Аналіз вірша О. Блока “О, весна, без кінця і без краю…”

Поезія “О, весна, без кінця і без краю…” була написана Олександром Блоком, коли видатного поета покинула його дружина Любов Менделєєва, промінявши чоловіка на іншого.

Весь біль від втрати Блок висловив в поезії, активно використовуючи метафори і епітети, прикриваючи біль за бравадою і натхненням.

Автор говорить про буяння весни, розквіти молодості і сил, проводячи паралель між своїм станом глибокої печалі, відчаю і образи. Блок висловлює ненависть до своєї невірної коханої, але, не дивлячись на це, не заперечує любов до колишньої дружини.

Вона все так само бажана для нього, але поет визнає, що возз’єднання з нею бути не може. Блок говорить лише про невтілену мрію повернути її назад, розуміючи її марність.

Всупереч збентеженим почуттям і гіркоти розчарування Олександр Блок не впадає у відчай. Він розуміє, що життя триває і налаштований боротися, йти далі незважаючи ні на що.

Поет готовий приховати образу і ненависть, розчарування і горе за символічний “щит”, яким прикривається від негараздів. Його вже нічим не здивувати і не збити з наміченої мети – він налаштованийна пошуки нових смислів, нових надій і “хмільних” Почуттів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша О. Блока “О, весна, без кінця і без краю…”