Аналіз п’єси “Фауст” Гете

П’єса “Фауст”, аналіз якої ми зараз проведемо, – це трагедія, над якою Йоганн Гете працював більшу частину свого життя, а саме, шістдесят років. Твір увійшов до золотого фонду літератури.

Ми також пропонуємо вам прочитати короткий зміст “Фауста” в тому випадку, якщо ви прочитали повну версію і хочете згадати основні моменти сюжету або образи героїв. Почнемо аналіз з того, що розглянемо історію створення цього знаменитого твору.

Історія створення

У 1744 році у Гете з’явилася ідея сюжету, він хотів розповісти про сутність людського буття. Завершено творіння було за півтора року до його смерті. Реальна доля поета вплинула на створення п’єси. Він пережив кілька любовних романів і вважав, що любов – це вища сила.

Прототип головного героя – реальний персонаж, чорнокнижник. При аналізі п’єси “Фауст” слід врахувати і жанрове своєрідність твору. Це трагедія. П’єса “Фауст” розібрана сучасниками на цитати, які стали фразеологізмами.

Композиція і проблематика

Твір складається з двох частин. У першій 25 сцен, у другій 5 дій. У першій частині встановлені чіткі часові рамки – дія відбувається в середньовічній Німеччині. А в другій простір значно розширюється до античної епохи. Своєю незвичністю вражає вступ, яке складається з 3 сцен, вони ж і є зав’язкою. У них ми дізнаємося наступні лінії сюжету.

У п’єсі “Фауст” піднімаються не тільки одвічні питання, але і громадські. Фауст яро критикує нинішнє суспільство користолюбних людей, що живуть емоціями. Піднімається питання німецької системи освіти, яка, на думку автора, не призведе ні до чого хорошого.

Розкривається одвічний конфлікт добра і зла.

Тематика

Аналіз п’єси “Фауст” Гете був би неповним без чіткого розуміння тематики трагедії. Розглянемо ці моменти докладніше.

1. Тема любові. Любовні муки автора знайшли відображення і в трагедії. Фауст вважав Маргариту тінню любові і вона була для нього всього лише миттю. Хоча після її смерті він відчув спустошеність.

Друга любовна лінія з Гелен. Все, що відбувається здавалося Фаусту сном і чимось неймовірним. Саме тоді він зрозумів, що його земна любов була до Маргарити, а Гелен все так же здавалася йому недосяжною.

2. Тема моральності. Фаусту було недостатньо знань звичайної людини, він мучив себе, шукав душевний спокій і уклав угоду з Мефістофелем. Вона полягала в тому, що Фауст живий, поки живо людство.

Основні герої

Оскільки ви, напевно, читали твір цілком, ви пам’ятаєте всіх головних геров, але звернемо увагу, все-таки, на ключових персонажів і їх коротку характеристику. Використовуйте ці образи при аналізі.

Фауст – доктор, інтелектуально розвинена людина, що прагне до небесних знань. Заради яких він готовий на все.

Мефістофель – диявол і супутник Фауста. Цинік.

Маргарита – кохана доктора, боязка дівчина з великим і добрим серцем.

Любовна лінія підкреслила особисті якості Фауста. Їхні стосунки з Маргаритою були пристрасними, але і неузаконена, що вважалося неприпустимим в їхньому селі. Після бійки Фауста з братом дівчини, який був убитий, Доктор і диявол біжать з села, залишаючи Маргариту зовсім одну. Будучи кинутої і розсерджений, вона топить немовляти в ставку. Але розум повертається до Фауста, коли його кохана опиняється у в’язниці. У той момент вона вже відмовляється від його допомоги і віддає своє життя на волю Божу.

Фауст не може насититися тим, що він вже знає. Але він віддає свою душу не тільки заради себе, а й щоб інші змогли осягнути істини буття. Протягом усього твору доктор – борець зі злом. Лише у фіналі трагедії в його душі настає спокій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз п’єси “Фауст” Гете