Андрій Малишко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ

Народився Андрій Малишко 15 листопада 1917 року в м. Обухові Київської області в родині шевця. Мати прищепила йоту любов до пісні, батько змалку привчав до шевства, а дядько Микита першим, відкрив хлопцеві світ літератури.

До школи Андрій пішов шестирічним хлопчиком. Роки були тяжкими, тому малому Андрієві доводилось ходити до крамарів топити груби, щоб заробити якусь копійку.

Закінчивши сільську школу, він вступив на літературний факультет Київського інституту народної освіти, який закінчив 1932 року.

Працював в Овручі вчителем української мови і літератури, згодом – директором школи.

Перші його вірші з’явилися друком 1930 року. Працював А. Малишко дуже багато, писав швидко і легко, майже без виправлень. Особливо активно писав поет в роки Другої світової війни, працюючи на фронті кореспондентом. Збірки цього періоду мали магічну силу, яка хвилювала душу кожної людини.

А. Малишко – лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка 1964 року.

Чимало ліричних творів А. Малишка покладено на музику. Малишкова “Пісня про рушник” пішла в люди і стала народною.

“А. Малишко залишив нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень”, – писав про поета Олесь Гончар. І серед них, – вірші для дітей, справжні перлинки мудрості й естетичної насолоди.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Андрій Малишко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