Аменемхет I

Засновник XII династії – Аменемхет I! Заснування цієї династії було ознаменовано початком нової епохи – Середнього царства.

Для початку новий фараон перемістив столицю в місто Іттауі, що в перекладі означало “Володіння Двома Землями” або “Завоювання Обох Земель”. Після цього необхідно було навести порядок в Єгипті, якого явно не було внаслідок першого перехідного періоду. Звичайно ж, таким, яким Єгипет був на попередньому етапі свого розвитку, він залишатися не міг. Він все більше вдосконалювався і розвивався і новий фараон спробував врахувати всі недоліки Стародавнього царства і особливості перехідного періоду, щоб зробити країну ще більш сильною та розвинутою як в економічному плані, так і в плані соціально-політичного устрою.

З’явилося безліч окремих областей, званих номами. При об’єднанні фараон повинен був враховувати їх інтереси. Як і раніше країна складалася з невеликих держав або князівств. Глави цих держав визнавали верховенство фараона, але, в той же час, вони не були ні його чиновниками, ні слугами. Кожен номарх був в своєму номі своєрідним фараоном зі своїм двором і власними чиновниками. Він же був і верховним жерцем і командував збройними силами, які були йому підпорядковані.

Як же фараон контролював діяльність номархов? За рахунок неспадкових володінь, які він передавав їм, і які були його власністю. Адже не всі ж вотчини, якими керував сам номарх, належали йому.

Між іншим…
навіть сам фараон не міг вважатися повновладним власником цих земель. Царський уповноважений – ось, на кого було покладено обов’язок представляти інтереси фараона в кожному н. І саме він завідував цими землями, в той час як номарх був лише посередником, через якого і проходили всі доходи скарбниці з області.

Скарбниця була орган центрального управління. Саме вона і об’єднувала окремі області зі своїми правителями. Її центральним органом був “Білий дім”, завдання якого полягало в наступному: збір в центральні комори і склади річні надходження в казну імператора.

Фараон вже не міг за власним смотрению розпоряджатися коштами країни, зате з’явилися нові джерела доходу: дохід з золотих копалень в Нубії і Коптської дорозі до Червоного моря.

Одним словом, управління Аменемхета I дуже добре позначалося на процвітанні всієї країни. До речі, було відновлено і храмове будівництво. Свої короткі настанови, які несли в собі накопичену за багато років мудрість, Аменемхет I передав своєму синові Сенусерту. І його 30-річне царювання можна охарактеризувати як успішне і наповнене надзвичайною силою і розумом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Аменемхет I