Абатство Сан Фруттуозо ді Каподімонте
Абатство Сан Фруттуозо ді Каподімонте розташоване в містечку Каподимонте на порізаному побережжі Монте ді Портофіно. Ця невелика архітектурна перлина має довгу історію, а історичну цінність абатства доповнюють природні краси.
Походження абатства Сан Фруттуозо досі оточене міфами та легендами. Згідно з однією з версій, його було побудовано у 8-му столітті, коли Проспер, єпископ Таррагони, рятуючись від арабських піратів, втік з Іспанії і сховався в невеликій бухті на Лігурійському узбережжі, де звів церковцю для зберігання мощей великомученика Фруттуозо. Культ святого незабаром поширився по всій Лігурії і досяг таких масштабів, що він був визнаний покровителем моряків.
Велика частина нинішнього абатства датується 10-11-м століттями, коли воно було перебудовано за наказом імператриці Аделаїди Бургундської, вдови Оттона I. Зокрема, візантійський купол 10-го століття в церкви, побудованої над невичерпним джерелом, став частиною восьмигранной вежі.
З 13-го століття історія Сан Фруттуозо виявилася тісно переплетена з історією сімейства Доріа, з волі якого була відреставрована старовинна церква, і був початок зведення релігійного комплексу з арочної лоджією і двома рядами склепінних вікон. В знак подяки монахи дарували сімейству Доріа крипту поруч з нижнім клуатр, яка була перетворена в родової мавзолей, – тут і сьогодні можна побачити надгробки з білого мармуру 1275-1305-го років.
В 1467-му році після смерті абата-настоятеля монахи-бенедиктинці покинули монастир, що стало початком періоду занепаду абатства. У наступні століття численні реконструкції змінили зовнішній і внутрішній вигляд церкви, яка позбулася своїх готичних склепінних вікон. Монастир же був пристосований під житло для селян. Більш того, над старовинним клуатр був побудований новий.
В 1915-му році в результаті повені частина церкви обрушилася, а з відкладень розлилася річки прямо перед абатством утворився пляж. В 1933-му році почалися реставраційні роботи, завданням яких було усунення наслідків тієї повені та відновлення оригінальної структури комплексу. Так почався новий період розквіту Сан Фруттуозо. Ще одна реставрація мала місце в 1985-89-му роках – тоді клуатру, абатству, могилам сімейства Доріа і дому капітулу повернули первісний вигляд.
В старовинний романський клуатр на першому поверсі абатства можна потрапити із саду. Форма його круглих арок з подвійними архівольтами повторює форму арок на фасаді. Верхній клуатр був побудований в 12-му столітті і практично цілком перебудований в 16-му сторіччі з волі адмірала Андреа Доріа. Одна з його колон датується 2-м століттям н. е. решта ж – типово романські.
Недавні реставраційні роботи на двох поверхах абатства 13-го століття дозволили відновити оригінальну романську конструкцію. У цій частині релігійного комплексу нині розташований музей, в якому зберігаються історичні документи, столові прилади і каструлі, що використовувалися ченцями в 13-15-му століттях. Глиняний посуд має різне походження – Лігурійське, южно-італійське і навіть ісламське, і була виявлена??в сховище.
Варто звернути увагу і на вежу Торре Доріа, яка була побудована в 1562-му році спадкоємцями адмірала Андреа Доріа – Джованні, Андреа і Пагано. До неї ведуть сходи в стороні від дороги. На обох фасадах вежі, зверненої до моря, можна побачити герб сімейства Доріа – двоголового орла.
З абатством Сан Фруттуозо пов’язані дві старовинні легенди. За однією з них, молодому священику Джустино, сопровождавшему святого Проспера в його втечу з Іспанії, з’явився ангел (або сам святий Фруттуозо). Ангел сказав, що поведе його до місця, захищеного великою горою, де в печері живе дракон. Він також сказав, що Джустино не повинен боятися чудовиська, бо мощі великомученика захистять його. Там же, за словами ангела, Джустино і Проспера виявлять джерело, у якого і варто будувати церкву. Ця “легенда про дракона” надзвичайно поширена серед місцевих рибалок.
Інша легенда оповідає про розлучених закоханих. Відповідно до неї, в ніч Святого Іоанна (24 червня) душі всіх закоханих, хто волею долі опинився розлучений один з одним, зустрічаються на горі Монте ді Портофіно на перетині чотирьох доріг. Ця ж ніч є єдиною, коли можна зібрати чарівне “масло дубової кори”.
А на дні бухти, на березі якої стоїть абатство, на глибині 17 метрів в 1954-му році була встановлена??статуя Христа Безодні, сьогодні привертає до себе сотні дайверів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)