Аравінд Адіга “Білий тигр” – аналіз

Революція в Індії? (с)

Якщо не виходить писати про доброго, то починаєш капати отрутою, очищаючи жовчні протоки від застою. Це простіше. Легше брудом вимазати, ніж обмити і представити в потрібному світлі. На жаль, ситуація в світі вже не та. Давно ніхто не намагається показувати лиск і блиск. Чим більше вульгарності і богохульства, тим краще піде в маси. Люди не думають про щасливе майбутнє, їм подавай кримінальні зведення. Кого вбили, де сталося пограбування, який черговий катаклізм піднесла нам природа. Рідко де промайне новина про радісну пенсіонера, швидше за розкажуть як образили його почуття. Все тримається на популізмі. Тренд визначає напрямок.

Ситуація в Індії ніколи не була простою. Такою країною неможливо управляти. Занадто багато національностей, занадто багато думок, занадто різні люди там живуть. Індія – це котел протиріч. Жаркий клімат народжує активних людей. Жага діяльності переповнює все їх істота. І цей котел НЕ остудити. Сепаратисти на півночі, на півдні, на сході, на заході, в центрі країни. Популярна ідея соціальної рівності. Але звідки йому взятися за кастової системі. Кожна каста має подкасти. І на вигляд успішний політик з нижчої касти виявляється з верховної подкасти, хоч і тій же нижчої касти. Людям промивають мізки, вибори купують. Аравінг Адіга палить напалмом. Його реалізм віддає Рю Муракамі і Чаком Паланіка, трохи приправлений Санаєва.

Залишається незрозумілим чому книга була адресована саме прем’єр-міністру Китаю. Адіга постійно твердить про можливий розвал Індії, про громадянську війну, він навіть вплутує в цю справу Китай, нібито зацікавлений в зміні справ. Адіга мало не називає адептами розвалу країни наксалітів (терористів комуністичного спрямування). Все це складно. Дуже заплутано. Важко собі уявити майбутнє Індії, якщо вона дійсно вирішить розділитися. Нічим хорошим це не закінчиться. Пакистан і Бангладеш, звичайно, потруть радісно руки. Але на все потрібен час. Ситуація обов’язково стабілізується. Індія – дуже молода держава, зовсім недавно стало незалежним. За цей короткий час навіть Пакистан встиг розділитися ще на дві держави, а Індія ціла. Все повинно бути добре, нехай Адіга і піднімає весь бруд на поверхню. Є ж більш гірші умови для життя в Бразилії, ПАР і навіть в США, Чи не треба сподіватися на Китай як стримуючий фактор. Нехай він свого часу дав ляпаса В’єтнаму, звільнивши Камбоджу і захистивши Таїланд від дестабілізації напруженої обстановки в регіоні.

Не має рації був Балрам (головний герой книги). Все можна було вирішити по іншому. Він хіба зробив ситуацію краще? Ні. Він лише підтвердив всі свої висновки. Нічого не змінилося. Просто хтось встав на місце іншого і все. Сильний здолає слабкого – всього лише закон еволюції. Балрам виявився людиною без принципів. Він в черговий раз підтвердив, що прагнення до знань здатне змінити людину докорінно. Він встає над натовпом. Він тепер птах високого польоту. Тільки для потрібного результату треба не боятися робити рішучих дій. Ніцше був би задоволений.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Аравінд Адіга “Білий тигр” – аналіз