Абсурд
Абсурд (лат. absurdus – безглуздий) – нісенітниця, безглуздя. Термін у цьому значенні вживається істориками літератури і критиками, які аналізують поведінку персонажів художніх творів з позицій правдоподібності (культурно-історична школа, реальна критика). Термінологічного статусу абсурд набуває у словосполученнях “література абсурду”, “театр абсурду”, які використовуються для умовної назви художніх творів (романів, п’єс), що змальовують життя у вигляді начебто хаотичного нагромадження випадковостей, безглуздих, на перший погляд, ситуацій (творчість Е. Іонеско, С. Беккета, окремі твори Ж. П. Сартра, А. Камю). Підкреслений алогізм, ірраціоналізм у вчинках персонажів, мозаїчна композиція творів, гротеск і буфонада у засобах їх творення – характерні прикмети такого мистецтва. Тому термін “література абсурду” зберігає значення передусім у цій системі і може вживатися для її характеристики. Більш нейтральним щодо оцінного навантаження може бути термін “абсурдистська література”.
Related posts:
- Драма абсурду Драма абсурду – сукупність явищ авангардистської драматургії в європейському театрі XX ст., узмістовлених філософією екзистенціалізму, в якій проблема абсурду буття – одна із центральних. Д. а. виникла після паризьких прем’єр п’єс Е. Іонеско “Голомоза співачка” (1950) та С. Беккета “Чекаючи на Годо” (1952). У них проглядалися основні риси такої драми: гротескно-комічний прояв оманливості форм, зокрема […]...
- “Театр абсурду” – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК “Театр абсурду” – найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Справа в тому, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. До того ж, більш-менш чітких хронологічних меж, не […]...
- Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціальної філософії; абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю “Чума” – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. – IІ семестр Мета: допомогти учням усвідомити екзистенціальний зміст роману, його сюжет, тематику й проблематику; розвивати вміння учнів виділяти елементи твору, головне й деталі, висловлюватися, аргументувати свою точку зору; виховувати гуманізм, прагнення до активної життєвої позиції. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: комбінований. ХІД УРОКУ I. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Пояснюючи свій задум […]...
- Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюель” Опираясь на фольклорные источники, автор создал образы людей, жадных к знаниям и к самой жизни. Огромный рост Грангузье, Гаргантюа и Пантагрюэля были олицетворением их безграничных знаний, чрезвычайной образованности, благородства чувств, искренности, доброты и способности на самопожертвование ради обиженных. Великаны-короли создавали законы, направленные на благосостояние своего народа. Сатира и гиперболы Рабле не абстрактные, они опираются на […]...
- Західна драматургія “Театр абсурду” “Театр абсурду” – найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Річ у тім, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. Термін “театр абсурду” ввійшов у літературний обіг після […]...
- Абстрагування Абстрагування – (лат. abstractio – віддалення, відсторонення) – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес абстрагування можливий тому, що окремі властивості, ознаки, сторони предметів, явищ, творів, будучи у зв’язках з цілим, мають водночас відносну самостійність. […]...
- Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як “Ізборник Святослава” (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою “Златоуст” (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів “Пчела” (XIII […]...
- Радянська література Радянська література – література радянського періоду, яка грунтувалася на засадах так званого творчого методу соціалістичного реалізму. Певним відповідником терміна “Р. л.” був термін “література народів СРСР”. Проте якщо в літературі народів СРСР критики знаходили “ідейно хибні” твори, то до Р. л. зараховували тільки “ідейно витримані”, наснажені комуністичним ідеалом, який начебто робив їх естетично вартісними. Р. […]...
- Трагікомедія – Жанри драматичного роду – ДРАМАТИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Трагікомедія – драматичний жанр, якому властиві риси одночасно і трагедії, і комедії. Це відрізняє її від і трагіфарс драми як жанру, що є проміжним між трагедією та комедією. В основі трагікомедії лежить трагікомічне світосприйняття драматурга. Очевидно, що трагічне або комічне як у житті, так і в мистецтві не можуть існувати “паралельно”, не стикаючись одне з […]...
