Арго літературний збірник
“Арго” – літературний збірник, що вийшов 1914 в однойменному видавництві у Києві. Упорядкований Оленою Пчілкою та Ф. Петруненком. Збірник включає вірші Олени Пчілки “Втомлений Бог”, “Метаморфози” та інші (надруковані за підписами: Олена Пчілка, Кочубеївна), мариністичний цикл поезій “Над морем” Мусія Бандуриста (псевдонім М. Федорова), “Голоси над морем” Ф. Петруненка (під псевдонімами Ст. Вершій, Криштоф Май), твори Надії Кибальчич, М. Чернявського, О. Карашкевича та ін. Опубліковано також оповідання Г. Хоткевича “Смерть поета” (про долю шведського письменника К.-М. Бєльмана), вірш Лесі Українки “На мотив з Міцкевича” (з приміткою Олени Пчілки), а також конспект її ненаписаної драми “На передмістю Олександрії”. Збірник має переважно мариністичний характер.
Related posts:
- Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
- Арго Арго (франц. argot – жаргон) – І. Соціальний різновид мови, який характеризується вузькопрофесійною або своєрідно освоєною загальновживаною лексикою, що має елементи умовності, штучності і “таємничості”. А. існує на базі загальнонародної мови, зокрема її граматики, але використовує слова з інших мов, діалектів та штучно створені; відрізняється деякими граматичними формами та окремими особливостями вимови. А. – мова […]...
- Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як “Ізборник Святослава” (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою “Златоуст” (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів “Пчела” (XIII […]...
- Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
- ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК “ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК” – серійне видання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Виходило з 1895 р., після заснування Етнографічної комісії НТШ (1898) видавалося під її егідою. Призначене для публікації фольклорних та етнографічних матеріалів з усієї етнічної території України і місць поселення українців поза її межами. Але з об’єктивних причин цю засаду не завжди можна було реалізувати, […]...
- Пролог збірник “Пролог” – збірник житій святих, легенд, повчань, патериків, дидактичних оповідань, розташованих у календарному порядку відповідно до церковних свят. Складений у Київській Русі. Назва виникла помилково: упорядник-редактор вступну статтю Синаксара – “Prologos” (вступ) прийняв за назву всього збірника. Походження “Prologos” сягає грецької “Менології” (X-XI ст.), у Візантії Синаксар функціонує з XII ст., звідки прийшов у Київську […]...
- Збірник афоризмів “Пчола” – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру прийшли на Русь разом зі збірником “Стословець” Геннадія. […]...
- “Московський збірник” про народну освіту “Московський Збірник” стосується також питання про народну освіту; справа не так просто, йдеться у ньому, не всяке механічне накопичення знань можна вважати благом. “Ні спору, що навчання світло, а невчення тьма, але в застосуванні цього правила необхідно знати міру і керуватися здоровим глуздом… Скільки наробило шкоди змішання поняття про знання з поняттям про вміння. Захопившись […]...
- З неволі “З неволі” – літературний збірник, виданий видавництвом “Допомога” у Петербурзі 1908 (на обкладинці зазначено М. Вологда – місце формування збірника). Мав на меті духовно і матеріально допомогти українським в’язням царських тюрем. Відкривався трьома епіграфами з поезії Т. Шевченка. До збірника увійшли вірші, поеми, оповідання письменників, які були на волі і які сиділи по тюрмах: Лесі […]...
- За красою “За красою” – літературний альманах, виданий на честь Ольги Кобилянської, упорядкований О. Луцьким (Чернівці, 1905). Видання мало модерністський характер, хоч у ньому, крім творів символістів (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, О. Луцький, С. Чарнецький), неоромантиків (Леся Українка), імпресіоністів (М. Коцюбинський), друкувалися твори реалістів (І. Франко, Уляна Кравченко та ін). В альманасі також були публікації […]...
