Афільована компанія: визначення
Афілійованою компанією називається та фірма, яка є підконтрольною більшої материнської організації. Поняття “афілійована компанія” має і синоніми, ближчі нашого вуха, наприклад, філія або дочірня компанія. Поняття афільованості запозичене із зарубіжного права і в російському законодавстві початок згадуватися з 1992 року.
До слова, термін “афілійований” згадується не тільки щодо фірм, а й щодо фізичних осіб, які перебувають в посадовому підпорядкуванні.
Поняття афілійованої компанії
В українському праві поняття “афілійована компанія” трактується дещо інакше, ніж у закордонному: якщо за кордоном афілійованими компаніями називають лише підконтрольні фірми, то у вітчизняній практиці цей термін застосовний і до домінуючих організаціям.
Подібні складності в трактуванні викликані неоднозначністю самого поняття. Згідно з найбільш поширеною інтерпретації, про афільованості можна говорити, коли одна з компаній має міноритарний інтерес (тобто менше 50% акцій). Компанія з більшістю акцій – материнська, з меншістю – дочірня. Дочірня компанія завжди є афілійованою. У більш широкому трактуванні афілійованою організацією є і материнська.
Дочірня компанія хоч і здійснює власну економічну діяльність, але є залежною від материнської в плані визначення економічної політики. Як правило, афілійовані фірми – наслідок розвитку основної організації. Цілями створення афілійованих фірм можуть бути розширення територіального представництва і оптимізація податкової бази.
Права і обов’язки афілійованої компанії
Материнська і дочірня організації пов’язані один з одним загальною господарською діяльністю. Крім того, право заключного слова належить материнської компанії. Відповідальність за неправильне управлінське рішення лежить на обох сторонах.
У той же час обидві організації не відповідають за борги один одного: якщо, наприклад, афільована підконтрольна компанія збанкрутувала, то материнська організація не несе за це субсидіарної відповідальності.
Способи керівництва афілійованою компанією
Всього розрізняються три способи управління підконтрольної фірмою:
Генеральний директор. Материнська організація сама призначає керівника, який приймає рішення самостійно і може на свій розсуд розпоряджатися майном, що є за вартістю 25% від загальної балансової вартості. При цьому керівник несе повну відповідальність за результати діяльності афілійованої фірми і їх відповідність прогнозами керівників материнською організацією. Схема із залученням генерального директора найбільш поширена.
Колегіальний орган. Призначаються збори правління і голова правління. Така форма має свої плюси (наприклад, простіше вирішувати складні завдання колективним розумом), проте, в Росії не дуже часто зустрічається: в нашій країні в моді авторитарність. Колегіальний орган має цікаву особливість: він повинен включати приблизно в рівних пропорціях представників материнської організації і провідних менеджерів субсидіарної фірми.
Керуюча організація. Найчастіше сама материнська організація виступає керуючою і приймає всі рішення за “дочку”. Однак така форма керівництва таїть небезпеку: материнська фірма несе відповідальність за збитки дочірньої. Висунути претензії керуючої фірмі може будь-який акціонер дочірньої, що володіє хоча б одним відсотком акцій. Вихід, до якого вдаються багато материнських організації: створення двох компаній – безпосередньо керуючою і самого холдингу. Керуючою виділяє мінімальний статутний капітал – цією сумою її ризик і обмежується.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)