- Що таке композиція в літературі? Композицією в літературі називають процес побудови художнього твору, розподіл його частин відповідно до певної системи і встановленій послідовності. Але композиція не повинна розглядатися як послідовність розділів, сцен і т. д. Композиція являє собою цілісну систему певних способів, форм художнього зображення, обумовлену змістом твору. Інакше кажучи, композиція – це побудова, розташування і співвідношення частин, епізодів, персонажів, […]...
- Гротеск – Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Гротеском називають такий художній образ, в якому свідомо порушуються норми життєвої правдоподібності, підкреслено протиставляються реальне та ірреальне, ті чи інші сторони зображуваного змальовуються у фантастично-перебільшуваному, загостреному вигляді. Власне кажучи, будь-який художній образ є умовним, побудованим на перебільшенні, оскільки в ньому відтворюється така дійсність або в такому її вигляді, в якому вона ніколи не існувала насправді. […]...
- Твір на тему: “Театр абсурду” Ежена Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід у театр у 1963 році […]...
- “Носороги” (Іонеско): опис і аналіз п’єси “Носороги” – п’єса Ежена Іонеско. (поширений переклад назви п’єси як “Носоріг” суперечить заявам автора про те, що він завжди мав на увазі множину “однорогих” і “дворогих” тварин). Багатовікова історія світової літератури налічує не так вже й багато творів, герої і образи яких продовжують існувати за рамками художнього твору, перетворюючись в загальні імена або визначення. Для […]...
- Жанр, розмір і композиція поеми “Чорна людина” Творіння є зверненням, посланням ліричного героя до друга, якому він з самого початку повідомляє про те, що “дуже хворий”. У цій же формі написані монологи чоловіка в чорному, в яких він звертається до автора листа. Таким методом Єсенін показує відношення до життя двох персонажів. Композиція в поемі “Чорна людина” диалогична, нагадує п’єсу – це телефонна […]...
- ТРАГІКОМЕДІЯ Трагікомедія – драматичний жанр, якому властиві риси одночасно і трагедії, і комедії. Це відрізняє її від драми як жанру, що є проміжним між трагедією та комедією. В основі трагікомедії лежить трагікомічне світосприйняття драматурга. Очевидно, що трагічне або комічне як у житті, так і в мистецтві не можуть існувати “паралельно”, не стикаючись одне з одним. Взаємодію […]...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення має грань проблеми, позначена терміном “філософія літератури”. Внаслідок особливої уваги письменника до універсальних аспектів буття, світобудови, сенсу людського життя його […]...
- Естетичний смак Естетичний смак –здатність людини до миттєвої оцінки дійсності, творів мистецтва крізь призму естетичних категорій і власного досвіду. Е. с. спрямовується естетичним ідеалом людини та її потребами, виявляється в конкретних актах естетичного сприймання і часто супроводжується інтуїтивним осяянням. Людина з розвинутим, сформованим Е. с. здатна самостійно орієнтуватися в мінливому світі художньо-естетичних цінностей, помічаючи серед них зародки […]...
- Питання до заліку (XVIII ст.) – Додатки 1. Загальна характеристика літературного процесу XVIII ст. 2. Літературні особливості козацьких літописів. 3. Публіцистичне спрямування “Історії русів”. 4. Зміст і форма “Мандрів до святих місць” Василя Григоровича-Барського. 5. Творчість Феофана Прокоповича. 6. Драма Георгія Кониського “Воскресіння мертвих”. 7. Образ Богдана Хмельницького у драмі “Милість Божа”. 8. Інтермедії XVIII ст. 9. Вертепна драма. 10. Художні засоби […]...
- Аналіз епічного твору малого жанру Необов’язково дотримуватися сувору послідовність наведених тут пунктів, але кожен з них, залежно від специфіки твору, повинен бути вами аргументований і при необхідності розкритий. Якщо щось вам невідомо, не турбуйтеся, розкрийте повніше інші пункти. Час створення твору, історія задуму, коротка характеристика епохи. Жанрова своєрідність твору: велика чи мала епічна форма; характеристика виду твори: оповідання, новела, повість, […]...
