АНГЕЛ І ДЕМОН – Жан Ніколя Рембо Jean Nicolas Arthur Rimbaud (1854-1891) – Початок епохи – ізмів у літературі

…я з роду тих, хто співає перед стратою; я не розумію законів; немає в мене моралі; я дикун…

Артюр Рембо

“АНГЕЛ І ДЕМОН”

Всього чотири роки, присвячені творчості… І цього виявилося достатньо, щоб увійти на світовий олімп літератури?! Погодьтеся, це зміг би зробити тільки справжній геній…

Його поезія вплинула на багатьох митців XX століття. Вона вийшла далеко за межі символізму і стала справжнім викликом для літератури майбутнього.

І хоча слава до французького поета Артюра Рембо прийшла ще у сімнадцять років, поезію він не сприймав серйозно. Захоплюючись стрімким польотом фантазії Рембо, Поль Верлен назвав його “ангелом і демоном”. Він руйнував не тільки поетичні канони, але і власне життя…

Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року в провінційному французькому місті Шарлевілі у сім’‎ї офіцера й заможної селянки. Але невдовзі батьки розійшлися, і чотирьох дітей у родині виховувала авторитарна і доволі сувора мати. Деспотична атмосфера у сім’‎ї надзвичайно пригнічувала майбутнього поета, але він змушений був удавати слухняність і покірність. Проте, коли непорозуміння з матір’‎ю ставали нестерпними, він тікав з дому. Після чергової втечі своєму колишньому вчителеві він напише такі рядки: “Я гину, я гнию у світі вульгарному, злому, сірому. Що ви від мене хочете, я впертий у своєму обожнюванні вільної волі… Я хотів би втекти знову й знову…”. Тільки у шкільні роки Рембо чотири рази залишав свій дім і вирушав у подорожі. Але за заявами матері поліція щоразу повертала його додому.

Артюр Рембо зростав надзвичайно обдарованою дитиною. У коледжі він вражав учителів своїми здібностями. За декілька шкільних років він регулярно отримував грамоти і подяки практично з усіх предметів: латини і математики, французької, географії, історії…

Писати Рембо почав ще в дитинстві, років з шести-семи. А вже у п’‎ятнадцять його вірш “Сенсація” був опублікований без відома автора в одному з паризьких журналів. У цей час Рембо багато читає, зокрема твори Франсуа Рабле і Віктора Гюго, поезію “парнасців”. Перший період творчості письменника (січень 1870 – травень 1871) відзначений впливом авторитетів, але це не завадило визріванню його бунтарського духу. Він протестує не тільки проти буржуазного ладу свого провінційного Шарлевіля, але і проти традиційної естетики. У листі до свого учителя Теодора де Банвіля він дає клятву “завжди обожнювати двох богинь: Музу і Свободу”.

Особливими рисами поезії Рембо цього періоду є гнівний пафос, гостра сатирична тональність і карикатурні образи. Не залишає поза увагою Рембо і релігійні питання. Про стосунки Артюра Рембо з Творцем американський письменник Генрі Міллер сказав так: “Коли в ранній юності Рембо виводив крейдою на дверях храмів “Смерть Бога!”, він був насправді ближче до Бога, ніж ті, хто вершить справи Церкви”. Пам’‎ятаючи, як щонеділі він змушений був відвідувати церкву, свій вірш про Бога поет називає “Зло”.

Як звалює людей скажений шал на купи,

Мов перемелений, димуючий погній,-

В траві, у радості, нещасні влітку труни,

Природо-матінко, це рід священний твій!

Переклад із французької Дмитра Павличка

Заперечуючи Бога, Рембо “единим царем на небі й на землі” проголошує Людину. Він зосереджується на пошуках “небаченого” й “нечуваного” в душі, прагне вивільнити почуття людини. Поет усвідомлював свій шлях в поезії як “вічне блукання і поривання у нетрях духу”.

