Акорд

Акорд (франц. Accord, букв. – Згода; ит. Accordo – співзвуччя) – 1) співзвуччя з трьох і більше звуків, здатне мати різну интервальную структуру і призначення, що є провідним конструктивним елементом гармонійної системи й обов’язково володіє у відносинах з аналогічними її елементами трьома такими властивостями як автономність, ієрархічність і линеарность; 2) поєднання декількох звуків різної висоти, що виступає як гармонійну єдність, що володіє індивідуальною барвистою сутністю.
Примітки до першого визначення:
– автономність співзвуччя – його здатність бути як щодо самостійного в матеріальному (структурному, звуковому) і смисловому (функціональному) відношенні конструктивного елемента гармонійного процесу або, інакше кажучи, його певна матеріальна і смислова отчлененной у відносинах з іншими співзвуччями, здатність представлятися в якості співзвуччя в чомусь обов’язково відмінному від інших співзвуч і, в тому числі, по своєму матеріалу – звуковому, інтервальному складом і призначенням – функції;
– ієрархічність співзвуччя – його здатність бути як конструктивний елемент гармонійного процесу, що знаходиться, не дивлячись на всю свою автономність (див. Вище) в безпосередніх і опосередкованих ієрархічних відносинах з іншими співзвуччями, в тому числі, в плані їх матеріальної (звуковий, інтервальної, структурної, барвистою) і смисловий співпідпорядкованості, взаємозв’язку;
– линеарность співзвучності – його спроможність до утворення мережі голосових зв’язків у своїх відносинах з іншими співзвуччями або, інакше, здатність до таких переходів від одних своїх тонів до відповідних тонам іншого співзвуччя, наслідком яких утворюються різновекторні (= різноспрямовані) голосові лінії, що не мають ні тієї мелодійної самостійності, яка притаманна голосам в поліфонічної тканини, ні загальної спрямованості руху – див. Дублюючі аккорди3
Структурні та функціональні властивості акорду завжди обумовлені конструктивними принципами того варіанту гармонійної системи, представником якої він виступає. Різних варіантів цієї системи, як правило, відповідають і різні за своїми властивостями акорди.
В якості негармонічних факторів, найбільш сприяють становленню тих чи інших співзвуч в якості акордів, як правило, найчастіше виступають їх фактурна і ритмічна відособленість.
Акорд монофонічний * – акорд, окремі тони якого завжди з’являються порізно і в межах одного голоса.4 При цьому розрізняються:
– акорд монофонічний зосереджений * – монофонічний акорд, що утворюється при безпосередніх відносинах звуків одного і того ж голосу,
– акорд монофонічний розосереджений * – монофонічний акорд, що утворюється при опосередкованих відносинах звуків одного і того ж голосу, у тому числі: найвищих, найнижчих, початкових і кінцевих тонів будь-яких синтаксичних одиниць мелодійного одноголосний (мотивів, фраз, речень);


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Акорд