АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
√ План аналізу прозового твору.
1. Тематика і проблематика.
2. Жанр.
3. Форма оповіді (від імені автора, оповідача тощо).
4. Сюжетно-композиційні особливості (в тому числі й позасюжетні елементи).
5. Простір і час.
6. Система образів і засоби їх розкриття.
7. Мова художнього твору.
8. Ідея. Задум письменника і його втілення.
9. Місце в історико-літературному процесі.
√ План аналізу віршованого твору.
1. Тема.
2. Ідея.
3. Образ автора або ліричного героя (його думки, почуття, переживання).
4. Композиція (розвиток почуттів, ідеї або образів).
5. Жанр.
6. Особливості ритмомелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, рими тощо).
7. Мова художнього твору (тропи, фігури та ін.).
8. Зв’язок з певним напрямом, течією.
√ План аналізу драматичного твору.
1. Жанрова природа твору.
2. Конфлікт.
3. Особливості розвитку сценічної дії.
4. Характери героїв і художні засоби їх розкриття.
5. Сюжетні та позасюжетні елементи (монологи, діалоги, ремарки тощо).
6. Тема та ідея.
7. Різні наукові чи читацькі інтерпретації.
8. Місце в історико-літературному процесі.
Related posts:
- Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функціїхудожньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору Тема. Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору. TЛ: поглиблення понять про художній образ, художній твір. Мета: окреслити коло проблем, які розв’язуватимуть на уроках української літератури протягом року, розкрити значення мистецтва слова в духовному житті людини; ознайомити учнів з багатозначністю художнього […]...
- Схема аналізу літературно-художнього твору 1. Історія створення. 2. Тематика; 3. Проблематика. 4. Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос. 5. Жанрова своєрідність. 6. Основні художні образи в їх системі і внутрішніх зв’язках. 7. Центральні персонажі. 8. Сюжет і особливості будови конфлікту. 9. Пейзаж, портрет, діалоги і монологи персонажів, інтер’єр, обстановка дії. 10. Мова твору (авторський опис, розповідь, відступи, міркування). […]...
- Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення. 1. Образи Дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи: А) образи осіб, що виступають у […]...
- Тенденції розвитку методичної думки про аналіз художнього твору А. Ситченко, Доктор педагогічних наук Миколаїв Методика викладання літератури в школі основним питанням свого розвитку має вивчення художнього твору. Учених і практиків завжди хвилювали проблеми змісту й методів літературної освіти та виховання читачів-учнів. Аналізуючи погляди вже перших методистів, звертаємо увагу на такі їхні ідеї: – основою теоретичних знань і практичних вправ з літератури є повне […]...
- Типи композиційної організації художнього твору – КОМПОЗИЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Композиційна організація того чи іншого художнього твору може вбирати в себе і “розміщення персонажів (їх “систему”), й зіставлення сюжетних епізодів, і порядок повідомлення про хід подій, і зміну прийомів оповіді, і взаємоспіввіднесеність деталей зображуваного, і співвідношення глав, абзаців, строф і окремих словесних зворотів” [17, 157). Індивідуальні особливості композиційної побудови конкретних художніх творів великою мірою залежать […]...
- Функції і типи сюжетів – Сюжет художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Сюжет як художня форма зв’язування та конкретизації фабульної основи твору виконує дві основні функції, першу з яких умовно можна назвати перипетійною, другу – характерологічною. Перипетійна (грец. Περιπέτεια – несподіваний поворот, що веде до раптової зміни дії) функція сюжету виявляє себе в такій формі конкретизації та розгортання фабули твору, яка акцентує увагу читача переважно на самому […]...
- Визначення сюжету – Сюжет художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Сюжетом (франц. Sujet – предмет, тема) називають перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули. Категорія сюжету з’являється у зв’язку з необхідністю якось позначити специфічність предмета зображення у словесному мистецтві, який, на відміну від просторових мистецтв, даний не в статиці (тому, наприклад, “сюжет” і “тема” у просторових […]...
- Пейзаж – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Пейзажем (франц. Paysage, від Pays – країна, місцевість) називається образ природного оточення персонажів та їхніх дій, опис картин природи в художньому творі, який має певне значення в його загальній змістовій організації. Найважливіша функція пейзажу полягає в тому, що він виступає у творі як додатковий опосередкований засіб характеристики окреслюваних у ньому героїв, персонажів. Змістовий обсяг поняття […]...