Захопившись революційними ідеями повалення монархії, 1871 року Рембо радо вітає проголошення Комуни, кидає навчання у коледжі і, діставшись Парижа, бере участь у революційних подіях. Так з’‎явилася поезія “Руки Жан-Марі”. У цьому творі, який рясніє агресивною лексикою, через образ жіночих рук, що постають втіленням народного болю, ненависті і помсти, поет відображає дух класової ненависті:

Коли ж, ввібравши біль народу,

Ці руки шерхли, як рілля,-

Їм повертали дивну вроду

Святі цілунки Бунтаря!

І розквітали смаглі руки,

Жагою повнячись ущерть,

Під мітральезні перегуки,

Коли Париж стояв насмерть!

Переклад із французької Севіра Нікіташенка

Падіння Паризької комуни розчарувало Рембо. Зневіра, почуття болю і самотності переповнюють душу молодого поета. Він вирушає до Бельгії, намагається влаштуватися хоча б на якусь роботу і знову повертається додому.

Творчі пошуки поета тривають… У другий період його творчості (з травня 1871 – до початку 1872) поезія Рембо набуває трагічного звучання. У травні 1871 року в листах до свого друга й учителя Рембо формулює головну мету своєї творчості: стати сподвижником-ясновидцем.

Фелікс Валлоттон. Портрет Артюра Рембо

“Я хочу стати поетом і працюю над тим, щоб зробити себе провидцем…” – зазначає Рембо. “Страждання великі, але треба бути сильним, народитися поетом, а я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилково казати: я думаю, треба сказати: мною думають… я – це хтось інший”, – продовжує він. На думку Рембо, поет – це не творець, а “скрипка”, або інший музичний інструмент, на якому грають об’‎єктивні сили, він має вивільнити почуття особистості і показати творення нової художньої реальності. Такі думки поета стали справжнім маніфестом поезії ясновидця.

Трагічне звучання поезії Рембо стає особливо відчутним в його творі “П’‎яний корабель”. Назва твору символічна й увиразнює образ корабля-людини, що ототожнюється із самим поетом.

Під гривою заток я – корабель пропащий, –

Закинутий у вись етерну без птахів,

Звідкіль ні монітор, ні парусник найкращий

Не вирвуть острова, що від води сп’‎янів.

Переклад із французької Всеволода Ткаченка

Ліричний герой, закоханий у стихію моря, сприймає його як поетичне натхнення, що пробуджує сили, натомість реальний світ, на його переконання, не залишає простору для фантазії і польоту почуттів творчої особистості. Цей твір став гімном творчій уяві митця.

Естетичні пошуки Рембо-символіста цього періоду знаходять своє віддзеркалення й у сонеті “Голосівки “, в якому він намагається встановити відповідності між “звуками” і “кольорами”, поет подає низку вільних асоціацій.

Вірші “П’‎яний корабель” і “Голосівки” згодом стали справжнім маніфестом символізму.

У серпні 1871 року відбулася подія, яка суттєво вплинула на всю його подальшу долю. Рембо надсилає Полю Верлену свої вірші й отримує у відповідь запрошення до Парижа. Так розпочинається не тільки трагічна дружба двох великих поетів, а й нова сторінка творчості Артюра Рембо.

Третій етап творчості поета (1872-1873) пов’‎язаний із циклом “Осяяння”, який увиразнює ідею, що головним у поезії є не смисл, а її звучання. Твори з цього циклу ознаменувалися пошуками нової віршованої форми: чи то віршами у прозі, чи то ритмізованою прозою. Рембо фіксує особисті настрої і почуття, незважаючи на те, що їх викликало. “Я той, хто страждає і хто збунтувався”, – писав він в “Осяяннях”. Поль Верлен назвав твори з цього циклу “феєричними пейзажами”.

1873 року поет пише вірш “Вічність”, який можна вважати своєрідним вираженням його естетичних принципів.

Я знайшов, знайшов!

Що? Вічну Жизнь.

Це моря шовк

І сонця бризь.

Тож держись завіту,

Вічная душе,

Хоть ніч без привіту

І день пече.

