Аналіз і мораль байки “Обоз” Крилова
Байка Обоз має досить зрозумілий, простий і банальний сенс. Перед нами історія про двох конях, які спускають вози з гірки і перший кінь діє дуже обережно, а другий його лає, хоча віз спускається насправді нормально.
Коли приходить черга другого коня спускати власний віз, він нічого не може зробити нормально і в підсумку падає, розбиваючи горщики і віз.
Мораль теж цілком зрозуміла: іноді люди починають лаяти інших, коли дивляться з боку. Хоча самі, коли настає черга взятися за справу, не можуть нічого зробити нормально і роблять навіть гірше, ніби й не чули самі власних порад, осуду і докорів.
Таке ми іноді можемо бачити і в школі, коли хтось відповідає біля дошки, його відповіді можуть здаватися якимись безглуздими, по класу лунають навіть смішки і докори: “як він міг так сказати?”, “Ну неймовірна дурість!”. Однак, коли нас самих викликають до дошки, то часто дар такою легкою мови кудись зникає і ми теж мнемо, не можемо пов’язати два слова і тільки в душі залишаємося такими гордими і благородними. При цьому ситуація якось не змінюється, наш віз теж котиться з гори, і відповіді залишаються невиразними.
Зрозуміти для чого потрібні такі байки зовсім не важко, автор закликає нас поменше дивитися на чужі помилки і помилки. Звичайно, розумні люди вчаться на помилках інших і враховувати досвід іншої людини дійсно деколи корисно і актуально, але є велика різниця в сприйнятті.
Якщо ми дивимося на помилки іншого тільки для того щоб морально піднятися, здаватися собі краще, з цього навряд чи вийде щось корисне. В основному з прискіпливістю слід ставитися до себе самих, тоді і власні справи стануть більш розумними, вмілими та цінними. При цьому дивитися на інших для того щоб дійсно перейняти якийсь корисний досвід, або оцінити можливі помилки – в якійсь мірі розумно.
Крилов пише про шкоду зазнайства і таке почуття, яке іноді свербить в людях. Вони часто не можуть навіть заспокоїтися і тільки і обговорюють як інший займається чимось. Причому не завжди він робить щось погано, але такі обговорюють бачать тільки погане і потішаються цим.
Найсумніше в цьому полягає у відсутності такого ідеального розподілу возів як дається в байці Крилова. Не кожному дано везти свого воза. Тому деякі протягом всього свого життя залишаються в помилках і приниженні інших людей, хоча самі не багато варті.
Варіант 2
Байка “Обоз” була написана Іваном Андрійовичем Криловим в 1812 році. Сюжет твору на перший погляд невигадливий і простий. Молода конячка сміється над акуратним і повільним спуском коня з обозом. В силу своєї недосвідченості вона вважає, що кінь проявляє недоречну обережність. Коли ж настає черга конячки спускати наступний віз, вона будучи впевненою в своїх силах і уміннях з швидкістю і запалом береться за справу. Однак спуск з гори виявляється не таким простим, як припускала молода кінь. Разом з возом вона потрапляє в канаву, розбиваючи при цьому “хазяйські горщики”.
Мораль байки укладена автором в останньому катрені. Багато людей, як і конячка, з легкістю критикують і дають поради. Вони помічають помилки інших і негайно вказують на них. Але варто лише приступити до справи самому, як з нього йде колишня легкість і той, хто недавно знав, як треба чинити, сам починає допускати помилки. Мораль також можна порівняти з приказкою: “в чужому оці смітинку побачу, а в своєму і колоди не помічу”.
Молода конячка не є строго негативним персонажем. Її критика і поради безглузді й порожні через нестачу знань і досвіду. Як пише Крилов “багато хто має слабкість ту ж”. Найчастіше дії інших людей здаються нам безглуздими і невірними. Але опинившись в такому ж положенні, що вживаються власні дії можуть бути ще гірше.
Якщо перенести сенс байки в життя людей, то можна зробити висновок, що критикувати і давати поради завжди набагато легше, ніж зробити щось самому. Повчання і “цінні” вказівки не завжди можуть виявитися допомогою, навіть якщо і чоловік бажає вам допомогти. Мудрий кінь, який звик самостійно приймати рішення, не використовує поради конячки. Він акуратно спускає віз. З цього випливає ще один висновок, що не завжди потрібно покладається на думку оточуючих, адже воно може виявитися помилковим. Так чи інакше, але відповідальність за прийняте рішення завжди лежить на тому, хто його прийняв.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)