Аналіз вірша “Трійка” Некрасова
“Трійка” – одне з найвідоміших віршів Некрасова, який трепетно розповідає про долю російської жінки. Короткий аналіз “Трійка” за планом допоможе учням зрозуміти позицію автора. Використовувати той розбір на уроці літератури можна для більш повного розкриття теми.
Короткий аналіз
Перед прочитанням даного аналізу рекомендуємо ознайомитися з віршем Трійка.
- Історія створення – твір написано Некрасовим в 1846 році. Рік по тому, в 1847-му його опублікували в “Современнике”. Тема – тяжкість долі російської селянки. Композиція – кільцева, яку починає і закінчує звернення ліричного героя до селянській дівчині. Жанр – громадянська лірика. Віршований розмір – тристопний анапест. Епітети – “веселі подруги”, “проїжджий корнет”, “червона стрічка”, “смаглява щока”, “напівкругла брову”, “легкий пушок”, “чорнобрива дикунка”, “непробудний сон”, “вічний переляк”. Метафори – “забило сердечко тривогу”, “обличчя спалахнуло”, “стрічка в’ється грайливо”, “чари, запальні кров”, “погляд розорить на подарунки”, “свекруха в три погибелі гнути”, “отцветешь від роботи”. Порівняння – “чорні, як ніч”.
Історія створення
Цей вірш Некрасов написав в 1846 році. Він присвятив його приятелю Тургенєва і Бєлінського, Івану Маслову. Ця людина служив чиновником при коменданта Петропавлівської фортеці. При цьому посвята присутній тільки в першій публікації, в наступних його вже немає.
Для того, щоб опублікувати вірш в “Современнике”, довелося діставати схвалення цензури. Отримано воно було тільки в кінці 1846 року 30 грудня, через що і довелося переносити публікацію “Трійки” на наступний рік.
Тема
Миколи Олексійовича завжди хвилювала доля російської жінки – він часто бачив, як страждала від самодура-батька його мати. Ця тема неодноразово піднімалася в його творах – їй же присвячена і “Трійка”.
Розповідаючи про молоду дівчину, поет малює її прекрасною і хвилюючою, але ярмо тяжке життя вже невідворотно зависло над нею. Цій прекрасній квітці не залишиться нічого іншого, як зів’янути передчасно від непосильної роботи і зійти в могилу.
Композиція
Для того, щоб продемонструвати свою думку, Некрасов використовує кільцеву композицію. У першій строфі головний герой запитує молоденьку селянку, чому вона так жадібно дивиться на дорогу, а в останніх двох застерігає її від тих неясних мрій, які заважають їй просто гратися з подружками – немає у неї іншої долі, крім тяжкої селянської частки.
Умовно твір можна розділити на дві частини: уявна щасливе життя красивою селянки і реальна – нещасна, наповнена тільки роботою, побоями чоловіка і нескінченним народженням дітей.
Спочатку поет створює експозицію: показує селянську дівчину, що стоїть на дорозі і очікує чогось. Коли показується трійка, яка символізує красиве життя, героїня намагається наздогнати її. І тут автор робить паузу в основному розповіді, щоб описати красуню-селянку. Створений ним виразний портрет цілком пояснює наступне за ним припущення, що вона поживе досхочу, що життя її буде повною і легкої…
Але друга частина твору за своєю суттю є антитезою до першої: в ній показується та доля, яка насправді чекає свіжої прекрасну дівчину. І доля ця незавидна: вона піде за нечепуру-мужика, який буде бити її, а свекруха тільки додасть. Нескінченні пологи і важка робота зроблять її байдужою до всього: колись жива молода дівчина передчасно перетвориться в отупілими від побоїв і праці стару. Так і зійде вона в могилу.
І саме тому застерігає її ліричний герой від мрій – сенс його слів в тому, що коли збудуться її бажання, символізує невідоме щастя трійка, давно виїхала, та й гарний корнет в ній прямував до іншої дівчини. Так що селянці залишається тільки смиренно прийняти свою долю.
Жанр
Як і більшість творів Некрасова, цей вірш належить до жанру громадянської лірики. Написаний він тристопним анапестом – це розмір використаний поетом для того, щоб зробити твір більше походимо на пісню. Згодом воно дійсно було покладено на музику і стало відомим романсом.
Чоловіча та жіноча рими, які чергуються в строфах, створюють враження цілісності.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)