Переклад із французької Миколи Лукаша

Проте після талановитих поезій у молоді роки Артюр Рембо вирішує залишити літературу. Відмова від творчості була проголошена поетом в останній його книжці “Літо в пеклі”, написаній 1873 року. У ній Рембо звітує про власний духовний розвиток і констатує повний крах юнацьких надій.

Артюр Рембо згадує про дитячі мрії стати журналістом. Бажаючи писати статті про географічні дослідження, він вирушає у мандри. “Мій день підійшов до кінця, я залишаю Європу. Морське повітря пропалить мені легені, сонце невідомих широт видубить шкіру… Коли я повернуся, у мене будуть сталеві м’‎язи, засмагла шкіра, шалений погляд… У мене буде золото; я буду вільним і жорстоким…” – проголошує Артюр Рембо.

Він мандрував Англією, Німеччиною, Бельгією, побував у Єгипті та на Капрі, в Занзібарі і Малазії, Ефіопії та Індонезії… “Я занурювався в мрії про хрестові походи, про зниклих безвісти відкривачів нових земель, про республіки, які не мали історії, про задушені релігійні війни, про революції моралі, про рух народів і континентів”, – писав Рембо. Він торгував на паризьких бульварах, косив траву у голландських селах, служив найманим солдатом голландських колоніальних військ на Суматрі, працював у торговельній фірмі.

Після чотирьох років дивовижної поетичної творчості цей поет, якого свого часу порівнювали з Шекспіром, за наступні вісімнадцять років не написав жодного поетичного рядка. Французький письменник А. Камю назвав це “самогубством духу”.

Смертельно хворий, він повертається на Батьківщину лише 1891 року. 10 листопада 1891 року Артюр Рембо помер у лікарні Марселя…

“Найдивніший поетичний геній Франції” – так схарактеризував Артюра Рембо французький письменник і критик Жорж-Емануель Клансьє. Зрозуміти це твердження можна тільки, якщо вчитатися в його твори…

?

1. Які відомості про життя та творчість Артюра Рембо вразили вас найбільше і чому?

2. Розкажіть, які події вплинули на формування світогляду поета.

3. Згадайте, що вам уже відомо про А. Рембо із попередніх матеріалів підручника, присвячених творчості П. Верлена.

4. Поміркуйте, чому Рембо так рано залишив поезію.

5. Поясніть, чому Артюра Рембо називали “найдивнішим поетичним генієм Франції”.

6. Прокоментуйте назву статті та епіграф до неї. Запропонуйте свій варіант назви статті про поета.

7. Розв’‎яжіть кроссенс і складіть за ним розгорнуту розповідь про життя й творчість поета.

ГОЛОСІВКИ

А чорне, біле Е, червоне І, зелене

У, синє О, – про вас я нині б розповів:

А – чорний мух корсет, довкола смітників

Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;

Е – шатра в білій млі, списи льодовиків,

Ранкових випарів тремтіння незбагненне;

І – пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,

Сп’‎яніле каяття або нестримний гнів;

У – жмури на морях божественно-глибокі,

І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій –

Печать присвячених алхімії ночей;

О – неземна Сурма, де окрито скрегіт гострий,

Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,

Омега, блиск його фіалкових Очей.

Переклад із французької Григорія Конура

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

1. Які візуальні образи навіює вам цей твір?

2. Поділіться своїми зоровими асоціаціями, які виникають у вас, коли ви чуєте голосні звуки.

3. Розкажіть, чи сприймаєте ви ті кольорові образи звуків, які створює поет.

4. Ознайомтеся з інформацією, наведеною у рубриці “У творчій майстерні письменника”, і підготуйте повідомлення про історію створення цього сонета.

5. Як ви розумієте висловлювання австрійського письменника Стефана Цвейга, який назвав цей вірш “стрімким падінням у темну сферу несвідомого, падінням, яке вдавалось небагатьом”. Поясніть свою думку.

6. Якщо у вас є така можливість, то прочитайте твір в оригіналі і зіставте його з перекладом.

7. Поміркуйте, чому поет змінює послідовність літер, адже у французькому алфавіті літера “У”, а не “О”, яку Рембо, є останньою.

