Аналіз фінансових показників та коефіцієнтів
Фінансовий аналіз проводиться компаніями не тільки для оцінки поточного фінансового стану компанії, він також дозволяє спрогнозувати подальший її розвиток. При цьому аналітикам необхідно уважно поставитися до переліку показників, які будуть використовуватися для стратегічного планування.
Аналіз рівня сталого зростання компанії є динамічною аналітичної основою, яка об’єднує в собі фінансовий аналіз зі стратегічним менеджментом для пояснення особливо важливих взаємозв’язків змінних стратегічного планування та фінансових змінних, а також для перевірки відповідності завдань корпоративного зростання та фінансової політики. Цей аналіз дозволяє визначити наявність існуючих можливостей компанії для фінансового зростання, встановити, яким чином фінансова політика компанії буде впливати на майбутнє і проаналізувати сильні і слабкі сторони конкурентних стратегій компанії.
У цій статті розглянемо складові аналізу фінансових показників.
Будь-які заходи щодо реалізації стратегічних програм мають свою вартість. Необхідною частиною планування і реалізації стратегії є розрахунок необхідних і достатніх фінансових ресурсів, які компанія повинна інвестувати.
Інформації для фінансового аналізу
Найбільш повне визначення поняття фінансового аналізу наведено в “Фінансово-кредитному енциклопедичному словнику” (під ред. А. Г. Грязнова, М.: “Фінанси і статистика”, 2004): “Фінансовий аналіз – сукупність методів визначення майнового і фінансового положення господарюючого суб’єкта в минулому періоді, а також його можливостей на найближчу і довгострокову перспективу “. Метою фінансового аналізу є визначення найбільш ефективних шляхів досягнення прибутковості компанії, основними завданнями є аналіз прибутковості та оцінка ризиків підприємства.
Аналіз фінансових показників та коефіцієнтів дозволяє менеджеру розуміти конкурентну позицію компанії на поточний момент часу. Опубліковані звіти і рахунки компаній містять в собі безліч цифр, уміння читати цю інформацію дозволяє аналітикам знати, наскільки ефективно і результативно працює їхня компанія і компанії-конкуренти.
Коефіцієнти дозволяють побачити взаємозв’язок між прибутком від продажів і витратами, між основними активами і пасивами. Існує безліч типів коефіцієнтів, зазвичай їх використовують для аналізу п’яти основних аспектів діяльності компанії: ліквідності, співвідношення власних і позикових коштів, оборотності активів, прибутковості і ринкової цінності.
Аналіз фінансових коефіцієнтів і показників – прекрасний інструмент, що забезпечує уявлення про фінансовий стан компанії та конкурентні переваги і перспективи її розвитку.
- 1. Аналіз продуктивності. Коефіцієнти дозволяють проаналізувати зміну продуктивності компанії за показниками чистого прибутку, використання капіталу і здійснювати контроль за рівнем витрат. Фінансові коефіцієнти дозволяють аналізувати фінансову ліквідність і стабільність підприємства за рахунок ефективного використання системи активів і пасивів. 2. Оцінка ринкових бізнес-тенденції. Аналізуючи динаміку фінансових показників і коефіцієнтів за період в декілька років, можливо, вивчити результативність тенденцій в контексті існуючої бізнес-стратегії. 3. Аналіз альтернативних бізнес-стратегій. Змінюючи показники коефіцієнтів в бізнес-плані – можливо проаналізувати альтернативні варіанти розвитку компанії. 4. Спостереження за прогресом компанії. Вибравши оптимальну бізнес-стратегію, менеджери компанії, продовжуючи вивчати і аналізувати основні поточні коефіцієнти, можуть бачити відхилення від планових показників реалізованої стратегії розвитку.
Аналіз коефіцієнтів – це мистецтво взаємозв’язку двох і більше показників фінансової діяльності компанії. Більш повну картину результатів діяльності аналітики можуть побачити в динаміці за кілька років, і додатково порівнюючи показники діяльності компанії з середніми галузевими показниками.
Варто відзначити, що система фінансових показників – це не кришталева куля, в якому можна побачити все, що було і що буде. Це просто зручний спосіб узагальнити велику кількість фінансових даних і порівняти результати діяльності різних компаній. Самі по собі фінансові коефіцієнти допомагають менеджменту компанії сфокусувати увагу на слабких і сильних сторонах діяльності компанії, правильно сформулювати питання, на які ці коефіцієнти рідко можуть відповісти. Важливо розуміти, що фінансовий аналіз не закінчується розрахунком фінансових показників і коефіцієнтів, він тільки починається, коли аналітик провів їх повний розрахунок.
