АЛЬБАТРОС – ШАРЛЬ БОДЛЕР – ФРАНЦІЯ – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ – посібник-хрестоматія

1821-1867

Шарля Бодлера вважають пізнім романтиком і зачинателем модернізму. У його збірці “Квіти зла” (1856) знайшли відбиток романтичні поривання ліричного героя, неприйняття ним буденної дійсності, протест проти брутальної юрби і водночас блукання героя в потаємних глибинах власного “я”, що відображено засобами символізму й імпресіонізму. Сучасники не зрозуміли збірку “Квіти зла”, її навіть судили в 1856 р., як і роман Г. Флобера “Пані Боварі”. Однак саме ця збірка навіки прославила Ш. Бодлера.

АЛЬБАТРОС

Буває, моряки піймають альбатроса,

Як заманеться їм розваги та забав.

І дивиться на них король блакиті скоса –

Він їхній корабель здалека проводжав.

Ходити по дошках природа не навчила –

Він присоромлений, хода його смішна.

Волочаться за ним великі білі крила,

Як весла по боках розбитого човна.

Незграба немічний ступає клишоного;

Прекрасний в небесах, а тут – як інвалід!..

Той – люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,

Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!

Поет як альбатрос – володар гроз та грому,

Глузує з блискавиць, жадає висоти,

Та, вигнаний з небес, на падолі земному

Крилатий велетень не має змоги йти.

(Переклад Дмитра Павличка)

АЛЬБАТРОС

Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів

Серед нестримних вод розбурханих морів

Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,

Що люблять пролітать слідами кораблів.

На палубу несуть ясних висот владику,

І сумно тягне він приборкане крило,

Що втратило свою колишню міць велику,

Мов серед буйних вод поламане весло.

Мандрівник зборканий знесилено ступає!

Плавець повітряний незграбний і смішний!

Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,

А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.

Поет подібний теж до владаря блакиті,

Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.

Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

Він крила велетня волочить по землі.

(Переклад Миколи Терещенка)

АЛЬБАТРОС

Буває, пливучи дорогами морськими,

Аби розвіятись, полюють моряки

На альбатросів тих, що в вишині над ними

Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.

Коли на палубу вже люта сила збила,

Король небес, що знав всі грози без числа,

Волочить важко так свої великі крила,

Мов сніжно-білі два розкинуті весла.

Крилатий мандрівник – який незграбний в рухах,

В польоті буйнокрил – каліка на ногах!

Ще й дражняться – той в дзьоб йому із люльки дмуха,

А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!

Поете! Князю хмар твоя подібна сила,

Між блискавок ти свій у грозовій імлі;

Але під шал образ перешкоджають крила

Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.

(Переклад Івана Драча)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

АЛЬБАТРОС – ШАРЛЬ БОДЛЕР – ФРАНЦІЯ – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ – посібник-хрестоматія