8. Згадайте, що таке сонет. Проаналізуйте своєрідність сонета А. Рембо.

9. Чи можете ви погодитися з тим, що у творі “Голосівки” знайшли відображення риси імпресіонізму й символізму? Аргументуйте свою відповідь.

10. Прокоментуйте думку сучасного українського дослідника Назарія Назарова, який стверджує, що “можемо назвати “Голосівки” химерним синтезом дитячої гри, інтуїтивної прозірливості і поетичного хисту…”. Аргументуйте свою думку.

11. У парах підготуйте малюнок, або інформаційний плакат, або фотоколаж ваших асоціацій до цього твору.

У творчій майстерні письменнику

Цікаво, що сонет “Голосівки” Артюр Рембо створив під враженнями від уроків гри на фортепіано, які він брав у Парижі. Про це розповідає французький дослідник П’‎єр Птифіс, автор біографії поета, у своїй книжці “Артюр Рембо”. Для навчання гри Рембо на музичному інструменті використовували відому здавна методику хроматичної музики (від грецького слова chroma, що означає “колір”). Так, стародавні греки уподібнювали сім тонів звучання – до, ре, мі, фа, соль, ля, сі – семи основним кольорам веселки.

Оскільки Рембо надзвичайно захоплювала алхімія слова і він прагнув знайти універсальну мову, то ця методика його надихнула на створення сонета “Голосівки”.

У вірші Рембо увиразнює думку про те, що про “неясне слід говорити неясно”. По суті, це своєрідний поетичний ребус. Слово у цьому творі стає символом загадкових асоціацій поета, зростає увага до смислового забарвлення звуків.

Цікаво, що на одній із карикатур його було зображено хлопчиком, який пензлем розмальовує літери.

Карикатура на Артюра Рембо

МОЯ ЦИГАНЕРІЯ

Руками по кишенях обмацуючи діри

І ліктями світивши, я фертиком ішов,

Бо з неба сяла Муза! її я ленник1 вірний,

Ото собі розкішну вигадував любов!

Штани нінащо стерті? Та по коліно море!

Адже котигорошку лиш рими в голові.

Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,

А під Чумацьким Возом – банкети дарові.

Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,

Роса на мене впала, а я собі хмелію,

Бо вересневий вечір – немов вино густе.

І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.

Мов струни ліри – тіні (їх копаю, як м’‎ячик).

Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!

Переклад із французької Василя Стуса

Поль Верлен. Артюр Рембо

МОЯ БОГЕМА2

В кишені руки вклав, ішов собі бульваром,

Одягнений в самий лиш спогад про пальто,

Та вірний був тобі, о Музо, як ніхто,

І повний – о-ля-ля! – палким кохання жаром!

Хлопчак замріяний, я рими добирав,

А з дірки у штанах світило голе тіло,

І небо зоряне тихенько шелестіло –

Ген на Ведмедиці у корчмі я бував.

В осінні вечори сидів я край дороги,

Прислухавшись до зір, і крапельки вологи

На чолі відчував, немов хмільне пиття;

Між тіней-привидів складав я вірші щирі,

Коліном в груди вперсь і грав, немов на лірі,

На гумі, видертій з розбитого взуття.

Переклад із французької Юрія Покальчука

1 Ленник – васал, який одержав у володіння лен (спадщину у вигляді землі в епоху феодалізму) і виконує певні обов’‎язки свого володаря.

2 Богема (з фр. – “циганщина”). Французький письменник Анрі Мюрже так назвав бідних студентів із Латинського кварталу. Богемою прийнято називати спосіб життя людей мистецтва, чий побут і манера поведінки не вкладаються в рамки звичних уявлень.

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…

1. Яке враження справило на вас прочитане?

2. Розкажіть, які образи і картини виникли у вашій уяві під впливом цього вірша.

3. Поясніть, як ви розумієте назву твору.

4. Яким ви побачили ліричного героя твору? Свою відповідь аргументуйте.

5. Проаналізуйте душевний стан ліричного героя. Які художньо-виражальні засоби увиразнюють цей стан?

6. Розкрийте значення образу Музи у творі.

