Аналіз казки “Учень лікаря”

Болгарська казка “Учень лікаря” не містить в собі ніяких чудес, ніякого чаклунства. Але це тільки на перший погляд. Якщо вдуматися в казкові події уважніше, то стане ясно, що чудеса в казці все-таки є, тільки вони як би замасковані під реальність. Ну що, справді, казкового в тому, що у болгарського царя Бориса був придворний лікар Вазілі, який знав безліч лікарських зілля, лікувальних способів, і він умів лікувати від найважчих недуг?! Адже іноді умілі і досвідчені лікарі зустрічаються.

Ото ж бо й воно, що вмілі лікарі зустрічаються не на кожному кроці, а іноді! Набагато більше пересічних медиків, які ще з рядовими типами захворювань абияк справляються, а при складних випадках не відають як бути. У казці йдеться про лікарів, що спіткало глибинні таємниці своєї професії, оскільки він був справжнім ученим. Не менш казковим персонажем є головний герой казки – учень лікаря Радомир. Його бажання лікувати людей, вириваючи їх з рук смерті, повертаючи їм радість життя, було таке велике, що він зумів чотирнадцять років вивчати таємниці медицини, прикидаючись глухонімим, і жодного разу не видавши себе. Такий самоконтроль – чудо з чудес! Адже звичайні люди найчастіше не можуть змусити себе трохи помовчати, щоб дати заспокоїтися кому-небудь з близьких під час дурною сварки. А тут учень лікаря мовчав чотирнадцять років, та ще трудився, як бджола, щоб суворий царський лікар Вазілі не вигнав його з дому за лінь, або за помилку у виконанні завдань.

У казці показаний багаторічний поєдинок двох геніальних особистостей, двох талановитих в області медицини людей, один з яких був благородніше іншого, а тому переміг. Якщо розглядати побутові ситуації в лікарських колах, то набереться чимало випадків перемог інтриганів і хитрунів над талановитими, але довірливими і простодушними фахівцями. Самі негідні, найшкідливіші недоліки для лікарів – це гординя і заздрість. Якщо людина, яка обрала своєю професією медицину, шукає не служіння добру, а прагне досягти почестей, слави, матеріального благополуччя – ця людина готує собі отруту, від якого немає протиотрути!

Учень лікаря Радомир – зразок істинного цілителя. Навіть ворога, який побажав йому смерті, Радомир не хотів знищувати. При всій вченості, при всіх уміннях і досвідченості, людина, що таїть в серці гординю і заздрість, сам себе отруює. Так, казковий лікар Вазілі сам себе знищив, випивши запропонований учнем склянку чистої джерельної води. Думка, що учень перевершив вчителя в уміннях – стала причиною заздрості і смертельною отрутою для заздрісника. Казка прославляє працьовитість, терпіння і бажання творити добро.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Аналіз казки “Учень лікаря”