоч тут зима й квіток нема”. І кличе поле: “Тихо […]...
- БУРЯ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Шаліла буря. Грім за громом У землю з луском бив з небес, І, мов відорваний з припону Якийсь казочний лютий пес Встікався, зливсь над моїм домом. А блискавки, неначе змії Пекельні, вились по землі І витягали ясні шиї, В небеснім ковані вогні. А темрява – хай господь криє! Здавалося, хвилина суду Прийшла і наблизився час, […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ. ДОСЛІДЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ПОРТРЕТИ – Богдан Червак ЗМІСТ Вступ Націоналістичний рух і проблеми інтерпретації історичного минулого Націоналізм проти фашизму Дмитро Донцов і український націоналізм “Націократія” Миколи Сціборського в системі ідейних засад українського націоналізму Український націоналізм як ідейне й світоглядне забезпечення процесів державотворення Геополітичні візії українського націоналізму Націоналізм і військо …Головна причина нещастя нашої нації – брак націоналізму серед широкого загалу її. …Націоналізм […]...
- Короткий переказ – Цвіт щастя – Богдан Лепкий – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Богдан Лепкий Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки […]...
- ТРИ ПЕРСТЕНІ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Крилата скрипка на стіні, Червоний дзбан, квітчаста скриня. У скрипці творчі сплять вогні, Роса музична срібна й синя. В квітчастій скрині співний корінь, П’янливе зілля, віск, насіння Та на самому дні три зорі, Трьох перстенів ясне каміння. В червонім дзбані м’ятний трунок, Зелені краплі яворові. Дзвони, окриленая струно, Весні шаленій і любові! Підноситься угору дах, […]...
- ВАСИЛЕВІ СТЕФАНИКОВІ – ЛЕПКИЙ БОГДАН Ти, хлопе, землю край І в землю зерно сій, Най жито, як Дунай, Покриє загін твій! Най жито, як Дунай, Пшениця золота, Поллється на весь край, Як та хлібна ріка. Ти не дивись на те, Що нивонька твоя, Як полотно лляне, Коротка і вузька! Хоть як ти моря грудь Веслом стальним пори. Хоть як ти […]...
- Ротації – Богдан-Ігор Антонич Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір Від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, Прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. Церкви, цукерні, біржі […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ВЕСНА Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
- Моя ж душа – як струна тая – ЛЕПКИЙ БОГДАН Моя ж душа – як струна тая, Багата на всілякі тони, На ній і коломийка грає, І похоронні дзвонять дзвони. Мені байдужні всі правила, Всі штучні строфи, ритми, рими, Всі поетичні мотовила, Покриті пасмами скрутними. Я пишу те, що чую, бачу, Що в серце або в мозок впало, Часом сміюсь, часом заплачу, Сміху немного, сліз […]...
- АПОКАЛІПСИС – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети Тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем І в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, І місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва, зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом Аж […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…” – ІІ варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Найголовніше для поета, на мою думку, мати щире, співчутливе серце, чутливе до страждання людей. Саме таке велике серце, що могло вміщувати горе багатьох, мав Богдан Лепкий. Під час свого перебування у Кракові поет зустрів галицьких та буковинських емігрантів, що вирушали на чужину. В уяві його виник сумний образ журавлів-людей, що змушені шукати кращої долі в […]...
- БОГДАН ЧАЛИЙ. ДУМА ПРО КИЯ ТА ЙОГО СЛАВНИЙ РІД (Скорочено) – ВІД МІФУ ДО КАЗКИ – У КРАЇНІ ДАВНИНИ Мета: поглибити знання учнів про Україну, її історичне минуле, населення у давні часи; Розвивати пізнавальні інтереси школярів; удосконалювати читацькі навички; збагачувати словниковий запас; формувати оцінні судження; виховувати інтерес до предмета, історії нашого народу, бажання її вивчати. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Толком тлумачити, Та без толку перетлумачувати. III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ […]...
- МИШКА (Казка для дітей; для малих і великих) – ЛЕПКИЙ БОГДАН Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, – це дуже цікаві сотворіння! Мишка боялася людей. Коли на хаті не видно […]...
- ПІСНЯ ПРО НЕЗНИЩЕННІСТЬ МАТЕРІЇ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, Накритий небом і обмотаний піснями Лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом І стигну, і холону, й твердну в білий камінь. Рослинних рік підноситься зелена повінь, Годин, комет і листя безперервний лопіт. Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем, І тіло стане вуглем, з пісні буде попіл. Прокотяться, як лява, […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині священика. Його рідне село Новиця нині розташоване на території Польщі. Ось як він згадував про своє дитинство і про те, що стало поштовхом до творчості: “Малим хлопчиком вибіг я у темну ніч, оточену мороком холодних мовчазних лісів, і з острахом підвів […]...
- Богдан Ступка Якщо вірити приказці, що першу половину життя людина працює на ім’я, а потім ім’я працює на людину, то Богдан Ступка, який відзначив у 2001 році своє 60-річчя, міг би наступні 60 років жити безбідно, нічого не роблячи, а лише спочиваючи на лаврах. Сам актор говорить так: “У мене зіграний такий репертуар, що можна, по ідеї, […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) – І варіант – БОГДАН ЛЕПКИЙ У повісті “Орли” Богдан Лепкий зображує життя українського народу в той час, коли після смерті гетьмана Івана Мазепи був обраний гетьманом Пилип Орлик. Але Москва не хотіла давати волі Україні, а тільки ще більше захоплювала владу над нашими землями та людьми. Однією з головних героїв повісті є дівчина Орися. Вона – дочка сотника Тригуба. Батько […]...
- ЗНО – Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...