Андрію Леготу – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ

Андрію Леготу

З якого краю і з яких сторін

Причувся цей прибій морської хвилі?

Немов не він шурує втерту рінь,

А шерехтять лани уже доспілі.

Чи це чиясь, а не моя стопа

Заклякла на гарячому камінні,

Куди прибій уперто підступа

У ритмі колихання і кипіння?

Сахнеться хвиля й хутко відпливе

З гарячого окрайця суходолу

Й клубками піни прядиво живе

Покотить вітер берегом спроквола…

А я стою, у даль втопивши зір,

Де конусне гойдається вітрило –

Воно очам і серцеві, повір,

У мить раптово інший світ відкрило.

Я так той світ із малечку любив –

О спалах невгасимої любові! –

Ту повінь половіючих хлібів,

Що ген переливалася за овид…

І вже не хвилі – інший, друже, шум

На самоті мої ласкавить вуха,

А із сум’яття спогадів і дум

Охляле серце наповняє скруха.

Нам стала вірним берегом земля

Чужа, хоча привітна і ласкава,

А рідна все ввижається здаля

Як згадка й сон, як мрія і уява


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Андрію Леготу – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