Аналіз казки “Шоколадна дорога”

Коротенька казка Джанні Родарі “Шоколадна дорога” оповідає про трьох маленьких братиків, яким пощастило з’їсти дуже багато шоколаду і печива, які дісталися їм даром. Так чому можна навчитися, прочитавши цю казку? Невже тільки пошкодувати, що в реальному житті не буває шоколадних дорожніх покриттів і печивних візків?

Ймовірно ті читачі, яких найбільше на світі цікавлять солодощі, так і зроблять. Ну а що подумають люди, яким шоколад і печиво не приносять особливого задоволення? Швидше за все, подумають, що казка “Шоколадна дорога” – улюблена історія для ласунів, ласунів і ненажер. І будуть праві! Адже герої казки, вийшовши з дому, пройшли довгу дорогу, нічого цікавого не побачивши і не зробивши. Всі їх увагу та час було зайнято процесом поглинання солодощів. Три братика не бачили ні звірів, ні птахів, ні краси навколишньої природи, так як нічим не цікавилися, крім їжі.

Багато дітей, звичайно, люблять шоколад і печиво. Ось тільки зжерти стільки шоколаду, щоб знищити цілу шоколадну дорогу – таке погодяться робити в повному обсязі діти, не кажучи вже про дорослих людей! Варто звернути увагу на той момент, що три маленьких ласуни, з’ївши шоколадну дорогу – заблукали, не відаючи в який бік рухатися після повернення додому. Їх врятував селянин, доставивши додому на візку з печива. Але маленькі ненажери, що не зробивши жодних висновків від втрати дороги, ще й печивний візок свого рятівника з’їли!

Обжерливість і обжерливість все мудреці світу називають помилкою, інакше кажучи поганою якістю або гріхом. Людина, що надає занадто велике значення поїдання всякого роду смакоти – заблукав на життєвій дорозі, втратив головні орієнтири сенсу існування. У багатьох народів є прислів’я, що свідчать про те, що “ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3.33 out of 5)

Аналіз казки “Шоколадна дорога”