- Барокко – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Барокко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI-XVIII століть. Термін “барокко” був уведений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками – класицистами, які вбачали в мистецтві барокко цілком негативне явище. До речі, із засудженням ставилися […]...
- Імажизм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Імажизм (англ. Imagism, від франц. Image – образ) – школа в англійській та імажинізм та американській поезіях 1910-х років. Ще 1909 року англійський поет і філософ (учень А. Бергсона) Т. Е. Г’юм засновує “Школу імажизму”. З 1912 року американський поет Езра Паунд активно працює в чиказькому журналі “Поезія”, який і познайомив світ з імажизмом у […]...
- Унанімізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Унанімізм (франц. Unanimisme, від Unanime – одностайний) – літературна течія у французькій літературі початку XX століття, що об’єднала представників французької літературної молоді. Справжнім лідером течії був Жюль Ромен. Саме йому належать два основні маніфести унанімізму: теоретичний (“Унанімістські почуття та поезія”, 1905 р.) та поетичний (лірична збірка “Унанімістське життя”, 1908 р.). Поряд з Ж. Роменом до […]...
- Імпресіонізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Імпресіонізм (від франц. Impression – враження) – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Імпресіонізм розвивається в останній третині XIX – на початку XX століття. Спершу він виник у французькому живописі: у 1874 році в Парижі серед інших творів експонувалася картина Клода Моне “Враження. Схід сонця” (“Impression. Soleil levant”). А в 1877 […]...
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
- Сентименталізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Сентименталізм (від франц. Sentiment – почуття, почуттєвість) – літературний напрям другої половини XVIII – початку XIX століття, що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття до героїв у читачів. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Лоренса Стерна “Сентиментальна подорож по Франції та Італії” (1768 р.). Саме ж слово “сентиментальний” існувало […]...
- Натуралізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Натуралізм (від лат. Natura – природа) – літературний напрям, що утверджується у французькій літературі в останню третину XIX століття, який характеризується прагненням до фотографічного й безпристрасного відтворення дійсності й фатальною біологічною і соціальною зумовленістю людської долі й поведінки. Термін “натуралізм” належить Емілю Золя: у передмові до другого видання свого роману “Тереза Ракен” (1868 р.) він […]...
- Екзистенціалізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Екзистенціалізм (від лат. Ехіstentia – існування) – течія в літературі Франції, що виникла напередодні другої світової війни та представлена письменниками, які водночас належать до екзистенціалізму як течії філософської (Г. Марсель, Ж.-П. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю). Екзистенціалізм розглядають також і в більш широкому значенні: як умонастрій з притаманними йому спільними світоглядними мотивами. Ним переймається […]...
- Реалізм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Реалізм (франц. Realisme – матеріальний, предметний) – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Історія терміна “реалізм” є тривалою й оригінальною. Уперше про “реалістів” заговорили ще в XI-XII століттях. Так називали представників схоластичного філософського напряму, які, на відміну від їхніх опонентів “номіналістів”, вважали, що реально існують не індивідуальні […]...
- Соціалістичний реалізм – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Соціалістичний реалізм – напрям, який за радянських часів вважався “основним методом радянської літератури та передової літератури світу”, і нібито відображав боротьбу народів за соціалізм, беручи участь у цій боротьбі “силою художнього слова”. Соціалістичний реалізм панував у радянській літературі з 1934 року до кінця 1980-х. Окрім “членів Спілки радянських письменників” до літератури соціалістичного реалізму автоматично зараховувалися […]...
- Сюрреалізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Сюрреалізм (франц. Surréalisme – надреалізм) – авангардистський напрям у літературі та мистецтві, що виник у Франції на рубежі 1910-1920-х років. Термін “сюрреалізм” належить французькому поетові Гійомові Аполлінеру: він назвав свою п’єсу “Груди Тірезія” (1918 р.) “сюрреалістичною драмою”. Сюрреалістичний рух очолює Андре Бретон. У 1919 році разом з Луї Арагоном та Філіппом Супо він починає видавати […]...
