Аналіз вірша “Пам’ятаю довгими зимовими вечорами” Буніна

Напевно, немає такої людини, яка б не знала Буніна і його цікаві твори. І ось одне з них є не тільки ліричним, але ще і мальовничим під назвою “Пам’ятаю довгий, зимовий вечір”. Він був написаний в 1887 році.

Тут розповідається про спогади, які збереглися про дитинство автора. Він згадує і докладно розповідає про свою маму, а також про будинок, в якому не тільки народився, а й виріс. Тут завжди тебе чекають і радіють разом з тобою кожному моменту. Тільки тут про тебе будуть піклуватися, і любити найчистішою любов’ю. А також в своєму будинку завжди спокійно і ти відчуваєш себе спокійно і легко. Батьки завжди намагаються зробити все для того щоб уберегти свою дитину від усіх бід і нещасть, які постійно ходять за кожною людиною.

Як тільки починаєш читати перші рядки вірша, то відразу ж на собі можна відчути ту негоду, яка описується в ньому. Тут описується зима, а будь-яка зима не обійдеться без бур, сильного вітру і багато снігу. А люди тим часом сидять вдома і дивляться у вікно, де відбувається все це. На відміну від вулиці будинку завжди тепло і затишно і часом навіть не хочеться виходити на вулицю і морозитися. Маленького хлопчика заколисує мама і, хоча він і боїться сильного вітру, який стукає постійно в вікна і від цього дуже сильно наляканий. Але мама співає чудову, тиху і цікаву пісеньку, яка забирає дитину в сон, де немає нічого страшного. Також мама знайомить свою дитину з літа, з яким він в майбутньому зустрітися і насолодитися його красою і теплом. Коли поруч знаходиться улюблений і рідний чоловік нічого не страшно і потихеньку дитина почала слухатися свою маму і засинати під її ніжний і красивий голос.

Мама розповідає своїй дитині про прекрасне і дуже хорошому світі, де немає ніколи болю і нещастя. А також тут постійно панує хороша погода. Всі її слова виражаються за допомогою спеціальних дієслів. Лише в самому кінці з’являються слова автора, де він згадує своє дитинство. Звичайно, з цього моменту пройшло дуже багато часу, але автор все прекрасно пам’ятає. Всі ці моменти постійно допомагають йому справитися з усіма бідами і нещастями, які час від часу відбуваються в житті Буніна. Він розуміє, що йому ніколи не повернуться в ті моменти і від цього він отримує натхнення для того щоб створювати нові твори і радувати ними своїх читачів. Батьки заклали в нього стрижень, який і допомагає вижити в непростих життєвих ситуаціях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша “Пам’ятаю довгими зимовими вечорами” Буніна