Аналіз витрат, обсягу і прибутку
Аналіз “витрати – обсяг – прибуток” – це інструмент управлінського планування і контролю, в основі якого лежить взаємозв’язок постійних і змінних витрат, обсягу виробництва, виручки (доходу), і прибутку. Даний аналіз дозволяє відшукати найбільш вигідне співвідношення між перемінними витратами, постійними витратами, ціною і обсягом виробництва продукції і часто використовується для короткострокового планування і оцінки альтернативних рішень. Більш того, він є ключовим фактором в процесі прийняття багатьох управлінських рішень, що стосуються питань визначення асортименту виробів, об’єму виробництва, типу маркетингової стратегії і т. д. Завдяки тому, що аналіз передбачає поділ постійних і змінних витрат, стає можливим визначити нижні межі ціни продукції або замовлення, зіставити прибутковості різних видів продукції, вибрати оптимальну з економічної точки зору технологію виробництва, визначити точку беззбитковості, запас міцності підприємства і зробити висновки про деякі інші аспектах діяльності.
Методи визначення взаємозв’язку витрат, обсягів і прибутку
Метод рівняння дозволяє розрахувати кількість продукції, необхідної для того, щоб вийти на точку беззбитковості: Виручка – Змінні витрати – Постійні витрати = Чистий прибуток Метод маржинального доходу використовує формули: Маржинальний дохід = Виручка від реалізації – Змінні витрати. Маржинальний дохід на одиницю = Ціна – Питомі змінні витрати Критична точка визначається шляхом ділення постійних витрат на маржинальний дохід на одиницю. Цей метод доцільний в даному випадку, оскільки показник прибутку залежить від маржинального доходу. І щоб підняти прибуток, можна вдатися до таких способів, як зниження ціни продажів (так збільшується обсяг реалізації), збільшення постійних витрат і збільшення обсягу, пропорційне зміна змінних, постійних витрат і обсягу випуску продукції. Графічний метод наочно показує взаємозв’язок виручки (доходів), витрат, обсягу продукції і прибутку (збитків).
Визначення точки беззбитковості
Поріг рентабельності кожного окремого виду товару (послуг) лежить в основі формування асортиментної політики. При прийнятті рішення про те, виробництво яких продуктів слід нарощувати, а будь – скорочувати слід звертати увагу на наступні моменти:
- – Чим вище різниця між продажною ціною продукції і сумою змінних витрат, тим вище маржинальний дохід і рівень рентабельності. Чим більше маржинальний прибуток, тим більше обсяг і сприятливішими динаміка прибутку. – Виробництво / продаж товару завжди пов’язані будь-якими обмежують факторами, які залежать від специфіки бізнесу і властивостей зовнішнього середовища. Найжорсткішим обмежуючим фактором є час.
Нижня межа цін
Ринкова ситуація схильна мінятися під дією тих чи інших факторів, і тому зручний має в розпорядженні відомості про можливі межах зниження цін – довгостроковому і короткостроковому. – Довгостроковий нижня межа ціни показує, яку ціну можна встановити, щоб мінімально покрити повні витрати на виробництво і збут товару. Він дорівнює повній собівартості виробів.
– Короткостроковий нижня межа ціни орієнтований на ціну, яка покриває лише прямі (змінні або виробничі) витрати.
Умови застосування аналізу
Проведення аналізу актуально при дотриманні ряду умов:
– Витрати чітко поділяються на постійні та змінні.
– Показники рівня цін, продуктивності праці, асортименту залишаються незмінними.
– Аналізований період досить короткий (в межах одного року).
– Обсяг виробництва і обсяг продажів ідентичні.
– Витрати і виручка залишаються виробничою функцією.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)