Аналіз “Донських оповідань” і “Тихого Дону” Шолохова
Михайло Шолохов – знаменитий радянський письменник, чия популярність вийшла далеко за межі Радянського Союзу. Про його творчість захоплено відгукувалися метри світової літератури того періоду: Е. Хемінгуей, Р. Ролан, К. Прічард.
Творчість Шолохова
У творах М. Шолохова ми можемо знайти чуттєву любов і люту ненависть, всепоглинаюче почуття любові до Батьківщини і низьке підступність героїв. Його творчість описує шлях простої людини, який стикається з суворими перешкодами, але знаходить в собі сили, щоб їх подолати.
Завдяки тому, що автор незрівнянно володів мистецтвом слова, ми немов разом з героями переживаємо всі їхні радощі й прикрощі. Його твори мають надзвичайно привабливою силою: адже в кожному герої ми можемо побачити себе і свій життєвий шлях, але в зовсім інших історичних обставин.
Дуже часто критики розглядають Шолохова, як пропагандистського комуністичного письменника, однак, ознайомившись з його проізведеніемі, ми розуміємо, що це скоріше оману, ніж факт.
“Донські оповідання”
У творі автор не видає свого захоплення головними героями. Буденно, а місцями і вельми сухо, він просто розповідає про простих людей, життя яких змінила революція. Шолохов надає самому читачеві можливість наситити розповідь поетичними фарбами та романтичним духом.
Навіть смерть людей він описує як звичайність. Це ні в якому разі не говорить про нелюдськість автора, за нейтральної подачею буденності криються глибинні почуття і трагізм.
Герої “Донських оповідань” – прості люди, їм чужі піднесені поетичні роздуми і філософські аналізи, вони по-різному переживають різні суспільні конфлікти, що дає можливість читачеві самостійно робити висновки про їх внутрішньому світі.
Емоційне розкриття головних героїв відбувається через опис сімейних конфліктів і розлому в соціальних відносинах між донським козацтвом.
Чи не використовуючи поетичних методів, Шолохову вдалося показати всі варварство і блюзнірство братовбивчої боротьби. У “Донських оповіданнях” деякі епізоди насичені елементами жорстокості, але саме в них укладений гуманізм.
“Тихий Дон”
Твір Шолохова “Тихий Дон” має повне право характеризуватися як роман – епопея. На відміну від епопеї “Війна і мир” Толстого, в романі Шолохова головні герої спочатку представляють собою досить сформовані особистості, і не перебувають у пошуку свого “я” .
Головною темою твору є протистояння особистості та епохи. Головний герой роману, козак Григорій, є прототипом звичайної людини того часу, якому властиво помилятися, вибирати неправильні пріоритети, але одночасно любити і зберігати цілісність звий особистості.
Автором обрана досить складна і заплутана любовна лінія, однак вона ще більше насичує головних героїв неперевершеним індивідуалізмом і свободою думок.
Роман насичений найважливішими онтологічними цінностями значимість у житті кожної людини інституту сім’ї та будинку, повагу і любов до землі, як до джерела життя.
У романі автор не вказує прямо на негативних героїв, в деяких епізодах він навіть намагається знайти для них виправдання. Це в черговий раз показує літературний почерк Шолохова: провокація читача самостійно робити аналізують умовиводи.
Історична насиченість роману дозволяє усвідомити всі характерні ознаки тієї епохи, і їх вплив на долю людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)