- Футуризм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Футуризм (від лат. Futurum – майбутнє) – авангардистська течія в літературі й мистецтві 10-30-х років XX століття. Батьківщиною футуризму була Італія. У 1909 році італійський поет Філіппо Томмазо Марінетгі друкує в паризькій газеті “Фігаро” перший маніфест футуризму. Через рік з’являються футуристичні маніфести італійських художників (У. Боччоні, Л. Руссоло, Дж. Северіні) і музикантів (Б. Прателла та […]...
- “Новий роман” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Новий роман” – назва школи, яка склалася у середині 50-х років у Франції. Найвизначнішими представниками “нового роману” є Ален Роб-Грійє, Наталі Саррот, Мішель Бютор, Клод Моріак, Клод Сімон. Група виникла та утвердилась як реакція на традиційний, реалістичний, “бальзаківський” роман з його канонами, нормами, формальною організацією. За висловом Стівена Бенна, спільність письменників-новороманістів “полягає скоріше в умовностях, […]...
- “Театр абсурду” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Театр абсурду” – найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Справа в тому, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. До того ж, більш-менш чітких хронологічних меж, не […]...
- Символізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Символізм (від грец. Σύμβολον – знак, прикмета, ознака) – літературний напрям кінця XIX – початку XX століття, основною рисою якого є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. Символізм народжується у Франції і поширюється в інших європейських країнах (Англія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Норвегія, Росія). Символізм як сформований літературний напрям починає свою історію з […]...
- Романтизм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Романтизм (франц. Romantisme) – літературний напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX століття. Термін “романтизм” упроваджують безпосередньо його перші представники – німецькі романтики. Причому поняття романтизму, або ж романтичного мистецтва, означало сучасну літературу й мистецтво (зокрема в теоретичних працях А. В. Шлегеля). До […]...
- “Московський збірник” про “прогрес” Поняття прогресу, вимога невпинних перетворень викликає в “Московському збірнику” наступну одповідь: “Є в людстві сила, земляна сила інерції, що має велике значення. Нею, як судно баластом, тримається людство в долі своєї історії, – і сила ця настільки необхідна, що без неї поступальний рух вперед стає немислимим. Сила ця, яку короткозорі мислителі нової школи байдуже змішують […]...
- Класицизм – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК КласицизМ (від лат. СІаssіcus – взірцевий, довершений) – літературний напрям, що виник у XVII столітті у Франції й поширився в літературах Європи до початку XIX століття. Класицистами називають митців, у творчості яких панує культ “класиків” (передусім – античних письменників) та розуму, а весь напрям пов’язаний із суворою нормативністю й регламентацією. Сама назва “класицисти” з’явилася тільки […]...
- Ідіома Ідіома (грецьк. idioma – особливий, самобутній зворот) – стійкий, неподільний, специфічний для певної мови вислів, який виражає єдине поняття, своєрідний фразеологічний зворот. За будовою І. є нерозчленовуваним словосполученням (“вухналі кувати” – мерзнути; “дати гарбуза” – відмовити жениху; “витрішки продавати” – не мати змоги купити якийсь товар; “стріляний птах” – людина з досвідом і т. п.) […]...
- Дадаїзм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Дадаїзм (франц. Dadaisme, Від dada – в дитячій мові іграшковий, дерев’яний коник) – авангардистська течія в західноєвропейській літературі та мистецтві, що існувала в 1916-1922 роках. Група “Дада” виникла в роки першої світової війни в нейтральній Швейцарії, в Цюриху. Її заснували митці-емігранти Т. Тцара, Р. Гюльзенбек, Г. Балль, Г. Арн, М. Янко. Автор назви течії – […]...
