Абатство Сан раба
Абатство Сан раба розташоване на території природного парку “Маремма” між вершинами Подджо Леччі і Подджо Альто. На початку 11-го століття, коли воно було побудовано, воно називалося монастир Альберезе або де Арборезіо. Походження цієї назви досі точно не встановлено. Можливо, воно походить від слів “Арбор”, “Альберо”, що означає “дерево”, або від слова “альбаріум” – білий камінь гір Уччелліні. Сучасне ж назву абатства – Сан раба – ймовірно, походить від імені святого Рафані Пречептора, який був останнім настоятелем, як випливає з документів 18-го століття. Він же був ініціатором будівництва церкви Сан раба в містечку Альберезе.
Зведення абатства почалося в 1587-му році на місці релігійного комплексу, побудованого на початку 11-го століття бенедиктинського монахами. Неподалік від абатства проходила Королівська Дорога – Страда делла Реджина, яка з’єднувала давньоримський тракт Віа Аурелія з морем. Навколишні території зазнали значних змін і були навіть обезлесени для того, щоб вирощувати тут оливкові дерева і виноград. Також на цьому місці була заснована невелике село, від якої до наших днів збереглися лише руїни.
В 12-му столітті бенедиктинський монастир досяг свого найвищого розквіту, і навіть отримав від Папи Римського Інокентія II контроль над усіма монастирями на кордоні Лаціо. Пізніше почався період занепаду бенедиктинського ордена, який призвів до того, що багато бенедиктинские монастирі були занедбані. Не уникнув цієї долі і Сан раба. В 1303-му році Папа Римський Боніфацій VIII наказав лицарям Єрусалимського ордена охороняти територію і управляти землями і монастирем в Альберезе. В документах того часу ще говориться про монастир, однак вже в 1336-му році вперше зустрічається слово “Форт”. Ймовірно, саме в той час були зведені збереглися до наших днів фортифікації – кам’яні стіни з бійницями. В 14-му столітті влада над цим фортом стала причиною розбіжностей між Сієною і Пізою, і в 1438-му році Сієна, що стала повноправною господинею всій території нинішньої провінції Гроссето, зруйнувала монастир.
Нинішнє абатство Сан раба, побудоване на місці знесеного релігійного комплексу, складається з церкви з монастирем та спостережної вишки Уччелліна. Частково абатство будувалося з того матеріалу, який залишився від колишнього монастиря, та й саме його будівлю, ймовірно, стоїть на старовинному фундаменті. Церква височить на хрестоподібному підставі з поперечними балками. Особливої??уваги заслуговує частково повалилоися покрівля центрального нефа: вона зроблена з каменю та підтримується великими плитами, які спираються прямо на стіни нави. На арці порталу та вікні апсиди збереглися старовинні гравіювання, точне датування яких не встановлена: деякі вчені відносять їх до періоду пізнього середньовіччя. Звернена на схід частину церкви складається з центральної апсиди і двох бічних, менших за розмірами. Поясок дзвіниці, безсумнівно, відноситься до романо-ломбардским періоду.
Абатство Сан раба, на жаль, сьогодні знаходиться в поганому стані, і тільки недавні археологічні розкопки дозволив вченим зрозуміти, як виглядав весь комплекс в минулому. Сьогодні тут можна побачити руїни центрального внутрішнього двору з цистерною, велику і маленьку під’їзні дороги і вогнище біля башти Уччелліна.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)