7. Порівняйте переклади цього твору. Прокоментуйте відмінності перекладацьких рішень. Запропонуйте своє бачення дій перекладача.

8. Виразно прочитайте твір у класі.

Літературні нотатки подорожнього

1985 року у центрі Парижа відбулася грандіозна подія. Сам Президент Франції на вулиці Сюлі відкривав доволі дивний пам’‎ятник. На монументі були представлені фігура молодої людини і окремо її ноги. На п’‎єдесталі можна прочитати: Артюр Рембо (1854-1891) “Подорожній в черевиках, підбитих вітром”. Саме так за життя характеризував Рембо Поль Верлен. Ця скульптурна композиція була виконана Жан-Робером Іпустегі на замовлення Президента Франції Франсуа Міттерана.

Фрагмент пам’‎ятника Артюру Рембо

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Захоплення поезією французьких символістів, зокрема творами Артюра Рембо, притаманне багатьом українським письменникам і перекладачам.

Так, Артюр Рембо був улюбленим поетом українського талановитого лірика і перекладача Василя Бобинського, ім’‎я якого довгі роки було під забороною.

Вплив творчості Рембо відчувається і в поезії раннього Максима Рильського. Як зазначає український дослідник А. Градовський, “М. Рильський переймає в Артюра Рембо характерну підвищену сприйнятливість до зовнішніх вражень і загострену суб’‎єктивність самовираження, чим позначені вже ранні вірші французького автора”.

Відображення трагічної долі молодого французького поета знайшло втілення і в творчості Ліни Костенко. Артюру Рембо вона присвятила вірш “Хлопчичок прийшов із Шарлевілю”, який ви можете прочитати в електронному додатку до підручника.

Поезію Рембо у різні часи перекладали Юрій Клен, Микола Лукаш, Григорій Конур, Микола Терещенко, Дмитро Павличко, Василь Стус, Владислав Ткаченко, Юрій Покальчук та ін.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Рембо обрушився на інтелектуалів, немов гуркіт квітневої грози. Його справжнє диво зовсім не в тій бунтарської манері, що поклала початок незліченним наслідуванням. […] дивовижна новизна його була у тому, що заради здобуття своєї магічної сили, своєї самотності і своєї чарівності слово відмовлялося ставати на службу ідеї. Починаючи з Рембо, поезія перестає бути милою і перетворюється […] на небезпечну зброю…

Жан Кокто, французький режисер і письменник

Рембо багато що передбачив у сучасному розвитку […] те, що говорив Рембо, це вже не проста вишуканість, а метод, якому науки відкривають широке поле.

Гійом Аполлінер, французький поет

Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси.

Пабло Неруда, чилійський поет, лауреат Нобелівської премії з літератури

Геній Рембо, стрімкий і суперечливий, як комета, промайнув на обрії символізму, залишивши за собою зоряний слід, напрямок якого до кінця ще не розгаданий. Але йти по зорях до Рембо – нелегке завдання для душі…

Осип Мандельштам, російський поет

…цей шістнадцятирічний юнак одним жестом довів образність поезії до її крайностей.

Богдан Рубчак, український та американський письменник і літературознавець

Лвтературні нотатки подорожнього

У французькому місті Марселі увагу подорожніх привертає пам’‎ятник, що нагадує корабель. Його автор Жан Адамо у такий спосіб увіковічив відомий твір Артюра Рембо “П’‎яний корабель”. На гранітній плиті неподалік вигравіровано рядки із цього твору, що в перекладі звучать так:

Я знаю ОВИДИ, у блискавках розприслі,

Смерчі і вирла струй, я знаю вечори

І ранки в небесах, як стада горлиць звислі,

І те, що нікому й не снилось в мрійній грі.

Переклад Василя Бобинського

А у Парижі на вулиці Феру текстом “П’‎яного корабля” розписали цілу стіну.

Мистецькі передзвони

Творчість Артюра Рембо надихала багатьох художників і музикантів різних часів. Не є винятком і відомий американський співак, поет, композитор і гітарист Боб Ділан, творчість якого 2016 року за “створення нових поетичних експресій в американській пісенній традиції” було увінчано Нобелівською премією з літератури.

