Аналіз вірша “Бджоли” Некрасова

Цей вірш було написано Некрасовим спеціально для дитячої книги, яку він хотів видати, але так і не вийшло. Микола Олексійович вважав, що рівень дитячої літератури в Росії того часу залишає бажати кращого. Починається це невеликий вірш з прямої мови, в якій герой запрошує поїсти меду з хлібом і послухати історію. А слухача герой називає “синком”.

З другого рядка починається ця правдива історія (вже без лапок). Йдеться про те, що дуже вже піднялася вода – майже все навколо затопило. Сухого місця залишилося тільки село і пагорб з вуликами. Герой говорить про бджіл з любов’ю і повагою. Ці комахи з “наших” вуликів для села, як ті ж корови, – годувальниці. Крім того, бджоли, як трудівниці, викликають повагу. І також жалість від того, що з пилком бджоли тоді не могли перелетіти цю воду, падали і тонули. Якби вони летіли “порожняком”, ніби трутні, то зберегли б собі життя, але вони гинули, виконуючи свій обов’язок. І герой гірко згадує – тонули працівниці серцеві. Все в селі хотіли їм допомогти, але не знали, як це зробити. Ось чому жителів цього села називають у вірші грішними, тобто за гріхи їм таке покарання – спостерігати загибель своїх бджіл.

І зізнається оповідач, що ніколи б не знайшли рішення, але, на щастя, проходив повз їх села людина. І як раз привело його до них на велике церковне свято – це хороший знак. Цей “перехожий” порадив поставити віхи – такі опори для бджіл, щоб вони могли відпочити. За цю просту, але практично геніальну думку він став буквально “святою людиною” в тому селі. І бджоли відразу зрозуміли допомогу людську – на першу ж віху повалили відпочивати. Їх порівнюють з “прочанка” біля храму.

Завершується історія в третій строфі, коли підкреслюється, що за того перехожого тепер тільки і молитися. І слухач, поївши меду, теж перехрестився з вдячністю тій людині.

Мова героя ритмічна, описова, а й досить емоційно. Наприклад, він вигукує про повінь: “Біда!” Багато слова вказують на те, що говорить людина проста, хоча і цілком грамотний. Наприклад, “напоумити”, “Натко”, також є казкова співучість, адже історія для дитини, “тужив-сумував”, “травочка”. І зараз ми бачимо багато застарілих слів: “осяяти”, “благодать”.

Цей вірш легко читається, показує простих людей, їх добрі вчинки і, взагалі, гармонію в світі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша “Бджоли” Некрасова