Аристофан “Хмари” – аналіз
Дещо відрізняються від звичного Аристофану карнавального типу ті його комедії, в яких ставляться проблеми не політичного, а культурного порядку. Вже перша (не дійшла до нас) комедія Арістофана “Бенкетуючі” (427 р.) була присвячена питанню про старе і нове виховання і зображала погані наслідки навчання в дусі нової софістичної моди. До цієї ж теми Аристофан повернувся в комедії “Хмари” (423 рю), що висміює софістику. Але “Хмари”, які автор вважав найсерйознішим з доти написаних ним творів, не мали успіху у глядачів і отримали третій приз. Згодом Аристофан частково переробив свою п’єсу, і вона дійшла до нас саме в цій, другій редакції.
Ця комедія називається так тому, що її хор складають хмари – ті нові божества, яких визнає філософ Сократ замість старих грецьких богів. Сократа Аристофан зображує софістом, тобто викладачем помилкової мудрості та вміння обманювати в суперечках. Старий-простолюдин Стрепсіад зав’яз у боргах через марнотратні замашки свого сина Фідіппіда, почув про існування мудреців, які вміють робити “більш слабке більш сильним”, “неправе правим”, і відправляється на вишкіл у “Мислільні” Сократа.
Аристофан зробив Сократа збиральною карикатурою на софістику, приписавши йому теорії різних духовних шарлатанів, від яких реальний Сократ був дуже далекий. Тоді як історичний Сократ зазвичай проводив весь свій час на афінській площі, вчений обманщик “Хмар” Арістофана займається нісенітними дослідженнями в “Мислільні”, доступною лише присвяченим; оточений “вицвілими” і худими учнями, він в підвісний кошик “ширяє в повітрі і розмірковує про сонце”. Сократ приймає Стрепсіад в “мислільню” і проробляє над ним обряд “посвячення”. Безпредметна і розпливчаста мудрість софістів символізується в хорі “божественних” хмар, шанування яких відтепер має замінити традиційну грецьку релігію. Надалі Аристофаном пародіюються як природничо-наукові теорії іонійських філософів, так і нові софістичні дисципліни, наприклад граматика.
Стрепсіад хоче шляхом софістичних хитрувань довести своїм численним кредиторам, що він не зобов’язаний виплачувати їм свої борги. Але прямодушний простолюдин виявляється нездатним до сприйняття “премудрості” і посилає замість себе на навчання до Сократа свого розпусного сина Фідіппіда. Аристофан показує, як перед Фідіппідом змагаються в “агоні” (словесній суперечці) Правда (“Справедлива мова”) і Кривда (“Несправедлива мова”). Правда вихваляє старе суворе виховання і його благі результати для фізичного і морального здоров’я громадян. Кривда захищає свободу жадань. Кривда перемагає.
Фідіппід швидко опановує всіма необхідними вивертами, і його батько спроваджує своїх кредиторів. Але в подальшій дії “Хмар” софістичне мистецтво сина звертається проти батька. Любитель старих поетів Симонида і Есхіла, Стрепсіад не зійшовся в літературних смаках з сином, шанувальником Евріпіда. Суперечка перейшла в бійку, і Фідіппід, полупцювавши старого, доводить йому в новому “агоні”, що син має право бити батька. Вкінці заплутався Стрепсіад вже готовий визнати правоту цієї аргументації, але, коли Фідіппід обіцяє довести і те, що законно бити матерів, розлютований старий підпалює “мислільню” Сократа. (Згідно з давніми джерелами, нинішня заключна сцена і змагання Правди з Кривдою введені Аристофаном лише в другій редакції “Хмар”.)
У “Хмарах” яскраво відображені всі ідеологічні та стилістичні особливості творчості Аристофана. Симпатії автора і глядача, звичайно, цілком на боці селянина Стрепсіад, а на все міське виховання, яке Аристофан ототожнює з софістикою, дається різка пародія, не пощадили навіть Сократа, супротивника софістів, але теж обучавшого новій мудрості. Людські характери замінюються в “Хмарах” уособленими ідеями, але їх крикливий гіперболизм робить комедію барвистою і веселою. Так як замість колишніх антропоморфних божеств грецька натурфілософія проповідувала матеріальні стихії, то вони представлені тут у вигляді хмар.
Майже вся комедія складається з сварок, суперечок і лайки – Аристофан вбачає саме в них суть широко розповсюдженої у Його епоху нової “просвітницької” філософії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)