- ПЛАН – О. ТВАРДОВСЬКИЙ, Г. БЕЛЛЬ, М. ШОЛОХОВ – ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ – 7 клас Особливості образу оповідача та композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” І. Поняття про композицію. (Композиція (лат, compositio – побудова, складання, поєднання, створення) – побудова твору, доцільне поєднання усіх його компонентів у художньо-естетичну єдність. Композиція показує взаємини, взаємозв’язки, взаємодію персонажів, сцен, епізодів, зображення подій, розділів твору. Компоненти композиції: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.) II. Особливість […]...
- Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література (греч. drama, букв. – дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком “драматичної форми”. Це […]...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТЕАТРУ. РОЗВИТОК ДРАМИ-ПРИТЧІ. ВИНИКНЕННЯ “ТЕАТРУ АБСУРДУ” – ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ 1950-1970-х рр Мета (формувати компетентності): предметні (знання про характер та особливості розвитку європейської драматургії 1950-1970-х рр., її найвідоміших представників; розуміння понять “театр абсурду” та “драма-притча”); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; інформаційні: навички самостійної роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти та загальнокультурного самовдосконалення, естетичний смак, читацьку активність, світогляд). […]...
- Порівняльний аналіз писемного мовлення персонажів в оповідях від третьої та першої особи У художньому прозовому творі виділяються два основні плани: план оповідача та план персонажів [1, с. 240]. Кожен із названих планів має власні диференційні ознаки. Системна взаємодія планів, їх інтеграція створюється та спрямовується автором. Мовлення персонажів протистоїть мовленню автора. План персонажа не є однорідним. Він може бути представлений діалогічним мовленням, внутрішнім мовленням, невласне-прямим, а також писемним […]...
- Гротеск Гротеск (фр. grotesque – химерний, незвичайний, від італ. grotta – грот, печера) – вид художньої образності, для якого характерними є: 1) фантастична основа, тяжіння до особливих, незвичайних, ексцентричних, спотворених форм (звідси, зв’язок Г. із карикатурою й огидним); 2) поєднання в одному предметі або явищі несумісних, різко контрасних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним, піднесено-поетичного […]...
- Шляхи реалізму XX ст. – XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ – підготовка до ЗНО та ДПА Історія XX сторіччя відзначена найглибшими соціальними потрясіннями: дві світові війни, що принесли величезні жертви й руйнування, безліч інших “локальних” воєн, революції, становлення й катастрофа тоталітарних режимів, злочини гітлеризму й сталінізму, геноцид цілих народів, масове знищення людей у концтаборах і створення атомної та водневої зброї, смуга “холодної війни”, політичних репресій, виснажливої гонки озброєнь; розпад колоніальних імперій, […]...
- Декаданс Декаданс (фр. decadence – занепад) – узагальнена назва кризових явищ у літературі, мистецтві, культурі. Д. як конкретно-історичний факт постав у другій половині XIX ст., зокрема у Франції, де вперше було вжито цей термін на позначення нових художніх тенденцій, які заперечували позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм, жорстокі міметичні нормативи у творчій практиці тощо, трактовані як […]...
- Література та інші види мистецтва – Література і дійсність Художня література покликана задовольняти духовні потреби. Вона долучає нас до багатого духовного досвіду людства. На це здатні й інші види мистецтва – музика, живопис, скульптура, театр, кінематограф тощо. Види мистецтва різняться за способом відображення дійсності та за матеріалом, який вони використовують. Література особлива тим, що послуговується словесним матеріалом – її визначають як мистецтво слова. Головна […]...
- Перевтілення Перевтілення – вживання однієї людини у внутрішній світ іншої, тимчасова ідентифікація з нею, виконання її рольових функцій. У літературознавстві термін П. вживається для пояснення психологічного механізму переходу фізичного автора на позиції автора текстуального, оповідача, розповідача, ліричного героя, персонажа тощо. Письменник немовби змінює маски, розігрує ролі різних художніх суб’єктів, тобто перевтілюється у ці постаті. Внаслідок цього […]...