Реальна корисність розраховуються коефіцієнтів визначається поставленими завданнями. Перш за все, коефіцієнти дають можливість побачити зміни у фінансовому становищі або результати виробничої діяльності, допомагають визначити тенденції і структуру планованих змін; що допомагає керівництву побачити загрози і можливості властиві саме даному підприємству.
Фінансові звіти компанії є джерелом інформації про компанії не тільки для аналітиків, але і для менеджменту компанії і широкого кола зацікавлених осіб. Користувачам інформації про фінансові коефіцієнти для ефективного коефіцієнтного аналізу важливо знати основні характеристики головних фінансових звітів і концепції аналізу показників. Однак при проведенні фінансового аналізу важливо розуміти: головне – не розрахунок показників, а вміння трактувати отримані результати.
Аналізуючи фінансові показники, завжди варто мати на увазі, що оцінка результатів діяльності проводиться на підставі даних минулих періодів, і на цій основі може виявитися некоректною екстраполяція майбутнього розвитку копанні. Фінансовий аналіз повинен бути спрямований на майбутнє.
Концепції, що лежать в основі аналізу фінансових показників
Фінансовий аналіз використовується при побудові бюджетів, для виявлення причин відхилень фактичних показників від планових і корекції планів, а також при розрахунку окремих проектів. В якості основних інструментів застосовуються горизонтальний (динаміка показників) і вертикальний (структурний аналіз статей) аналіз звітних документів управлінського обліку, а також розрахунок коефіцієнтів. Такий аналіз проводиться за всіма основними бюджетам: БДДС, БДР, балансу, бюджетам продажів, закупівель, товарних запасів.
Основними особливостями фінансового аналізу є наступні:
1. Переважна більшість фінансових показників носить характер відносних величин, що дозволяє порівнювати підприємства різного масштабу діяльності.
2. При проведенні фінансового аналізу важливо застосовувати фактор порівняння:
- Порівнювати показники діяльності компанії в тенденції за різні періоди часу; Порівнювати показники даної компанії з середньостатистичними показниками по галузі або з аналогічними показниками підприємств всередині даної галузі.
3. Для проведення фінансового аналізу важливо мати повне фінансове опис компанії за вибрані періоди часу (зазвичай років). Якщо в розпорядженні аналітика є дані тільки за один період, то повинні бути дані балансу підприємства на початок і кінець періоду, а також звіт про прибутки за аналізований період. Важливо пам’ятати, що кількість балансів для аналізу має бути на одиницю більше, ніж кількість звітів про прибутки.
Управління бухгалтерським обліком є важливим елементом аналізу фінансових коефіцієнтів і показників. Основне рівняння бухгалтерського обліку, що виражає взаємозалежність активів, пасивів і прав власності, називають бухгалтерської збалансованістю:
АКТИВИ = ПАСИВИ + ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Активи зазвичай класифікують за трьома категоріями:
- 1. Поточні активи включають в себе готівку та інші активи, які повинні бути переведені в готівку протягом одного року (наприклад, цінні папери, які обертаються на біржі; дебіторська заборгованість; векселі до отримання; оборотні кошти і авансовані кошти). 2. Земельна власність, основні засоби виробництва і обладнання (основний капітал) включають кошти, які характеризуються відносно довгим терміном служби. Ці кошти зазвичай не призначені для перепродажу і використовуються у виробництві або продажу інших товарів і послуг. 3. Довгострокові активи включають в себе інвестиції компанії в цінні папери, наприклад, акції та облігації, а також нематеріальні активи, що включають: патенти, витрати на монопольні права і привілеї, авторські права.
Пасиви зазвичай поділяються на дві групи:
- 1. Короткострокові зобов’язання включають в себе суми кредиторської заборгованості, які слід виплатити протягом одного року; наприклад, накопичилися зобов’язання і векселі до оплати. 2. Довгострокові зобов’язання – це права кредиторів, які не обов’язково повинні бути реалізовані протягом одного року. До цієї категорії відносяться зобов’язання по облігаційній позиці, довгострокові банківські кредити, іпотека.
