Аналіз байки Крилова “Дві бочки”
Байки Крилова – це особливе явище в світовій літературі. За стилем викладу, бездоганності подачі, жвавості складу ці твори – сама довершеність. Байка – це дивовижний жанр літератури. Він зрозумілий і любимо різними верствами населення.
Байка “Дві бочки” Крилова вперше побачила світ в “виданні байок 1819 р частина VI, стор. 66”. (Повний текст байки “Дві бочки” наведено в кінці статті).
Дата її написання – початок березня 1819 року. Мова в байці йде про двох бочках, що котилися “у своїх справах”. При цьому перша, навантажена бочка – саме смиренність. Вона тихо рухається в потрібну точку. Ця бочка не привертає до себе увагу. А навіщо? Вона просто виконує свою справу.
Друга котиться бочка порожня. Її роль не така велика, як першої. Але хіба ж може вона рухатися тихо, спокійно, не привертаючи до себе уваги? Як би не так! “Від неї по бруківці і стукотня, і грім, і пил стовпом”.
Є такі чудові слова: “Про те, що зробив – не кричи, що будеш робити – помовчи”. Нескромно (та й немає ніякої необхідності) “сурмити всьому світу” про виконання своїх обов’язків, про свої справи, нехай і добрих, претендувати на славу, домагаючись популярності за допомогою шуму.
“Вона від скромності не вмре” – так можна сказати про порожню бочку. Всяк проходить повз цієї бочки “перехожий до сторони скоріше від страху тулиться, її зачувши здалеку”.
“Слово – срібло, а мовчання – золото” – ще одна істина, про яку доречно сказати в даному випадку.
Микола Васильович Гоголь, підкреслюючи точність байки “Дві бочки”, захоплюючись майстерністю Крилова, писав: “Його мова покірна і слухняна думки і літає, як муха, то будучи раптом в довгому, шестистопним вірші, то в швидкому, одностопном; розрахованим числом складів видає вона відчутно саму невимовну її духовність “.
Проводячи аналіз байки І. А. Крилова “Дві бочки”, ми розуміємо, що деякі рядки в байці складаються лише з одного слова. Це зроблено автором навмисно. Для того, щоб читач звернув на них особливу увагу.
Важливо згадати гідне висновок байки “Дві бочки”:
“Велика людина лише гучний на справах,
І думає свою він міцно думу
Без шуму “.
У наведених вище віршованих рядках полягає і мораль байки “Дві бочки”. Можна сказати і по іншому – судіть про людину не по словах (вигуками, шумів), а у справах.
Значення байки “Дві бочки”, як і інших байок Крилова, в літературному і виховному відношенні давно визнано і не піддаються жодному сумніву.