Абревіація як один із найактивніших способів сучасного словотворення

Процеси розбудови молодої української держави, формування у суспільстві нових політичних, економічних та культурних відносин, а також відповідних інституцій об’єктивно супроводжуються активним поповненням фонду сучасної української мови. Серед інновацій – чимало абревіатур, що фіксують нові або оновлені реалії громадсько-політичного життя (це назви нових партій, політичних спілок, громадських організацій, об’єднань та ін.).

Особливість абревіації як способу словотворення полягає в тому, що вона спрямована на створення більш коротких порівняно з вихідними структурами (словосполуками або реченнями) номінацій-синонімів. Через стислість плану виразу абревіатури часто використовуються у текстах функціональних видів літератури – ділової, наукової, навчальної, ужиткової. Часто трапляються вони й в мові друкованих засобів масової інформації. Вживання абревіатур дозволяє економити місце на газетних та журнальних шпальтах.

Аналіз текстового масиву щоденної львівської газети “Поступ” дав нам можливість зробити деякі висновки щодо найбільш поширених у сучасному словотворення форм абревіації.

Найчастіше абревіації підлягають назви органів державного управління, державних установ та керівних посад (ЛОДА – Львівська обласна державна адміністрація; Мін’юст; Нацрада; ГУБОЗ – Головне управління у боротьбі з організованою злочинністю).

Найбільш продуктивним способом абревіації в цій групі назв виявився ініціальний (коли абревіатура складається з початкових звуків або літер слів, що входять до словосполуки): ВР; СБУ; РНБО; ФДМ. На другому місці – усічено-словесний спосіб абревіації (коли абревіатура складається з початкової частини слова (слів) та цілого слова): Нацбанк; Державтоінспекція; Генпрокуратура. Зафіксовано в цій групі й декілька уламкових абревіатур (коли в абревіатуру об’єднуються семантичні частини слів): Кабмін; виконком; Мінфін.

Окрім назв державних установ та посад, часто скорочуються й назви партій, громадських організацій та об’єднань: ОУН; УНР; УХДП; ЛОО УРП. Майже всі слова у цій групі утворені ініціальним способом абревіації. Лише декілька назв партій утворені усічено-словесним способом абревіації: Демсоюз; Соцпартія.

Якщо перелічені вище абревіатури назв партій є офіційно визнаними і регламентованими, то такі абревіатури, скажімо, як ” РІПка” (“Реформи і порядок”), “Відро” (“Відродження регіонів”), слід розглядати лише як один з можливих результатів журналістської мовотворчості.

Абревіатури назв підприємств, установ та організацій найчастіше утворюються за схемою: форма власності організації – у вигляді офіційно визнаної ініціальної абревіатури (ВАТ, ЗАТ, ДКВП, ТОВ, ПП) + назва організації – у вигляді ініціально-уламкової (“Нафтопроммаш”).

Майже всі абревіатури назви міжнародних об’єднань та організацій є ініціальними, а вживання їх чітко регламентованим. Частина таких абревіатур утворена від початкових літер українських слів (ООН; МВФ; ЄЕС) ; частина – від початкових літер чужомовних слів (ЮНЕСКО – UNESKO англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization; НАТО – NATO, англ. North Atlantic Treaty Organization).

Волкотруб Г. Й. Практична стилістика сучасної української мови.-К., 1998.

Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова.- К., 1999.

Сучасна українська мова. Довідник / Шевченко Л. Ю. та ін.- К., 1993.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Абревіація як один із найактивніших способів сучасного словотворення