Система фінансових показників і коефіцієнтів
Загальна кількість фінансових коефіцієнтів, які можуть бути застосовані для аналізу діяльності компанії, – близько двохсот. Зазвичай використовується лише невелике число основних коефіцієнтів і показників і відповідно основні висновки, які на їх основі можна зробити. З метою більш впорядкованого розгляду і аналізу фінансові показники прийнято поділяти на групи, частіше за все, на групи, що відображають інтереси певних зацікавлених осіб (стейкхолдерів). До основних груп стейкхолдерів відносяться: власники, керівництво підприємства, кредитори. При цьому важливо розуміти, що поділ умовний і показники для кожної групи можуть використовуватися різними зацікавленими сторонами.
Як варіант, можливо впорядкування і аналіз фінансових показників за групами, що характеризує основні властивості діяльності компанії: ліквідність і платоспроможність; ефективність менеджменту компанії; прибутковість (рентабельність) діяльності.
Показники операційних витрат
Аналіз операційних витрат дозволяє розглянути відносну динаміку часткою різних видів витрат в структурі сукупних витрат підприємства і є доповненням операційного аналізу. Ці показники дозволяють з’ясувати причину зміни показників прибутковості компанії.
Показники ефективного управління активами
Ці показники дозволяють визначити, наскільки ефективно менеджмент компанії управляє активами, довіреними йому власниками компанії. По балансу можна судити про характер використовуваних компанією активів. При цьому важливо пам’ятати, що дані показники досить приблизні, тому що в балансах більшості компаній найрізноманітніші активи, придбані в різний час, вказуються за первісною вартістю. Отже, балансова вартість таких активів часто не має нічого спільного з їх ринковою вартістю, ця умова ще посилюється в умовах інфляції і при підвищенні вартості таких активів.
Ще одне спотворення поточного становища може бути пов’язано з диверсифікацією видів діяльності компанії, коли конкретні види діяльності вимагають залучення певного обсягу активів для отримання щодо рівного об’єму прибутку. Тому при аналізі, бажано прагнути до поділу фінансових показників за певними видами діяльності компанії або за видами продукції.
Показники ліквідності
Ці показники дозволяють оцінити ступінь платоспроможності компанії за короткостроковими боргами. Суть цих показників полягає в порівнянні величини поточних заборгованостей компанії і її оборотних коштів, які дозволять забезпечити погашення цих заборгованостей.
Показники прибутковості (рентабельності)
Дозволяють оцінити ефективність використання менеджментом компанії його активів. Ефективність роботи визначається співвідношенням чистого прибутку, яка визначається різними способами, з сумою активів, що використовуються для отримання цього прибутку. Дана група показників формується в залежності від акценту дослідження ефективності. Слідуючи цілям аналізу, формуються компоненти показника: величина прибутку (чиста, операційна, прибуток до виплати податку) і величина активу або капіталу, які утворюють цей прибуток.
Показники структури капіталу
За допомогою цих показників можливо проаналізувати ступінь ризику банкрутства компанії в зв’язку з використанням позикових фінансових ресурсів. При збільшенні частки позикового капіталу збільшується ризик банкрутства, тому що зростає обсяг зобов’язань компанії. Дана група коефіцієнтів цікавить в першу чергу існуючих і потенційних кредиторів компанії. Керівництво та власники оцінюють компанію як постійно діючий господарюючий об’єкт, у кредиторів двоякий підхід. З одного боку кредитори зацікавлені у фінансуванні діяльності успішно працюючої компанії, розвиток якої буде відповідати очікуванням; з іншого боку, кредитори оцінюють, наскільки вагомим буде вимога про відшкодування боргу, якщо компанія буде зазнавати значних труднощів при поверненні довгострокової позики.
Окрему групу утворюють фінансові показники, що характеризують можливість компанії з обслуговування боргу за рахунок коштів, одержуваних від поточних операцій.
Позитивний чи негативний вплив фінансового важеля зростає пропорційно сумі позикового капіталу, використовуваного компанією. Ризик кредитора зростає разом із зростанням ризику власників.
Показники обслуговування боргу
Фінансовий аналіз грунтується на даних балансу, який є бухгалтерської формою, відображає фінансовий стан компанії на певний момент часу. Який би коефіцієнт з характеризують структуру капіталу не розглядалося, аналіз частки позикового капіталу, по суті, залишається зі статистичними і не бере до уваги динаміку операційної діяльності компанії та зміни її економічної вартості. Тому показники обслуговування боргу не дають повного уявлення про платоспроможність компанії, а лише показують можливість компанії оплачувати процен
(2 votes, average: 5.00 out of 5)