Аграрний ринок: визначення

Визначення аграрний ринок слід розуміти як комплекс правових відносин пов’язаних з оформленням і здійсненням цивільно-правових договорів щодо сільськогосподарської продукції.

Аграрний ринок як складова всієї системи

Найбільш значна риса аграрних відносин нині – це втрата ринкового істоти. Насправді аграрний ринок являє собою чималу сферу ринкових відносин. При цьому серцевиною його вважається земельний ринок. Згідно зі статистикою, на покупку продуктів харчування українці витрачають при звичайних умовах в середньому третину від загальної кількості своїх витрат, в той час в США цей показник становить лише одну п’яту частину.

Аграрний ринок характеризується аналогічними характеристиками, що і вся ринкова система:

    Широке застосування цінових відносин; Безпосереднє ціноутворення; Готовність до міжнародного партнерства.

Найбільш значна риса аграрних відносин на сьогоднішній день – це втрата ринкового істоти

Однак ринкові відносини в аграрному секторі мають і свої особливості, тому забувати про них ні в якому разі не можна.

Специфіка аграрного бізнесу

Функціонування аграрного ринку відбувається найчастіше в умовах підвищеної нестабільності ринкової обстановки. Сільське господарство характеризується річним кругообігом. Протягом року здійснюється сезонне надходжень товарів на ринок. Сезонні піки і падіння доповнюються погодними коливаннями. У зв’язку з, перерахованими вище обставинами виникає підвищений ризик підприємництва. Агробізнесу характерні нестабільні ціни і малостійкі дохід. Тому щоб процвітати в конкуренції потрібно чималий рівень професіоналізму.

Аграрному ринку властиві також жорсткі обмеження на попит сільськогосподарській продукції. Так, наприклад, незалежно від зростання ціни на хліб, попит на нього залишається колишнім. Збільшення запасів зерна сприяє зменшенню доходів селян.

Жорсткі рамки притаманний і щодо пропозиції землі. Загальний метраж землі не може змінитися ні при зростанні ціни, ні при її падінні. Як ми всі це можемо спостерігати, наприклад, у випадку з автомобілями.

Функціонує аграрний ринок, розподіляючи товари неравнозначно між селом і містом. Діспарітетность була характерна на вітчизняному ринку ще з середини XIX століття, особливо помітно вона стала проявлятися під час індустріалізації країни. За часів, коли село перетворилося на центральний джерело отримання коштів для розвитку фабрик і заводів.

Трохи пізніше дисбаланс еквівалентних зв’язків меду промисловістю й сільським господарством придбав постійний характер. Таким чином, вже в 2001 році коефіцієнт диспаритету склав 1, 39. Тобто село на кожні 139 рублів зробленої продукції заробляла тільки 100 карбованців виручки.

У міру викладених обставин аграрному ринку просто необхідно своєчасне втручання держави на постійній основі. Тільки так він буде нормально функціонувати й примножувати капітал сільському господарству.

Регулятивна функція держави

В аграрному секторі держава сприяє у двох площинах:

    Координація механізмів аграрного ринку; Аграрним підприємствам надається державна підтримка.

Виробники сільськогосподарської продукції допомогу від держави отримують в різних формах. Як правило, це специфічні державні програми, що стосуються:

    Відновлення технічної бази; Нарощування попиту на продовольчі товари; Поліпшення умов банківських кредитів для аграрія; Фіксації ціни при закупівлі сільськогосподарській продукції; Зберігання запасів в державних коморах при необхідності; Отримання дотацій і субсидій на розвиток бізнесу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аграрний ринок: визначення