- Вступ. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Художній твір – нова естетична дійсність, що “вбирає” свій час і є носієм загальнолюдських вартостей. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах. ТЛ: аналіз художнього твору, контекст, естетика Мета: розкрити учням значення літератури в житті нації; ознайомити з періодизацією розвитку літератури; формувати вміння пояснювати відмінність усної словесності від книжної літератури; поглибити знання учнів про літературу як вид мистецтва; виховувати усвідомлення національного і вселюдського значення мистецтва. Обладнання: книжки різних років видання, ілюстрації, пов’язані з періодизацією розвитку літератури, підготовлені матеріали для пошукової роботи, фото давніх […]...
- Образ автора – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом автора називається відображена у творі особистість автора-творця, яка знаходить свій вияв у формі певної світоглядної позиції (точки зору), що стоїть за всім зображеним у творі і зв’язує його вираженням певної концепції світу й людини. Образ автора – специфічна смислова величина, яку, з одного боку, потрібно відрізняти від біографічної авторської постаті, автора – як людини, […]...
- Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не […]...
- ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ. РІЗНОВИДИ ОБРАЗІВ (ОБРАЗ-ПЕРСОНАЖ, ОБРАЗ-СИМВОЛ, СЛОВЕСНІ, ЗОРОВІ, СЛУХОВІ ТОЩО). АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ПОГЛИБЛЕННЯ ПОНЯТЬ ПРО ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ, ХУДОЖНІЙ ТВІР – Вступ. Усна народна творчість Мета: поглибити уявлення про поняття “художня література”; закріпити та удосконалити знання про багатозначність художнього образу, художній твір; розвинути емоційне сприйняття функцій художньої літератури, вміння відрізняти різні типи образів, створювати елементарні образи; виховувати естетичні почуття. Обладнання: картки із текстами, сигнальні картки. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Вступне слово вчителя Ще в […]...
- Аналіз поетичного твору. Аналіз драматичного твору Аналіз поетичного твору. І. Загальні питання: 1) назва твору, ім’я автора; 2) назва збірки, складовою якої є вірш; 3) рік написання та видання; 4) поштовх для створення збірки чи вірша; 5) кому присвячений; 6) наявність епіграфа, його значення. ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка; 2) жанр; 3) тема; 4) […]...
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
- Персонаж – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Персонажем (франц. Personnage, від лат. Persona – маска актора в античному театрі, в переносному розумінні – носій маски, актор, власне – зображувана ним особа) називається образ дійової особи, що виступає у творі як об’єкт розповіді і сприймається насамперед як певна жива або умовно жива істота. По суті поняття “персонаж” є збірною назвою тієї сукупності засобів […]...
- Зміст і форма художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ОБРАЗ – форма пізнання реальної дійсності в літературі та мистецтві. Для науки характерна інша форма – понятійна. На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття, оскільки в ньому предмет зображення постає в кон-кретно-чуттєвій формі. Образ – конкретна і водночас узагальнена картина, яка створена за допомогою вимислу і має естетичне значення. […]...
- Аналіз мови художнього твору (на прикладі вивчення повісті І. Франка “Пepexpecнi стежки”) 10 клас С. Привалова, Ст. викладач кафедри української літератури Глухівського державного педагогічного університету; С. Нарожна, Студентка Глухівського державного Педагогічного університету Аналіз мови художнього твору є актуальною проблемою у системній шкільній літературній освіті. На сучасному уроці української літератури в старших класах невід’ємною складовою літературознавчого аналізу художнього твору повинен стати аналіз його мови. Одним із шляхів аналізу […]...
- Образ читача – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом читача називають відображеність у творі особи читача, точніше читацької свідомості як прогнозованого типу оцінки зображеного у творі. Образ читача – багатоаспекТна проблема, пов’язана як з предметом теорії літератури, так і з питаннями психології творчості та сприйняття. Стосовно поетики проблема образу читача, зокрема, постає тоді, коли художній текст розглядається не як замкнуте в собі ціле, […]...
