Алінський монастир

Алінський монастир розташований на схилі гори Плану нижче піку Калета (1190 метрів над рівнем моря), в 6 км від села Аліно і в 20 км від міста Самоков. Він був заснований в XVI-XVII століттях в період раннього Відродження і був книжковим центром місцевого значення.

Село Аліно, в честь якого була названа свята обитель, вперше згадується в османських документах 1576. Його населення займалося видобутком гірській руди, яку потім обробляли в Самокове. Монастир був побудований завдяки щедрим пожертвам жителів села. Збереглися імена деяких з них: поп Златин, поп Стойко, поп Вилко, ієромонах Єлисей і ін.

Єдине, що збереглося від монастирського комплексу до нинішніх днів – церква і напівзруйновану житлова будівля. Церква являє собою однонавовий храм без притвору, з напівциліндричним склепінням і однією апсидою.

Згідно збереженою ктиторського написи, храм був розписаний в 1626 році. У верхній частині вівтаря можна побачити традиційне зображення “Богоматір Ширше Небес”, нижче – сцени із Святого Письма: “Причастя апостолів”, “Гостинність Авраама”, “Благовіщення”, “Поклоніння Жертві Христа”. Зі східного боку стіни храму прикрашені фресками, що ілюструють сюжети чудес Христа: “Шлюб у Кані Галілейській”, “Невіра Фоми”, “Преполовеніе” та ін. На склепіннях представлені різні образи Христа: молодий Христос Еммануїл, Христос Вседержитель і Христос в образі ангела. У західній частині будівлі чергуються зображення церковних свят і Страстей Христових. В XIX столітті на західному фасаді був доданий образ покровителя храму – Христа Спасителя. Історичну цінність представляють і ікони Христа, Богородиці, Іоанна Рильського, Іоанна Предтечі та невелика соборна ікона 1845, виставлені в іконостасі. Всі фрески виконані в стилі афонських майстрів: проста, що не захаращена деталями композиція; наївне, примітивне зображення святих. Однак деякі відмінності в авторському почерку вказують на те, що розпис вироблялася декількома авторами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Алінський монастир