Адаптивні організаційні структури
Приблизно з 60-х рр. минулого століття дуже багато організацій почали розробляти і впроваджувати на практиці принципово нові, набагато більш гнучкі типи організаційної структури. Це робилося для зниження бюрократизму, швидкого пристосування до зміни зовнішніх умов і зокрема, до нових наукомістких технологій. Подібного роду структури стали називати адаптивними (так як такі структури можна було швидко і легко модифікувати, “пристосувавши” до мінливої зовнішнього середовища і привівши у відповідність до потреб організації).
Характерні ознаки адаптивних структур
Для адаптивних організаційних структур (інша назва: органічних, гнучких) характерно:
- Відсутність жорсткої бюрократичної регламентації діяльності менеджменту Відсутність глибокої спеціалізації Деяка розмитість рівнів менеджменту, невелика їх частина виводиться Гнучка структура менеджменту Децентралізований характер прийняття рішень Індивідуальна відповідальність працівників за кінцеві результати діяльності організації
Якщо порівняти адаптивні структури управління з дивізіональної, то перші виявляться набагато більш гнучкими і пристосованими до мінливих вимог виробництва і параметрів зовнішнього середовища.
Таким чином, адаптивні структури характеризуються такими характерними ознаками:
- Орієнтацією на оперативну реалізацію комплексних проектів, програм і рішення різних складних проблем Здатністю відносно легко і безболісно змінювати свою форму, а також швидко Пристосовуватися до мінливого зовнішнього середовища Обмеженим життєвим циклом (тобто, адаптивні структури, як правило, створюються на тимчасовій основі, для вирішення тієї чи іншої конкретної проблеми, виконання різних програм і проектів Для гнучких структур характерно формування органів управління на тимчасовій основі
Основні різновиди адаптивних структур
До різновидів структур адаптивного типу можна віднести:
- Матричні Проектні Проблемно-цільові Програмно-цільові Структури, які засновані на груповому підході (бригадні, командні і т. д.) Мережеві структури Проектні структури
Вони являють собою структури управління комплексними видами діяльності. Проектні структури, як правило, вимагають забезпечення постійного інтегруючого і координуючого управлінського впливу. Для них характерні жорсткі обмеження по термінах, витрат, а також підвищені вимоги до якості виконання робіт. Як правило, проектні структури в організації застосовуються тоді, коли потрібно розробити і реалізувати будь-якої комплексний організаційний проект.
Матричні структури
В даному випадку, як правило поділяються права менеджерів, які здійснюють управління підрозділами, а також менеджерів, керівних реалізацією проекту. В таких умовах найголовнішим завданням топ-менеджменту організації є підтримка оптимального балансу між цими двома організаційними альтернативами.
Таким чином, по суті специфічною рисою даної організаційної структури є наявність у кожного з працівників відразу двох керівників, які, при цьому, мають рівні права.
Так, з одного боку, працівник виконує накази безпосереднього керівника функціональної служби. Останній наділяється всім необхідним спектром проектних повноважень для здійснення управлінського процесу відповідно до поставлених завдань, запланованих термінів, наявними ресурсами, а також необхідною якістю. Однак, аналогічними за своєю значимістю повноваженнями наділяється і проектний керівник. Таким чином, має місце система подвійного підпорядкування, яка грунтується на поєднанні двох принципів – проектного та функціонального.
Найчастіше матрична організаційна структура являє собою накладення проектної на постійну (лінійно-функціональну) структуру. Іншого подібного роду структура може формуватися внаслідок модифікації дивізіональної структури. Ще, як варіант, вона може бути результатом накладення функціональної структури на дивізіональну.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)