- Жіноча проза в українській літературі кінця ХХ-початку ХХІ століття – ПРАКТИКУМ 1. Поняття “фемінізм”. Особливості сучасної феміністичної прози. 2. Творчість О. Забужко. Основні етапи біографії. 3. Тематика творчого доробку О. Забужко. Роман “Польові дослідження з українського сексу”: нівеляція в українському суспільстві морально-етичних цінностей, місце жінки у суспільстві, порівняння американського й українського способів життя. 4. Повість “Казка про калинову сопілку”: переосмислення міфу про перше братовбивство. 5. М. […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Дом-бровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Модернізм і авангардизм – XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ – підготовка до ЗНО та ДПА Слово “модернізм” (від франц. moderne – новітній, сучасний) – це не лише термін, що позначає певний напрям у художній літературі. У загальному культурному контексті воно набуло сили стрижневого поняття, що фіксує докорінні зміни у мистецтві, філософії, і ширше – у світорозумінні людини XX ст. Новий напрям у мистецтві XX ст. був пов’язаний зі змінами “людської […]...
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. Дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...
- Естетика страждання Естетика страждання – основне поняття дисидентської естетики, запроваджене В. Стусом. Розмірковуючи над суттю поетичної творчості, “коли світ нам усе дужче болить”, він зазначав, що “творчість – то тільки гримаса індивідуального болю”, що зумовлює “естетику страждання”, в якій – “вся філософія мистецтва і вся його велич з таємничими феноменами катарсису”. Дисидентська творчість стверджувала такі естетичні та […]...
- Визначення поняття “література” – ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Домбровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Ілюстрація Ілюстрація (лат. illustratio, від illustro – освітлюю, роз’яснюю) – зображення, яке наочно пояснює або доповнює будь-який друкований текст (карта, схема, репродукція), зокрема – тексти літературно-художніх творів. У книжкових ансамблях, що включають І., виникає змістова взаємодія між творами однієї форми суспільної свідомості – мистецтва, які належать до його різних видів (поезія і графіка, література і малярство […]...
- Дадаїзм – Модернізм. Літературні напрями модернізму – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Дадаїзм (франц. Dadaisme, Від dada – в дитячій мові іграшковий, дерев’яний коник) – авангардистська течія в західноєвропейській літературі та мистецтві, що існувала в 1916-1922 роках. Група “Дада” виникла в роки першої світової війни в нейтральній Швейцарії, в Цюриху. Її заснували митці-емігранти Т. Тцара, Р. Гюльзенбек, Г. Балль, Г. Арн, М. Янко. Автор назви течії – […]...
- Література рідного краю*. Ознайомлення з творами письменників-земляків Тема. Література рідного краю*. Ознайомлення з творами письменників-земляків Мета: ознайомити з життям і творчістю письменників, які народилися в рідному краї, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність їхніх творів; розвивати образне та критичне мислення, розширювати кругозір, удосконалювати навички аналізу художніх творів, висловлення власних суджень і враження про ці твори; виховувати шанобливе ставлення до талановитих земляків. Теорія літератури: сюжет, […]...
- Види мистецтва Види мистецтва – структуровані прояви художньої творчості, мистецтва, об’єктивовані в певний матеріал (камінь, метал, дерево, фарбу, звуки, слово, пластику людського тіла, письмо). Синкретизм первісної практично-духовної діяльності та її результату – мистецтва – поступово під впливом осмислення смаків, уявлень людей, їх естетичних та пізнавальних потреб, удосконалення вмінь диференціювався на В. м.: малярство, скульптуру, музику, поезію, танець, […]...
- Що таке усна народна творчість? Усна народна творчість – це художні твори, створені народом. Люди, що створюють подібні твори, захоплені усним, колективним, непрофесійним творчістю, яка базується на вікових традиціях. Усна народна творчість ми можемо спостерігати в казках, героїчному епосі, відомих прислів’ях і приказках, загадках, піснях і т. д. Казка складається з переказу сказання, билини або простий історії, вона легка для […]...