- Акмеїзм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Акмеїзм (від грец. Ακμή – вершина, найвищий ступінь чого-небудь, міць) – модерністська течія в російській поезії 1910-х років, що об’єднала Миколу Гумільова, Анну Ахматову, Осипа Мандельштама, Сергія Городецького, Георгія Іванова, Михайла Зенкевича, Григорія Нарбута і “співчуваючих” Михайла Кузьміна, Бориса Садовського та інших митців. Досить часто акмеїсти іменують свій напрям “адамізмом” (від першої людини, прабатька Адама). […]...
- Експресіонізм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Експресіонізм (франц. Expressionіsme, від Expression – вираження, виразність) – напрям у літературі та мистецтві, що розвивається з 1905 по 1920-ті роки й досягає найбільшого розквіту в Німеччині та Австрії. До виникнення експресіонізму приводять художні експерименти молодих дрезденських архітекторів, які об’єдналися в 1905 році в групу під назвою “Міст”. 1911 року створюється ще одне мистецьке угруповання […]...
- Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Модернізм (від франц. Moderne – новітній, сучасний) – сумарний термін, що позначає сукупність літературних напрямів та шкіл XX століття, яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Саме похідне слово “модерн” пов’язане з ідеєю чогось нового та нетрадиційного. І новизна разом з антитрадиціоналізмом (хоча й модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком) […]...
- Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК З другої половини XVI по другу половину XIX століття набувають розвитку шість великих літературних напрямів: барокко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і натуралізм. Усі вони охопили не лише літературну сферу, а й поширилися на інші види мистецтва. Так, барокко – це музика А. Вівальді, Г. Генделя та Й. С. Баха. Класицизм – архітектурний ансамбль Версаля та […]...
- “Сердиті молоді люди” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Сердиті молоді люди” (“Angry young men”) – назва групи англійських письменників, що виступили у 50-ті роки XX століття. Термін, який виник завдяки автобіографічній книзі Л. А. Пола “Сердита молода людина” (1951 р.), об’єднав митців “покоління 50-х років” (або, як назвали їх пізніше, “дітей війни”). Найбільш визначними й типовими представниками “сердитих молодих людей” вважаються романісти Кінгслі […]...
- “Розбите покоління” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Розбите покоління” (“Beat generation”), або Бітники, – назва групи американських письменників, що виступили у 50-ті роки XX століття. Термін був уведений Джеком Керуаком – лідером бітників, для опису, за його ж словами, “хлопців, подібних до Моріарті (герой роману Керуака “На дорозі” – біблії “розбитого покоління”. – Є. В.), які їздять по країні в пошуках випадкової […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- Народні оповідання – Марко Вовчок – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Упродовж 1856-1857 років Марко Вовчок написала дванадцять оповідань з життя українського селянства і надіслала їх у Петербург Пантелеймонові Кулішеві. І вже у грудні 1857 року світ побачила невеличка книжечка під назвою “Народні оповідання”, підписана ім’ям Марко Вовчок. До збірки увійшли 11 оповідань: “Сестра”, “Козачка”, “Чумак”, “Одарка”, “Сон”, “Панськаволя” (пізніше – “Горпина”), “Викуп”, “Свекруха”, “Знай, ляше!”, […]...
- Тести для самоконтролю – Літературний процес 2-ї половини ХТХ століття. І. Нечуй-Левицький 1. Хто допоміг початківцеві І. Нечуєві-Левицькому вперше надрукувати свої твори в журналі “Правда”: А) П. Куліш; Б) Марко Вовчок; В) Панас Мирний; Г) О. Стороженко? 2. Хто автор історичних творів “Гетьман Іван Виговський”, “Князь Єремія Вишневецький”: А) М. Драгоманов; Б) П. Куліш; В) І. Нечуй-Левицький; Г) Марко Вовчок? 3. Який із названих творів належить І. […]...
- Проза – Іван Якович Франко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя галицького суспільства свого часу. Гуманістично-просвітительський оптимізм Франкової прози відчувається у творах всіх тематичних груп. А писав митець про сучасне та минуле галицького села (“Добрий заробок”), змальовував долю робітників (“Бориславські оповідання”, “Воа […]...