На різних етапах своєї творчої діяльності Ділан звертався до лірики Рембо. Ділан описує це так: “Свого часу я натрапив на вірш Рембо “Я – це інший’‎’‎. Після нього в моїй душі ніби зазвучали дзвони. Кожне слово мало великий сенс”. Творчості Рембо присвячена пісня Ділана”You’‎re Gonna Make Me Lonesome When You Go” з альбому 1976 року.

Одним із тих, на кого найбільше вплинула творчість Артюра Рембо, був Джім Моррісон, насамперед відомий як музикант та фронтмен легендарного гурту “The Doors”. Моррісон особливо захоплювався збірником “Осяяння” Артюра Рембо. За свідченнями сучасників, ця книжка була з ним абсолютно скрізь. Багато яскравих образів з “Осяяння” пізніше з’‎явилися в текстах його музичної групи.

Боб Ділан (фото 1978)

Підсумовуємо вивчене

1. Прокоментуйте інформаційний плакат на тему “Артюр Рембо”.

2. На основі прочитаних творів розкрийте основні ознаки художнього новаторства А. Рембо.

3. Які естетичні пошуки А. Рембо знайшли своє відображення у сонеті “Голосівки”? Підтвердіть свою відповідь конкретними прикладами.

4. Розкажіть про вплив творчості А. Рембо на українську культуру.

5. Розкрийте естетичні погляди Артюра Рембо.

6. Ознайомтеся з висловлюваннями, наведеними в рубриці “Зі скарбниці літературно-критичної думки”. Які з них суголосні вашим враженням і думкам щодо творчості А. Рембо? Поясніть чому.

7. Підготуйте повідомлення про значення творчості Артюра Рембо для розвитку музичної культури.

8. Підготуйтеся до виразного читання творів А. Рембо у класі.

ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ В РОЗДІЛІ

1. Схарактеризуйте основні ознаки модернізму як літературно-мистецького напряму кінця XIX – початку XX ст.

2. Розкажіть, поява яких філософських теорій вплинула на розвиток літератури та мистецтва наприкінці XIX – початку XX ст.

3. Схарактеризуйте течії раннього модернізму.

4. Поясніть, що таке “символізм”. Що стало підгрунтям його появи?

5. На прикладі одного із прочитаних творів з цього розділу (на ваш вибір) схарактеризуйте основні складові естетики символізму.

6. Розкрийте, як взаємодіють між собою такі художні напрями, як символізм та імпресіонізм.

7. Прокоментуйте висловлювання французького поета і літературного критика Теофіля Готьє: “”Квіти зла” – одна з тих щасливих назв, які знайти буває важче, ніж зазвичай думають. Вона підсумовує в короткій і поетичній формі загальну ідею книжки і вказує її напрямок”.

8. Французький літературознавець Гюстав Лансон, розкриваючи характерні ознаки стилю Поля Верлена, писав про його “туманну печаль, невизначений символізм і непереборний ідеалізм”. Підтвердіть чи спростуйте це твердження за допомогою конкретних прикладів.

9. Чи можете ви погодитися, що найхарактернішою особливістю поезії Верлена є її музикальність? Аргументуйте свою відповідь.

10. Прокоментуйте висловлювання російського поета Павла Антокольського: “…Поезія Рембо була руйнівним ударом по поетиці “парнасців”. Вона була спрямована проти бездоганного мармуру їхніх холодних стилізацій, проти гасла “мистецтво для мистецтва””.

11. На прикладі відомих вам творів зарубіжних і українських символістів розкрийте спільні риси поетики і визначте їх національну своєрідність.

12. Підготуйтеся до конкурсу виразного читання поезій, з якими ви ознайомилися на сторінках цього розділу.

13. Укладіть свою збірку поезії модернізму.

14. Прокоментуйте назву розділу й епіграфи до нього.

15. Підготуйте мультимедійну презентацію на тему “Модернізм у різних видах мистецтв”.

(2 votes, average: 5.00 out of 5)