Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Апофазія
Апофазія
Апофазія (грецьк. apdphaeis – заперечення) – композиційний та стилістичний прийом, що полягає в рішучому запереченні попередньої думки в межах одного вірша (вислову). Класичній приклад А. – поезія Т. Шевченка “Мені однаково…”, в якій заперечується сформульована на її початку думка “Мені однаково, / Чи буду/ Я жить в Україні, / Чи ні…”:
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
ІЇ, окраденую, збудять…
Ох, неоднаково мені…|
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. І […]...
- Скорочено – МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 8 КЛАС Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими І, не оплаканий своїми, В неволі плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. […]...
- МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО *** Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу – Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй […]...
- Короткий переказ – Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу. Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” – твір з української літератури Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило […]...
- Україна й українці у творчості Тараса Шевченка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Унизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував і своїх […]...
- Україна і українці в творчості Тараса Шевченка – твір з української літератури У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]...
- Любов і туга за Україною в ліриці Т. Г. Шевченка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Різні є дороги до величі, різні є зв’язки з батьківщиною. Українцям протягом багатьох років – де там років, століть! – щоб вийти в люди, треба було зректися національної сутності. Навіть українські прізвища змінювали новонароджені пани та багатії – був Береза – став Березовський, був Бетько – став Бетьков. Забита, покраяна на шматки сильнішими державами, що […]...
- Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду…” Роздуми автора про власну долю, долю України Тема. Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду…” Роздуми автора про власну долю, долю України Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст і значення поезії “Мені однаково…”; розвивати образне та критичне мислення, навички виразного, вдумливого читання ліричних творів; уміння коментувати їхні основні мотиви, художні засоби, висловлювати свої думки та враження; виховувати почуття патріотизму, свідомого ставлення до […]...
- Творчі роботи наших користувачів – Аналіз поезії Т. Г. Шевченка “Мені однаково” – Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Творчі роботи наших відвідувачів Аналіз поезії Т. Г. Шевченка “Мені однаково” Мені однаково, чи буду Я жить в Україні чи ні… Ця поезія відноситься до до громадянської лірики, вона була написана у період між 17 квітня та 19 травня 1847 року у Петербурзі. “Мені однаково” – це твір світового значення, це сповідь поета перед людьми. […]...
- Жити і людей любити (за поезіями Т. Шевченка) Усі ми в зворушливому пориві намагаємося осягнути феномен безсмертя славетного Кобзаря, таємницю його поезій, глибини волелюбної душі, прагнемо віднайти її чисті джерела. Синівську любов приніс великий геній рідній Україні, своєму народові. Прийшов до людей в образі старого Перебенді, “старого та химерного”, що сів із кобзою в широкому роздольному степу й заспівав журливу пісню. Полинула вона […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ОСНОВОПОЛОЖНИК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 р. – 10 березня 1861 р.) народився у с. Моринці (Київська губернія, нині Черкаська обл.), помер у Санкт-Петербурзі. Проявив себе як письменник (поет, прозаїк, драматург), художник (живописець, гравер), громадський діяч, етнограф і фольклорист. Періодизацію творчості Шевченка вперше обгрунтував Іван Франко, який поділив її на Чотири періоди. √ І період […]...
- В КАЗЕМАТІ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Цикл “В казематі” Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів. Але спочатку з’ясуймо, що таке цикл у літературі. Художній (літературний) цикл – це сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включають до циклу, визначається мінливістю […]...
- “Колись почнеться доба волі” (за поетичною спадщиною Т. Шевченка) Ім’я Тараса Григоровича Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. У ньому наша історія, наші мрії, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної […]...
- “Доле, де ти?..” (Т. Шевченко “Мені однаково…”, “Минають дні, минають ночі”, “Думи мої, думи мої”) – твір з української літератури Однаково – щось у цьому слові відштовхує й змушує насторожитися. Однаково – звучить меланхолійно і виснажено. Однаково – відчай, біль. Крик душі, що вирвався назовні і важким каменем зірвався в безодню, ледь подолавши межу Між думкою та сказаним, самотній і непочутий. Крик, що зовсім і не крик, а скоріше приречений стогін помираючого. Приреченість, байдужість, безпорадність, […]...
- Шкільний твір на тему – “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – життєве кредо поета-громадянина Т. Шевченка Якось до мене потрапили вірші грузинського поета В. Гапріндашвілі. Читаючи їх, я звернула увагу, на вірші, присвячені Тарасу Шевченку, і запам’ятала одну строфу: Не вмре повік твоє святе ім’я! Йому, як сонцю, вічно пломеніти! І буде пісня зроджена твоя, Мов океан розбурханий, гриміти. Так, стільки буде жити людина на землі, скільки будуть пам’ятати ім’я Великого […]...
- ВИДИ Й ЖАНРИ ЛІРИКИ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Високу тополю (“Ой три шляхи широкії…”) посадила А мати Б сестра В дівчина Г невістка 2. Установіть відповідність. Уривок Назва твору 1 Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину… А дівчину заручену Кладуть в домовину. 2 Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята, Із-за Дніпра широкого У степ погуляти. 3 В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, […]...
- Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” – твір з української літератури У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і […]...
- Мpії Таpаса Шевченка пpо майбутнє Укpаїни Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли їх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед […]...
- Псалми Давидові – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1 Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі господньому Серце його й воля Навчається; і стане він – Як на добрім полі Над водою посаджене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє. А лукавих, нечестивих І […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, співаючи, Мов пташка без волі… Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?.. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде – мов чужії, Ні з ким говорити; […]...
- ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з ким […]...
- Твір про березу Береза найкрасивіше дерево. Її стовбур нагадує плямисту спідницю, а листя кучерики. Вона схожа на високу дівчину. Березові гаї завжди світлі. В них приємно гуляти. Поети і музиканти люблять складати пісні про це дерево. Російські художники із задоволенням малюють берези. Я люблю берези, тому що вони нагадують мені про мого будинку. Це російське дерево. Мама каже, […]...
- У СОБОР – ПАВЛО ТИЧИНА І По один бік верби, По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! …Сповиває аналої Синє брязканя кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть всі люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, гнуться люде, Дожидаються […]...
- Зізнання у любові до рідної природи, мови, землі, сім’ї у творі “Тиха елегія” В. Підпалого – Зразок твору – В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 8 КЛАС На жаль, творчість багатьох поетів часів радянського режиму у повному обсязі доходила до читача лише після смерті митця. Це стосується і творчості Володимира Підпалого. Але те, що ми все ж дізналися про нього та його вірші, дає право зарахувати ім’я поета до списку тих, кого називають Справжній патріот, Людина з великої літери. Про поета Ярослав […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Поет, прозаїк, драматург, художник. Рання творчість (1938-1943) Послання “До Основ’яненка” (1839) Ключові слова: – лірика; – послання; – громадянська лірика; – поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненка “Головатий”; – романтизм; – захоплення героїчним минулим України; – роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; – віра в безсмертя рідного народу. Понятійний апарат Послання – віршований […]...
- ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Марширують наш […]...
- Анекдот Анекдот (грецьк. ane’kdotos – невиданий) – коротка усна оповідь гумористичного чи сатиричного гатунку з дотепним фіналом. Вперше цей термін вжив Прокопій Кесарійський (“Таємна історія”, VI ст.). Свого часу до анекдоту відносили фібліо та фацеції і польські фрашки. А. схильний розгортатися в новелу (Дж. Боккаччо, А. Чехов, Остап Вишня та ін.). Сюжети А. постійно використовував у […]...
- ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут усяк, як та пташечка, вільний; Всяк блюде інтереси суспільні, А від щастя уголос кричить: “Як то весело жить на Вкраїні! Як то весело жить!” От вам приклади. Пан хуторянський Без напасті живе й без біди. […]...
- Скорочено – ДОЛЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. “Учися, серденько, колись З нас будуть люде”, – ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! […]...
- І знову мені не привезла – ТАРАС ШЕВЧЕНКО * * * І знову мені не привезла Нічого почта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. Не мені Про теє знать, за що караюсь, Та й знать не хочеться мені. А сердце плаче, як згадаю Хоч невеселії случаї І невеселії ті дні, Що пронеслися надо мною В моїй […]...
- ГОСТИННА ХАТКА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку В зеленім садочку, в квітучім затишку. Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько, Щоб в хаті зимою було всім тепленько. Ти справ мені, столяре, двері й віконця, Поріг від дороги, а вікна до сонця. А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку, Аби мені сонце світило від ранку. Ковалю, […]...
- ДОЛЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. -Учися, серденько, колись З нас будуть люде, – ти сказала А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми не лукавили з тобою, […]...
- Літературний вечір – “Думи мої, думи мої” 1. Ведуча. Я вас вітаю з березневим днем. І все-таки зійдуть сніги, і нам привітно усміхнуться дерева своїм листям, трава і квіти. І прилетять гуси-лебеді. Такого ж березневого дня колись принесли лемки до кріпацької хати маленького хлопчика. Його навали Тарасом. Ріс він швидко і дивувався красі, бо вмів її бачити. 2. (Шевченко-дитина): Дивлюся, аж світає. […]...
- Тарас Шевченко – Галайда (“Яремо! герш-ту, хамів сину?) “Яремо! герш-ту, хамів сину? Піди кобилу приведи, Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану: Імості треба. Не барись”. Пішов Ярема, похиливсь. Отак уранці жид поганий Над козаком коверзував. Ярема гнувся, бо не знав, Не […]...
- СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ, ГОРИ ЧОРНІЮТЬ – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє. Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся… І серцем лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думку гадаю. І ніби серце одпочиває. Чорніє поле, і гай, і гори, На сині небо виходить зоря. Ой зоре! зоре! – і сльози кануть. Чи ти зійшла вже і […]...
- Доля – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. “Учися, серденько, колись З нас будуть люде”,- ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми […]...
- УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі якеє життя […]...
- Українська мелодія – ГРЕБІНКА ЄВГЕН “Ні, мамо, не можна нелюба любить: Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду весь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою!” А в світі якеє життя […]...
- Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти, Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...