Аналіз повісті “Серцева недостатність”
Розповідь ведеться від імені сімнадцятирічної Галини, тільки що закінчила школу і поступила в університет. Дівчина поки лише починає пізнавати життя і оточуючих її людей, в ході розповіді їй належить випробувати важке розчарування в одному з тих, кому вона звикла беззастережно довіряти.
Батьки Галі давно розлучилися, з дитячих років дівчинку виховує вітчим, якого вона зазвичай називає Павлусем. Павлуша проявляє безмежну дбайливість про дружину і підростаючої падчерки, мати постійно нагадує Галі про те, що її рідний батько ніколи не був настільки уважним і співчутливим. Сім’я Галини також дружить з родиною заступника Павлуші Олексія Митрофановича Корягіна, у якого четверо дітей. Саме ця людина всіляко допомагає Галі готуватися до вступних іспитів, дівчина вважає, що змогла стати студенткою головним чином завдяки йому.
Галина відчуває себе по-справжньому щасливою, дізнавшись про те, що виявилася в списках зарахованих до університету. Павлуша в той же день повідомляє їй про те, що дістав їй гарячу путівку в кардіологічний санаторій “Березовий сік”, де вона проведе той місяць, який залишається до початку занять. Галя охоче вирушає на відпочинок, в санаторії дівчина знайомиться з різними людьми і уважно спостерігає за ними. Її неприємно вражає вчинок одного з сусідів по столу, музиканта Григорія Семеновича, який через незначну нездужання відмовляється зіграти перед ветеранами в клубі, хоча літні люди з нетерпінням очікували його виступу. Після цього, не витримавши загального осуду, цей чоловік змушений виїхати з санаторію до закінчення терміну путівки.
Час перебування Галини відпочинку теж уже завершується, коли дівчина дізнається від матері страшну новину про смерть Олексія Митрофановича. Галя з тривогою думає про непрацюючої дружини покійного і про його чотирьох дітей, не уявляючи, як же вони будуть жити без своєї головної опори. Вона пам’ятає про те, що під час її вступних іспитів Корягін знаходився в лікарні з інфарктом, але не уявляла собі, що його стан є настільки серйозним.
У реєстратурі санаторію Галя просить оформити її достроковий від’їзд, в руках у дівчини випадково виявляється її путівка. Вона з жахом бачить, що спочатку в ній були вказані дані Олексія Митрофановича, а зверху написано її власні прізвище, ім’я та по батькові. Вражена Галина розуміє, що її надмірно турботливий вітчим Павлуша домігся передачі їй тієї путівки, в якій дійсно по-справжньому потребував його переніс інфаркт заступник, в той час як у здорової дівчини не було ніякої реальної необхідності в перебуванні в санаторії.
Саме в цей момент Галя усвідомлює, що безмежна відданість домочадцям, за яку і вона, і її мати, і всі навколишні завжди цінували Павлушу, здатна обернутися і страшною, нелюдською стороною. Дівчина вважає тепер і себе винною в смерті Олексія Митрофановича, вона пише його дружині лист, в якому намагається все пояснити.
За словами Галини в фіналі оповідання, вона розуміє, що за придбання досвіду, за життєві уроки необхідно платити, проте в її випадку ціна виявилася занадто високою, її прозріння коштувало чужого життя. Ця історія змушує і кожного з читачів запитати себе, де ж знаходиться межа, яку не можна переступати навіть заради найбільш близьких людей, і задуматися про те, в якій мірі людина знає хоча б членів своєї сім’ї і уявляє собі, яких вчинків від них можна чекати.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)