- Внутрішня організація сюжету – Сюжет художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ В основі внутрішньої організації сюжету як певної послідовності перебігу та розгортання дії лежить Конфлікт (від лат. Conflictus – зіткнення), тобто певна суперечність у стосунках між героями, проблема, що окреслюється темою твору і, потребуючи свого вирішення, мотивує той чи інший розвиток дії. Конфлікт, що постає у творі як рушійна сила його сюжету й ланка, яка поєднує […]...
- Аналіз епічного твору малого жанру Необов’язково дотримуватися сувору послідовність наведених тут пунктів, але кожен з них, залежно від специфіки твору, повинен бути вами аргументований і при необхідності розкритий. Якщо щось вам невідомо, не турбуйтеся, розкрийте повніше інші пункти. Час створення твору, історія задуму, коротка характеристика епохи. Жанрова своєрідність твору: велика чи мала епічна форма; характеристика виду твори: оповідання, новела, повість, […]...
- Аналіз літературно-художнього твору Аналізуючи художній твір, слід розрізняти ідейний зміст і художню форму. А. Ідейний зміст включає: 1. Тематику твору – вибрані письменником соціально-історичні характери в їх взаємодії. 2. Проблематику – найбільш істотні для автора властивості й сторони вже відображених характерів, виділені й підсилені ним в художньому зображенні. 3. Пафос твору – ідейно-емоційне ставлення письменника до зображених соціальних […]...
- Оповідач – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Оповідачем зветься дійова особа, зображена у творі як суб’єкт розповіді, а саме – як герой, від особи якого у творах епічного чи ліро-епічного роду літератури ведеться розповідь і який виступає в них у функції уявного автора. Основні ознаки цього типу дійової особи полягають у тому, що оповідач – це герой ліричної фабули (див.: Фабула) твору […]...
- Читання художнього твору не лише читання – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Для студента-філолога читання художньої літератури є професійною справою. Проте навчально-професійне читання має суттєві особливості. Передусім важлива мета читання літературного твору: його належить осмислити як художній факт, явище у творчому доробку письменника, літературному процесі епохи, історії національної і світової літератур. Засвоюючи художній текст, слід урахувати і ймовірні ситуації в перспективі: практичне (семінарське) заняття, екзамен, пізніше – […]...
- МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ (ТРОПИ) – Мова художньої літератури – мовна система, яка співвідноситься з літературною формою, до якої долучаються усі нелітературні форми задля якнайповнішого відображення дійсності і змалювання образів. У мові художньої літератури функціонують усі відомі мовні засоби. √ Мова художнього твору базується на використанні Тропів, фігур (синтаксичних конструкцій), символів, лексики за історичним, територіальним принципом тощо. – Троп – […]...
- ТЕМА ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Тема (грец. τέμα – те, що покладено в основу) – це коло життєвих явищ, відображених у творі у зв’язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. Тема – узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому. У творі тема існує у вигляді того вихідного смислового положення, до […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Неологізми (від грец. Νέοζ – новий і Λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- Інтер’єр – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Інтер’єром (франц. Intérieur – внутрішній) називається образ речового оточення персонажів та їхніх дій, опис приміщення, реалій побуту: речей, предметів і т. д. Найважливіша художня функція інтер’єру – засобами компоновки, добору відповідних речей і предметів підкреслити ті чи інші специфічні риси, смаки, духовні запити персонажа – тим самим слугувати опосередкованим засобом його характеристики. Прикладом “ідейної” єдності […]...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, не виходячи в більшості випадків за її межі. Забарвлені подібним індивідуальним уживанням новотворені прозаїком або поетом слова позначаються терміном […]...
- ПЛАН АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРІВ 1. Короткі відомості про автора/авторку, його/її місце в літературі. 2.Історія написання і видання твору. 3. Життєва основа твору. 4. Жанрові особливості. 5. Тема, ідея, конфлікт, проблематика твору. 6. Особливості сюжету та композиції, їхня роль у розкритті поставлених проблем. 7. Позасюжетні елементи і їхнє значення: – назва твору; – присвяти, епіграфи; – описи; – авторські відступи. […]...
- ІДЕЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – Українська література – шкільна програма Ідеєю (грец. Ιδέα – образ, початок) називається та головна думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ. Панас Мирний, наприклад, у листі до М. Старицького так визначив ідею циклу із семи своїх оповідань “Як ведеться, так і живеться”: “Колись малась думка у таких обрисах подати […]...
- Аналіз ліричного твору Аналіз ліричного твору – це досить непростий варіант теми твору. Ваше завдання полягає не в спробі переказати прозою поезію, адже ліричний вірш не пройшов перекладення якогось прозового задуму, а втілення особливого поетичного стану художника, і, аналізуючи лірику, ви теж повинні зуміти “увійти” в подібний стан. Як пише Е. Полтавец, “Ліричний вірш – це видих гніву […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Загальні принципи організації художнього мовлення – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнім мовленням називається підкреслено індивідуалізована форма мовлення, що емоційно увиразнює оціночне ставлення мовця до предмета його висловлювання з розрахунком на естетичне враження. Загальні принципи організації художнього мовлення спираються на його протиставленість мові побутово-практичного призначення, використання якої обмежується Комунікативною (лат. Communicatio, від Communico – роблю загальним, зв’язую, спілкуюся) функцією мовлення й не виконує при цьому ніяких […]...
- До питання про розвиток творчих здібностей учнів під час аналізу художнього твору П. Розвозчик, Заслужений учитель України Біла Церква Аналіз художнього твору і розвиток творчих здібностей особистості – це найбільш актуальні проблеми в методиці літератури, над розв’язанням яких уже тривалий час, починаючи з XIX ст., працюють вчені-методисти. Варто наголосити, що, по суті, ніхто не об’єднував ці дві проблеми в одну, але майже всі вказували на їх органічний […]...
- Діалектизми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Діалектизми (від грец. Διάλεκτοζ – говір, наріччя) – це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами. Наприклад: трепета – осика, блават – волошка (південно-західні говори); конопляник – горобець, клювак – дятел (північні говори); баклажан – помідор, калачики – кукурудза (південно-східні говори). Поряд з поняттям діалекту існує […]...
- ТИПИ КОМПОЗИЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Композиційна організація того чи іншого художнього твору може вбирати в себе і “розміщення персонажів (їх “систему”), й зіставлення сюжетних епізодів, і порядок повідомлення про хід подій, і зміну прийомів оповіді, і взаємоспіввіднесеність деталей зображуваного, і співвідношення глав, абзаців, строф і окремих словесних зворотів”. Індивідуальні особливості композиційної побудови конкретних художніх творів великою мірою залежать від їхньої […]...
- Еліпсис – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Еліпсис (грец. Έλλειψιζ – пропуск, нестача) – це стилістична фігура, побудована шляхом пропуску слова або кількох слів. Наприклад: Зостались ви, пісні старії, Щоб старину згадати нам, Старим – літа їх молодії. (О. Корсун) В останньому рядку тут опущено слово “згадати”. Еліпсис може посилювати динамічність фрази, напруженість зміни дії, підкреслювати лаконізм, ліричну схвильованість, розмовні інтонації. Еліпсис […]...
- Тема – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Тема (грец. Τέμα – те, що покладено в основу) – це коло життєвих явищ, відображених у творі у зв’язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та оцінки. Тема – узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому. У творі тема існує у вигляді того вихідного смислового положення, до […]...
- Літературна комунікація і витлумачення (інтерпретація) художнього твору Текст і твір. Підтекст. Аналіз і синтез. Інтерпретація. Аналіз та інтерпретація літературного твору у середній школі. Об’єктом вивчення літератури в школі є художній твір. У цьому зв’язку слід розрізняти текст і твір. Значення цих термінів унаочнюється в структурі літературно-художнього комунікативного акту: автор – авторський твір – художній текст – читач (реципієнт) – читацький твір. Вперше […]...
- Система завдань з розвитку творчих здібностей старшокласників у процесі аналізу художнього твору П. Розвозчик, Заслужений учитель України Біла Церква Система – це “сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія. Найважливішими рисами системи є розчленованість і цілісність” [9, с 475-476]. Вибудувати систему завдань – означає чітко визначити, чому вчити старшокласників і в якій послідовності. Проблема класифікації завдань з літератури у школі давно вже знаходиться в […]...