Аналіз байки Крилова “Вовк на псарні”

Перу Івана Андрійовича Крилова належить байка “Вовк на псарні”, яка символічно пов’язана з подіями Великої Вітчизняної війни 1812 року. Сюжет твору оригінальний.

Вся дія байки розвивається на псарні. У цей закритий простір потрапив Вовк, що мав намір викрасти вівцю. Ось тільки помилочка вийшла. Фатальна, скажімо так, помилка. Пси відчули сірого і підняли гавкіт. Псарі, почувши шум і оцінивши ситуацію, відрізали хижакові всі шляхи порятунку, закривши наглухо ворота.

Вовк вирішив піти на хитрість. Він почав вести переговори з собаками, давлячи на те, що вони припадають йому далекими родичами. Підступний звір намагався всіма способами вибратися на свободу, він запевняв, що більше ніколи навіть не подивиться в сторону вівці. А якщо собаки захочуть, він навіть буде їх охороняти. Але вовчу натуру знають всі. І Ловчий ні в якому разі не збирався погоджуватися на мирову угоду з цим обманщиком і хитруном. А просто спустив на Вовка зграю псів.

Чому ж ця байка має безпосередній зв’язок з війною 1812 року? Зараз з’ясуємо. Під Вовком, що потрапили помилково на псарню, Крилов має на увазі Наполеона. У той момент, коли писалася байка, він вже перебував в Москві і був у передчутті світу з російським імператором. Бонапарт насолоджувався перемогою, перебуваючи в чіткої впевненості, що він її вже здобув.

Російські ж не поспішали погоджуватися на умови, висунуті гордовитим і самовпевненим Наполеоном. Поки французький імператор чекав відповіді, він виявився в пастці. Кутузов почав військові дії в тилу, ніж ускладнив відступ противника.

Як і Вовк в байці Крилова, Наполеон виявився в іншому і навіть важкому становищі. Улесливі слова хижого звіра можна прирівняти до промов француза-завойовника.

Під псами же Іван Андрійович має на увазі весь російський народ, який рветься в бій на захист своєї країни. А ось замкнув Вовка в псарні Ловчий. Якщо ж переведемо це на історичну ситуацію в Росії, то можемо стверджувати, що ловчі виступає сам Кутузов, зачинившись французького імператора в Москві, як в пастці.

Головнокомандувач російської армії читав байку Крилова солдатам, демонстрував свою сиву голову в підтвердження словам російського байкаря. Бійці реготали в голос. Великий письменник своїми творами піднімав дух російського народу і безпосередньо тих, хто йшов на поле битви.

Іван Андрійович стежив за тим, що відбувалося в країні, все помічав і влучно зображував в своїх неперевершених байках.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Аналіз байки Крилова “Вовк на псарні”